Особливості огляду місця події і трупа

При падіннях з висоти огляду підлягають:

1) труп і місце його виявлення;

2) місце, звідки відбулося падіння;

3) виступаючі предмети на шляху падіння тіла (передбачувана траєкторія падіння).

Опис місця виявлення трупа повинен обов'язково включати:

1) вимірювання відстаней від тім'яної ділянки голови, центру тяжіння тіла і стопдо точки перетину перпендикуляра падіння з площиною зіткнення (наприклад, при падінні з вікна - до стіни будівлі);

2) при падінні з балкона - до точки перетину перпендикуляра, проведеного від поручнів балкона до землі, а також до стіни будівлі.

При огляді одягу трупа слід детально описати його забруднення. Особливе значення має виявлення забруднень, що утворилися на місці, звідки відбулося падіння (або скидання) тіла, а також, що виникли від зіткнення тіла з різними предметами в процесі падіння. Забруднення на рукавах, на передній поверхні брюк у ділянці колінних суглобів, на носках взуття може свідчити про те, що потерпілий намагався затриматися на виступаючих частинах будівлі, а отже, у момент події він перебував при свідомості і був активний.

При огляді повинен бути ретельно описаний одяг та його пошкодження. Для падіння на ноги і голову характерні протяжні розриви половин брюк по зовнішньому і внутрішньому швах; при падінні навзнаки, за наявності облягаючого одягу, зазвичай виникають (більше в нижніх відділах) розриви по бічних швах. Клаптеві куто-подібні розриви верхніх шарів одягу, як правило, утворюються від контакту з виступаючими предметами у момент відділення тіла від місця, звідки почалося падіння, або в процесі падіння.

Падіння на випрямлені ноги нерідко супроводжується пошкодженнями взуття у вигляді розривів підошви, часткових відривів каблуків, іноді розривів швів верху взуття. На взутті можуть бути виявлені забруднення такими речовинами, які відсутні на площині зіткнення і є на місці, звідки відбулося падіння чи по ходу траєкторії падіння.

Загальні відомості про труп, трупні зміни і суправітальні реакції досліджують та описують за загальними правилами.

Для прямого вільного падіння з висоти вважається характерною однобічність зовнішніх ушкоджень - вони виникають на тому боці тіла, який ударився до поверхні. Зазвичай, однобічність ушкоджень спостерігається при падінні навзнаки. При огляді трупа слід шукати ушкодження, які не характерні для падіння з висоти і могли бути заподіяні сторонньою рукою (особливо в тих випадках, коли ушкодження розташовуються на взаємно протилежних боках тіла). У випадках виявлення різаних, рубаних, колотих ран необхідно переконатися, чи не могли вони утворитися без участі сторонньої руки (від скалок розбитого скла вікна, гострих виступів частин будівлі, тонких проводів, від предметів, виявлених під трупом і т.п.).

Якщо падаючий намагався затриматися за карниз, виступ будівлі, то на долонній поверхні пальців, кистей рук і передпліччях можуть бути виявлені садна, подряпини з дистально направленим відшаруванням епідермісу. У цих самих випадках можуть бути переломи нігтьових пластинок, потрапляння у піднігтьові простори частинок глини, цегли, штукатурки.

Падіння з великої висоти супроводжується утворенням вм'ятин у м'якому ґрунті. У таких випадках найбільш глибокі вдавлення ґрунту виникають від первинного удару головою, стопами, сідницями, колінами. При огляді ложа трупа ці вдавлення повинні бути описані так само, як і всі предмети, що розташовані під трупом. Відбитки цих предметів іноді виразно видно на фоні трупних плям.

Якщо в місці падіння є пил або інші сухі легкі частинки (тирса, стружка), то спостерігається їх відкидання у бік повітряною хвилею у момент зіткнення тіла з поверхнею.

При огляді місця, звідки відбулося падіння, слід шукати сліди боротьби: безпорядок у квартирі, перекинуті меблі, інші предмети, наявність слідів крові, обривків одягу і т.п. При падіннях з вікон слід звернути увагу на цілісність скла; при цьому вимірюють висоту підвіконня і віконного отвору, ширину підвіконня і карниза; наявність якого-небудь предмета, на який могла стати людина, щоб піднятися на підвіконня. На такому предметі, на підвіконні, на карнизі можуть бути виявлені сліди босих ніг або взуттясліди крові, сліди волочіння, стертість пилюки, снігу чи фарби.

Слідчий виявляє, описує і вилучає відбитки пальців на склі вікна, шпінгалетах, підвіконні і т.д.

При огляді виступаючих предметів по передбачуваній траєкторії падіння (поручні балконів, карнизи, козирки над входами в будівлю та ін.) слід шукати стерту пилюку, фарбу, штукатурку, обривки тканин одягу, волосся, сліди крові, частинки шкіри і т.п. Ці об'єкти підлягають детальному опису, фотографуванню і вилученню як речові докази.

Речовини, що забруднюють одяг (взуття), вилучають легким ударянням або зішкрябуванням скальпелем над аркушем чистого паперу, який потім згортається і поміщається в паперовий або поліетиленовий пакет. У супровідному документі повинно бути вказано, з якого предмета одягу і з якої його частини вилучена забруднююча речовина. У всіх таких випадках для порівняльного дослідження необхідно вилучити зразки з місць, звідки, ймовірно, потрапило дане забруднення на одяг або взуття (пил з підвіконня, карниза; цеглина стіни будинку; штукатурка і т.п.), а також ґрунт з місця виявлення трупа. Цю роботу повинен проводити слідчий за допомогою фахівців - криміналіста і лікаря.

Сліди крові, волосся, частинки шкіри, мозкової речовини та інші об'єкти біологічного походження, виявлені на місці, звідки відбулося падіння і на предметах, з якими стикалося тіло в процесі падіння, вилучають за загальними правилами.

Контрольні завдання та запитання

1. Що таке падіння на площину?

2. Вкажіть судово-медичні ознаки при падінні на площину.

3. Дайте судово-медичну оцінку падіння з висоти.

4. Які особливості огляду місця події при падінні?

5. Які питання вирішуються судово-медичною експертизою при падінні?

Рекомендована література

1. Судебная медицина. Под ред. Самищенко С.С. - Москва., 1996.

2. Концевич І. О., Михайличенко Б.В. Судова медицина. - Київ, 1997.

3. Датши А.В. Судебная медицина й психиатрия. Практикум. -Москва, 1997.

4.Хохлов В.В. Судебная медицина. – Смоленск, 2010.

5. Концевич І. О., Михайличенко Б. В. Судова медицина. - Київ, 1997.