А. Допомога дитині при харчових отруєннях

І. Місце проведення:

вдома, дитячий стаціонар, палата інтенсивної терапії, реанімаційне відділення.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Комплект для промивання шлунка

2. Комплект для очисної клізми.

3. Стерильний столик, на якому підготовлені: пінцети (3-4 шт.), ватні куль­ки (20-25 шт.), спирт 70° - 10 мл, одноразові шприци, стерильний лоток,
лоток для забруднених пінцетів, препарати у флаконах: 10% розчин глю­кози, гемодез, реополіглюкін, фізіологічний розчин, препарати в ампу­лах: седативні, аналептичні, глюкокортикоїдні, серцеві глікозиди, анти­біотики, діуретики, антидоти: білкова вода, лимонна вода, унітіол, 1% розчин пілокарпіну, 0,5% розчин калію перманганату, рослинне масло, активоване вугілля, магнію сульфат.

4. Два стерилізатора з 5% розчином хлораміну для промивання і замочу­вання шприців на 1 годину.

5. Апарат ШВЛ.

6. Киснева подушка, апарат Боброва.

7. Система для краплинного введення рідини.
ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Своєчасне лікування гострих харчових отруєнь засновано на принципах:

1. Виведення отрути з шлунково-кишкового тракту.

2. Руйнування або нейтралізація отрути за допомогою антидотів.

3. Виведення отрути з крові і тканин.

4. Патогенетичне, симптоматичне лікування і реанімація.

Схема отруєння:

1 стадія - отрута розміщується у травному каналі, 2 стадія - отрута всмоктується і циркулює в крові. Практично через 1-2 години отрута потрапляє у кров. Отруєння навіть великими дозами небезпечних отруйних речовин добре лікується, якщо зразу ж промити шлунок. Дитина з отруєнням повинна бути госпіталізована в стаціонар. Під наглядом лікаря 1-2 доби перебуває в стаціонарі. Якщо встановлене отруєння або є підозра на нього, почати підготовку до промивання шлунка, необхідно викликати блювання штучним методом, частіше механічним подразненням зіва, кореня язика, м'якого піднебіння, після того, як дитина випила 1 стакан теплої води з сіллю (3 чайні ложки солі на 1 стакан води). Вода з сіллю викликає подразнення слизової оболонки шлунка і впливає на закриття сфінктера пілоричного відділу.

IV. Основний етап виконання:

а) виведення отрути з травного каналу.

1. Після введення змащеного вазеліновим маслом зонда у шлунок відсмоктати шприцом шлунковий вміст, відправити його на хімічний аналіз.

2. Промивати шлунок до чистих промивних вод теплим ізотонічним розчином натрію хлориду, враховуючи вік дитини.

3. При закінченні промивання ввести через зонд антидот.

4. Після промивання шлунка поставити очисну клізму.

5. Дати послаблюючий препарат, краще магнію сульфата у дозі 0,5 г на 1 кг маси, розчинити цю дозу в 50-100 мл води.

б) застосування антидотів при різних видах отруєння.

1. При отруєнні кислотами промивання шлунка проводити білковою водою (білок 4 яєць розчиняється в 1 л води), некип'яченим моло­ком або через зонд ввести воду з милом (10 г мила на 500 мл води).

2. При отруєнні жиророзчинними речовинами через зонд вводити рос­линне масло або парафінове масло - 3 мл на 1 кг маси.

3. При отруєнні лугами провести промивання шлунка оцтом, розведе­ним водою - 1:4. Розчином лимонної кислоти (1-2 чайні ложки на 200 мл води), білковою водою, лимонною водою (1 лимон на 1 ста­кан води). Ці речовини можна вводити через зонд після промивання шлунка.

4. При отруєнні нітратами після промивання дати сольову послаблюю­чу речовину або парафінове масло.

5. При отруєнні отруйними грибами, солями металів, з'єднаннями хло­ру після промивання шлунка вводити через зонд активоване вугілля - 1 г на 1 кг маси. Якщо кількість отрути визначена, то у співвідно­шенні 8:1 (в 1 склянці води розчинити 1-2 чайні ложки активованого вугілля). Універсальний антидот для внутрішньовенного, внутрішньом'язового введення - є унітіол 2,5 мг на 1 кг маси, 3-6 днів.

6. При отруєнні лікарськими препаратами з дією атропіну шлунок про­мити 0,5% розчином перманганату калію, ввести 100 мл 1% розчину таніну. Дати активоване вугілля або сольову послаблюючу речови­ну. Підшкірно вводити антидот - 1% розчин пілокарпіну - 0,2 мг на 1 кг маси кожні 20-30 хвилин до покращення стану.

7. При отруєнні кісточками фруктових плодів проводити промивання шлунка 0,5% розчином калію перманганату, 1-5% розчином тіо­сульфату натрію, 3% розчином перекису водню, який розводиться водою у співвідношенні 1:5. Дати активоване вугілля.

8. При отруєнні барбітуратами внутрішньовенно вводити антидот бемегрид 1 мг на 1 кг маси.

в)специфічні антидоти у дітей мають відносне застосування, тому голов­ним напрямком у лікуванні після очищення кишкового тракту є виведен­ня отрути з крові. Для дезинфікації використовують: гемодилюцію, фор­сування діурезу, форсування дихання, замінне переливання крові, гемо­сорбцію, гемодіаліз, перитонеальний діаліз, кишковий діаліз, плазмаферез.

г)проведення симптоматичної терапії.

Призначають препарати: седативні, аналептичні, антибіотики, глюко-кортикоїди, діуретики. Проводять оксикогенотерапію, ШВЛ.

БЛОК 8. “Догляд за дітьми старшого віку при захворюваннях органів травлення і гельмінтозах”

Обстеження дитини старшого віку при захворюваннях органів травлення і гельмінтозах має особливості. Серед скарг хворого частіше пред'являються скарги на порушення апетиту, болі в животі, печію, відчуття тиснення, віддишку, нудоту, рідше - блювання, відставання в масі тіла, язик обкладений, живіт дещо здутий, нерідко температура тіла субфебрильна.

Диспепсичний синдром - один з постійних проявів хронічного гастриту, дуоденіту, виразкової хвороби, хронічного холецистохолангіту, а також може проявитися при гельмінтозах.

Допомога при цих хворобах дітям надається в соматичних стаціонарах, спеціа­лізованих гастрологічних відділеннях. Велике значення в діагностиці хронічних захворювань органів травлення мають лабораторні аналізи, інструментальні дослідження.

Блок “Догляд за дітьми старшого віку при захворюваннях органів травлен­ня і гельмінтозах” включає навички:

Номер п/п	Назва практичного навику	Рівень відповідаль­ності
А. Б. В. Г. Ґ.	Обробка слизової оболонки ротової порожнини при стоматитах. Збирання калу для дослідження на гельмінти. Проведення зіскобу на ентеробіоз з періанальних складок. Допомога при проведенні зондування шлунка. Допомога при проведенні дуоденального зондування.

Оснащення блоку:

гумова груша з м'яким наконечником ємністю 50 мл або 100 мл, стерилізатори гумових груш, стерильний лоток, склянка з лікувальним розчином: фурацилін 1:5'000, розчин гідрокарбонату натрію, розчин перманганату 1:20000, розчин калію, відвар звіробою, ромашки, евкаліпту; лікувальні розчини для припікання афт або виразки слизової оболонки: сальвін, вінілін, вітамін В₁₂, 3% розчин перекису водню, 0,25% розчин новокаїну, 0,01 % розчин перман­ганату калію, 20% розчин бури в гліцерині з ністатином, 0,1% розчин гістаміну 0,5 мл,

33 % розчин сульфату магнію, 0,1% розчин атропіну, 2% розчин гідро­карбонату натрію, стерильний пінцет, стерильний шпатель, стерильні ватні кульки, клейонка, пелюшки, горщик, серветка, дерев'яна паличка з ватним тампоном на кінці, предметне скло, тонкий шлунковий зонд №10-15 діаметром 3-5 мм і довжиною 1,0-1,5 м, бинт, стерильний шприц 20 мл, штатив для пробірок, 8-10 пробірок, тонкий дуоденальний зонд з металевою маслиною на кінці з декіль­кома отворами або з гумовою маслиною, ниркоподібний лоток, мірний циліндр на 150 мл.

Схема написання алгоритму:

1. Місце проведення.

2. Оснащення робочого місця.

3. Попередня підготовка до виконання навику.

4. Основний етап виконання

А. ОБРОБКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ П ОРОЖНИНИ ПРИ