Алгоритм дій галузевого стандарту освіти

ПРОВОДИТИ ПОВЕРХНЕВУ ТА ГЛИБОКУ ПАЛЬПАЦIЮ ЖИВОТА

1.ПФ.Д.06.ПП.Р.04.17

Оснащення: Історія хвороби дитини або карта розвитку дитини, ручка

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на обстеження дитини Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками
2.Вимити, висушити руки Забезпечення інфекційної безпеки
3.Поверхнева пальпація – це обережне, ковзне натискування кінцями складених другого – п’ятого пальців дещо зігнутої долоні (вона практично лежить на черевній стінці) по поверхні живота в напрямку “за годинниковою стрілкою” Визначення методу, який дає можливість визначити стан шкіри живота, м’язовий тонус та напруженість черевної стінки
4.Під час пальпації необхідно говорити з дитиною, спостерігати за її обличчям Забезпечення відвернення уваги дитини Зауваження реакції на виникаючий біль
5.Пальпацію проводити на фоні видиху     Забезпечення розслаблення черевного пресу
6.Живіт пальпується однією рукою, а друга рука підтримує тулуб навпроти пальпуючої руки з боку спини Застосування бімануального методу пальпації
7.Надати дитині необхідне положення: лежачи на спині, на твердій поверхні, ноги повинні бути зігнуті в кульшових і колінних суглобах приблизно під кутом 45*, руки – вздовж тулуба, голова дитини – на плоскій поверхні. Медпрацівник сидить праворуч від хворого, уважно спостерігаючи за його мімікою. Забезпечення положення, яке перешкоджає напруженню м’язів живота     Зауваження реакції на можливо виникаючий біль
8. При дослідженні органів, розташованих в правій половині черевної порожнини, ліва рука розташовується на поперекові справа і обережними рухами наближає органи до правої руки, яка проводить пальпацію Застосування бімануального методу пальпації
9.При дослідженні органів лівої половини черевної порожнини пальпація проводиться правою, іноді лівою рукою, а на поперекові розміщена протилежна рука Застосування бімануального методу пальпації
10.Починають пальпацію з правої здухвинної (клубової) ділянки, правий фланк (боковий відділ), праве підребер'я, епігастрій, ліве підребер’я, лівий фланк (боковий відділ), ліва здухвинна (клубова) ділянка, пупкова ділянка, надлобкова ділянка.     Передня черевна стінка умовно лініями ділиться на 9 ділянок. Лінії проводяться:-2 горизонтальні – по нижніх краях 10 ребер з обох боків і між передніми верхніми остями клубових кісток; 2 вертикальні – по зовнішніх краях прямого м’яза живота    
11. При пальпації визначають чутливість: в нормі хворий на поверхневий дотик руки до живота не реагує Визначення гіперестезії – болючість виникає вже під час дотику до шкіри
12. При пальпації визначають болючість: обов’язково вказуючі локалізацію, у нормі болю не виникає     Визначення больового синдрому – ознаки гострого або загострення хронічного запального процесу
13.При пальпації визначають напруження черевної стінки: обов’язково вказуючі локалізацію, в нормі черевна стіна м’яка Визначення напруженості черевної стінки – може виникати при запальних процесах органів черевної порожнини
14.При пальпації визначають розслаблення черевної стінки, наявність грижи Визначення розслаблення черевної стінки – може виникати при захворюваннях, які супроводжуються гіпотонусом м'язів
15. При пальпації визначають розміри внутрішних органів, якщо вони збільшені Визначення розмірів внутрішніх органів при поверхневій пальпації свідчить про запальний процес, внутрішньоутробні аномалії, пухлини
16.При пальпації визначається здуття живота Здуття живота свідчить про метеоризм, асцит
17.Загальні правила: - однією рукою бажано підтримувати тулуб з боку спини, - пальцями іншої руки, розмістивши долоню перпендикулярно до пальпованого органа або його краю, дещо відтягується шкіра в сторону від органа (при цьому утворюється невелика шкірна складка), - потім пальці обережно занурюються (краще під час видиху) вглиб в напрямку до черевної порожнини і задньої стінки органа, - надалі ковзними рухами пальців в напрямку до органа досліджується весь орган чи його край Глибока пальпація за методом Образцова - Стражеска
18.Сигмовидна кишка пальпується правою рукою (при необхідності ліва рука в поперековій ділянці підтримує тулуб). Розмістивши долоню правої руки перпендикулярно кишці приблизно на 2 – 3 см з боку від неї, пальці занурюються в глибину черевної порожнини (рух знизу вверх і ззовні всередину). Після цього проводяться ковзні рухи зверху внизі зсередини назовні так, що під пальцями відчувалась сигмовидна кишка В нормі вона неболюча, розміри (ширина) – 1 – 2 см, м’яка, рухлива, бурчіння немає
19.Сліпа кишка пальпується в правій клубовій частині правою рукою. Кишка в клубовій частині розміщена так, що вона опускається зверху справа вниз наліво. Тому руку потрібно розмістити по бісектрисі правого нижнього квадранту (долоня буде розміщена перпендикулярно кишці) В нормі сліпа кишка неболюча, розміри 3 – 3,5 см, малорухлива, відносно щільна, поверхня гладка
20.Висхідний відділ товстої кишки пальпується правою рукою за правилами, описаними вище Обов’язково використовуючи бімануальний метод пальпації
21.Поперечно –ободова кишка розташована вище пупка в направленні після серединної лінії дещо вверх. Найкраще цю кишку пальпувати двома руками, розташувавши напівзігнуті пальці зліва від пупка на 2 – 3 см вище його по сторонам від зовнішніх країв прямих м'язів живота. Руки рухаються в глибині зверху вниз, відчуваючи кишківник під пальцями В нормі поперечно – ободова кишка неболюча, товщиною 2 – 2,5 см, рухлива, м’яка, без бурчання
22.Низхідний відділ товстої кишки пальпується правою рукою, використовуючи бімануальний метод пальпації У дітей не завжди вдається пропальпувати висхідний і низхідний відділи товстої кишки
23.При пальпації нижнього краю печінки пальці правої руки розташовуються на рівні правої середньоключичної лінії майже перпендикулярно краю печінки на 3 – 5 см, іноді 7 – 8см, нижче правої реберної дуги. Права рука опускається вглиб черевної порожнини і проводяться рухи знизу вверх зсередини назовні, переміщуючи руку все ближче до реберної дуги до відчуття краю печінки В нормі – до 5 – 7 років на 1- 2 см нижче краю правої реберної дуги, у старших – не виступає з – під реберної дуги. Печінка в нормі неболюча, м’яка(щільність- ознака патології), край її загострений (при патології заокруглений), стінка гладка (при пухлині – горбиста)
24.Пальпацію жовчного міхура починають з пальпації місця його проекції – точки Кера (місце перетину бісектриси правого верхнього квадранта з правою реберною дугою (на 1 см нижче). Далі перевіряють інші симптоми При захворюваннях жовчного міхура пальпаторно визначається біль На патологію жовчного міхура вказують симптоми:Лепіне, Ортнера, Мерфі, Мюссі, Кера
25.Подякувати дитині, допомогти одягнутись Створення комфортних умов для дитини
26.Вимити і висушити руки Забезпечення інфекційної безпеки
27.Заповнити історію хвороби або історію розвитку дитини. Забезпечення передачі інформації

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: