Передумови для прояву інформаційних загроз

Процеси становлення нової української державності на засадах демо­кратії, законності та інформаційної відкритості безпосередньо впливають на стан інформаційної безпеки країни. Серед основних факторів цього впливу вирізняються [7-9]:

а) соціально-економічні

- входження України у світовий економічний простір, що супроводжується появою численних вітчизняних і зарубіжних недержавних структур

— виробників і користувачів інформаційно-комунікаційних засобів, а також інформаційної продукції та послуг;

- глобалізація інформаційного простору, що посилює міжнародну
економічну кооперацію і конкуренцію та суттєво впливає на розвиток зовнішніх і внутрішніх соціально-економічних відносин;

- відставання України у створенні й використанні новітніх інформаційних технологій, які все більше визначають рівень соціально-економічного
розвитку та конкурентоспроможності країни в сучасному світі;

б) політичні

- загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні внаслідок тривалих конфліктів у відносинах між гілками влади, суб'єктами регіонального управління, партійно-бізнесовими структурами;

- постійне змінювання геополітичної обстановки у світі внаслідок формування численних і різновекторних за інтересами блоків, союзів, альянсів та інших військово-політичних об'єднань;

- зростання небезпеки прояву міжнародного тероризму та екстремізму, загострення криміногенної обстановки, збільшення комп'ютерно-
телекомунікаційних порушень і злочинності;

в) організаційно-правові

- нерозвиненість нормативно-правового забезпечення інформаційних
відносин в Україні, зокрема, щодо захисту людини, суспільства й держави
в інформаційній сфері;

- несистемність процесів моніторингу зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз, а також процесів регулювання рівня інформаційної безпеки людини, суспільства і держави;

- широке використання у сфері державного управління, кредитно-
фінансовій та інших критичних сферах імпортних програмно-технічних засобів, які незахищені від витоку інформації та зовнішніх руйнівних впливів.

Відповідно визначаються зовнішні і внутрішні передумови для прояву загроз інформаційній безпеці України:

а) зовнішні

- домінування розвинутих країн у світовому інформаційному просторі на основі глобального моніторингу соціально-економічних, воєнно-
політичних та інших процесів, у т. ч. на теренах України;

- постійний розвиток аерокосмічних, морських, наземних, а також
комп'ютерно-телекомунікаційних засобів розвідки і промислового шпигунства;

- діяльність іноземних розвідувальних та інших спецслужб, а також
комерційних організацій, що спрямована на несанкціонований доступ до
інформаційних ресурсів, у т. ч. військових, правоохоронних і судових органів, підприємств ОПК;

- діяльність міжнародних злочинних і терористичних угруповань, що
спрямована на несанкціоноване вторгнення та руйнування інформаційно-
програмних ресурсів у глобальній мережі Інтернет, у т. ч. в її українському
сегменті;

- використання зарубіжними мас-медіа тенденційних чи непереві-
рених інформаційних матеріалів про Україну, підготовлених переважно
іноземними виробниками, оскільки вітчизняна пропагандистська медіа-
продукція є здебільшого неконкурентоспроможною;

- створення низки недержавних організацій, фінансованих іноземними замовниками, з метою "моніторингу" політичної ситуації в різних регіонах країни, що сприяє витоку стратегічно важливої інформації, в т. ч. в
інтересах закордонних розвідувальних та інших спецслужб;

- надмірне розширення апарату іноземних радників, консультантів і
спостерігачів в органах влади, що розкриває для них механізм прийняття
державних рішень і дає змогу цілеспрямовано впливати не тільки на підготовку цих рішень (оцінку ситуації, визначення задуму, організацію виконання), а й на процеси реалізації прийнятих рішень (засобами контрпропаганди, дезінформації, підриву довіри до влади);

б) внутрішні

- нерозвиненість інститутів громадянського суспільства, чиє призначення - врівноважувати громадські інтереси і державні, демпфувати можливі соціальні збурення при виникненні конфліктних ситуацій;

- монополізація медійного простору кланово-олігархічними групами
для його використання у власних чи корпоративних інтересах;

- інформаційно-пропагандистська діяльність маргінальних політичних
сил, що поширюють викривлену або брехливу інформацію про Україну;

- недостатність нормативно-правової бази щодо відповідальності за
приховування чи надання недостовірної інформації, або розголошення
конфіденційних даних;

- недостатність законодавчого й нормативного регулювання процесів інформаційної взаємодії силових структур щодо обміну оперативно-
розшуковою, довідковою, криміналістичною та іншою інформацією;

- приховування, затримка чи викривлення інформації для населення
про техногенно-екологічні загрози й небезпеки;

- відсутність ефективної системи захисту вітчизняних об'єктів інтелектуальної власності, а також матеріально-фінансового заохочення науковців, інженерів і винахідників до творчості;

- зростаюче відставання України від розвинутих країн за рівнем інформатизації в усіх сферах життєдіяльності людини, суспільства і держави;

- безконтрольна діяльність комерційних структур з іноземним капіталом, що займаються впроваджуванням комп'ютерно-телекомунікаційних
систем в організаціях державного сектору на основі імпортних програмно-
технічних засобів і технологій;

- руйнація вітчизняних наукоємних і високотехнологічних виробництв у галузі мікроелектроніки та комп'ютерно-телекомунікаційних
засобів;

- падіння престижності творчої інтелектуальної праці, відвертання молоді від науково-технічних професій, втрата професійних знань і досвіду
попередніх поколінь.