Наслідки прояву інформаційних загроз

Прояви зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз на сучасному етапі мають значні негативні наслідки для національної безпеки України: 1) у зовнішньополітичній сфері:

- погіршення міжнародного іміджу і відношення до України, її громадян, органів влади і бізнесових структур;

- ізольованість і відстороненість вітчизняних підприємців і громадсько-
політичних рухів від глобальних соціально-економічних процесів;

- витік стратегічно важливої інформації про Україну через канали іноземних розвідувальних та інших спецслужб, що переслідують власні політичні, економічні та воєнні інтереси;

- інформаційна експансія в національному інформаційному просторі
іноземних мас-медіа;

- зростання недовіри в суспільстві щодо доцільності й реальності інтеграції України до європейських і євроатлантичних структур;

2) у сфері державної безпеки:

- втрата народної довіри і поваги до законодавчих, виконавчих і судових органів влади, а також до політичних і громадських організацій (партій, рухів, профспілок та ін.);

- безвідповідальне ухилення, імітація та дезінформація з боку
бізнесово-заангажованих владних структур при підготовці та впровадженні рішень політичного керівництва України;

- втрата з боку влади керованості господарського комплексу, зростання відчуження між владою, бізнесом і громадянами;

- відволікання керівництва країни від вирішення актуальних соціально-
економічних проблем в умовах постійних інтриг і ворожнечі бізнесово-
партійних угруповань;

3) у воєнній сфері:

- зниження рівня боєготовності і боєздатності Збройних Сил України;

- зростання ризиків військово-техногенних аварій і катастроф як наслідок недостатнього контролю за зберіганням і знешкодженням застарілої зброї та боєприпасів;

- неодноразове проникнення до інформаційних ресурсів та ураження інформаційно-телекомунікаційних систем силових структур з боку
комп'ютерних злочинців (хакерів);

- неефективність дій силових структур щодо боротьби з корупцією і
організованою злочинністю, викривання та попередження розвідувально-
підривної діяльності, запобігання проявам міжнародного тероризму;

- погіршення морально-психологічного стану військовослужбовців,
послаблення військової дисципліни;

- зростання кількості ухилень призовників від строкової військової
служби;

4) у внутрішньополітичній сфері:

- комерціалізація і криміналізація політичної діяльності, перетворення її в інструмент для швидкого і безкарного збагачення;

- дискредитація політичного курсу на європейську та євроатлантичну
інтеграцію України, прояви сепаратистських настроїв;

- засилля в монополізованих мас-медіа односторонньої політичної
реклами і пропаганди, відсутність плюралізму думок і політичного просвітництва;

- гальмування процесів політичної структуризації суспільства і формування його демократичних інститутів;

- втрата авторитету політичного керівництва, дискредитація органів
влади, зростання політичної апатії у населення;

5) в економічній сфері:

- недостатня інформованість влади і бізнесу про внутрішні і зовнішні ринки попиту і пропозицій та про вітчизняні інноваційні розробки, що
призводить до недостатньо обґрунтованих або помилкових господарських
рішень і значних економічних втрат;

- тінізація та криміналізація економіки, скорочення податкової бази,
витік капіталу за кордон;

- послаблення виконавчої і трудової дисципліни, зменшення творчої
активності, падіння продуктивності праці;

- зниження рівня якості й конкурентоспроможності вітчизняної
продукції;

- надмірна доступність конфіденційної інформації для корумпованих чиновників, що спричиняє зростання економічної злочинності, нерівноправну конкуренцію за отримання держзамовлень, витік чи
продаж за безцінь перспективних вітчизняних розробок і технологій за
кордон;

6) у соціальній та гуманітарній сферах:

- духовна, культурна і моральна деградація населення;

- поширення алкоголізму, наркоманії та злочинності, у т. ч. дитячої;

- зростання психічних та інфекційних захворювань, особливо на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію (СНІД), паразитарні хвороби;

- скорочення тривалості життя, збільшення кількості розірваних шлюбів, зменшення чисельності населення;

- девальвація цінності продуктивної праці, у т. ч. інтелектуальної
(освітньої, наукової та мистецької);

- посилення соціальної напруженості й нестабільності, зростання ризиків масових заворушень, проявів екстремізму і тероризму;

- ланцюгова реалізація загроз в інших сферах національної безпеки;

7) у науково-технологічній сфері:

- непоінформованість вітчизняних науковців та інженерів про передові досягнення зарубіжної науково-технічної спільноти, згасання творчого
науково-технічного потенціалу, професійна деградація;

- відплив за кордон вітчизняної інтелектуальної продукції та еміграція
науково-технічних спеціалістів, втрата авторських прав і фінансових надходжень від інновацій;

- зростання технологічної залежності України від країн-постачальників
стратегічно важливої продукції, у т. ч. мікроелектронної, комп'ютерної і
телекомунікаційної;

- зниження рівня підготовки наукових та інженерно-технічних кадрів,
незатребуваність випускників вищих і професійно-технічних навчальних
закладів на внутрішньому ринку праці;

- падіння престижності творчої Інтелектуальної праці, відвертання молоді від науково-технічних професій, втрата професійних знань і досвіду
попередніх поколінь;

8) в екологічній сфері:

- у гідросфері — забруднення, заболочення і пересихання водних
об'єктів;

- в літосфері — деградація ґрунтів, виснаження надр, зменшення захисних лісосмуг;

- в атмосфері — зростання концентрації токсичних речовин, збільшення кислотних дощів, руйнування озонового шару;

- у біосфері — втрата генофонду, зменшення біопродуктивності, зростання кількості отруєнь, епідемій, епізоотій та епіфітотій;

- в екосфері в цілому — руйнування самовідновлюючих (рекреаційних)
природних механізмів.