Довга угода або угода з маржею

Інвестори можуть купувати ЦП або за свої кошти, або за позичкові через рахунок з використанням маржі, отримуючи позику у брокера.

Рахунок інвестора (cash account) у брокерській фірмі схожий на звичайний поточний грошовий рахунок. Внески коштів і надходження від продажу ЦП повинні покривати розходи з рахунку на купівлю ЦП та зняття грошей. Рахунок з використанням маржі (margin account) схожий на поточний рахунок з правом проводити овердрафт (перевищувати розмір кредита): якщо грошей потрібно більше, ніж є на рахунку інвестора, то брокер автоматично бере для нього позику (з певними обмеженнями його розміру).

Відкриваючи такий рахунок, інвестор підписує юридичну домовленість, яка дає право брокерській фірмі використовувати ЦП (цінні папери), що належать інвестору, як забезпечення банківських кредитів. Більшість брокерських фірм очікують від інвестора дозволу позичати ці ЦП тим, хто хоче продавати ЦП “без покриття”, тобто не маючи їх на момент продажу.

Маючи звичайний банківський рахунок, інвестор, купуючи ЦП, повинен повністю оплатити купівлю грошима з свого рахунку. Однак, маючи рахунок з використанням маржі, він повинен покрити своїми коштами лише певну частину ціни, а решту позичити у брокерської фірми. Сума, позичена у брокерській фірмі, визначається як дебетовий залишок (debit balance) інвестора. Позичковий процент на цей дебетовий залишок, зазвичай, розраховується шляхом додавання плати за обслуговування (»1%) до відсоткової ставки за грошовий кредит (call money rate), взятий на купівлю ЦП. В свою чергу ставка відсотка за кредит на купівлю ЦП - це відсоток, який виплачує брокерська фірма банку, котрий надав цей кредит.

Придбані інвестором ЦП є забезпеченням кредиту, наданого брокерській фірмі, тобто брокерська фірма виступає як фінансовий посередник в процесі кредитування, сприяючи наданню банком кредиту інвестору.

Мінімальне відношення величини власних коштів інвестора до повної вартості купівлі актива, вираженої у відсотках, відомо як початковий необхідний рівень маржі.

Фактична маржа (actual margin) – це розрахункова величина, яка визначається як:

,

де ФМ – фактична маржа;

ВА – поточна ринкова вартість активів, що належать інвестору;

ЗК – запозичені кошти.

Щоденний розрахунок фактичної маржі на рахунку інвестора відомий як облік ринкових змін (marked to the market). В момент купівлі цінних паперів початкова і фактична маржа однакові. Однак з часом значення фактичної маржі змінюється.