2015-10-13
278
| Скарги та анамнез | Фізікальне дослідження | Лабораторні показники |
| Немотивована втрата маси тіла | Лихоманка | Кров у випорожненнях, лейкоцитоз |
| Постійний абдомінальний больовий синдром | Чітки ознаки органної позашлункової патології | Анемія, прискорена ШОЕ |
| Початок в похилому віці | Зміни в біохімії крові |
Дігностика ФД
Дослідження секреторної та моторноевакуаторної функції шлунка не мають вирішального діагностичного значення
Велике значення мають рентгенологіне, манометричне та електрогаcтрографічнe дослідження.
Ренгетологічне дослідження – порушення рухівної функції може бути гіпермоторного (гіпертонус шлунка, сегментуюча перистальтика, пілороспазм) або гіпомоторного типу (гіпотоніс шлунка, гастроптоз, в’яла перистальтика,уповільнена евакуація).
Дослідження дозволяє встановити закид шлункового вмісту в стравохід та дуоденального вмясту в шлунок.
Манометрія – використовується в основному в наукових цілях.
Електрогастрографічний метод – полягає у вибірковому запису біопотенціалів шлунка (региструються за допомогою електрогастрографа), з поверхні передньої черевної стінки. Але метод малоінформативний, оскільки результати нестабільні та недостатньо специфічні.
|
|
|
Розроблені нові нейрофізіологічні меттоди, що дозволяють документувати сприйняття больових відчуттів центрльною нервовою системою:
- електроенцефалографія при стимуляції ШКТ;
- магнітоенцефалографія;
- позитронна емісіонна томографія;
- функціональне магнітно-резоненсне дослідження
