Перетворення як особлива форма реорганізації підприємств

7.1. Економічний зміст реорганізаціі підприємства

Реорганізація – це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми ведення бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного кількох підприємства, наслідком чого є передача або прийняття майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником.

Проведення реорганізації підприємств відбувається при необхідності:

суттєвого розширення діяльності підприємства, його розмірів;

згортання діяльності;

проведення фінансової санації;

зміни обсягу відповідальності власників за зобов’язаннями підприємства;

диверсифікації діяльності підприємства;

оптимізації сплати податків;

збільшення власного капіталу підприємства.

В економічній літературі розрізняють три основні напрями реорганізації:

реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства – злиття, приєднання, поглинання;

реорганізація, спрямована на подрібнення підприємства – поділ, виділення;

реорганізація без зміни розмірів підприємства – перетворення.

Реорганізація підприємства проводиться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власників (іноді за рішенням власників та за участю трудового колективу), органу, уповноваженого створювати такі підприємства, за рішенням господарського суду.

У разі реорганізації підприємства необхідно враховувати наступні вимоги:

чинний порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб’єктів господарювання;

антимонопольне законодавства;

захист інтересів кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо;

чинний порядок емісії акцій (у разі реорганізації акціонерного товариства);

можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локального масштабу.

Основним документом, який визначає права та обов’язки сторін у ході реорганізації і має забезпечувати оперативне її проведення та безперебійну роботу підприємств, є угода про умови проведення реорганізації (план реорганізації). Цей документ в обов’язковому порядку має регламентувати такі питання:

призначення комісій для проведення реорганізації у складі представників підприємств, що реорганізуються;

повний перелік та обсяг активів і пасивів підприємств, що реорганізуються, які підлягають прийманню-передачі в обмін на корпоративні права правонаступника, а також строки та порядок оформлення такої передачі;

перелік документів фінансового та інших видів обліку, незакінчених діловодством справ, бланків суворої звітності, архівів чи описів архівів, що підлягають прийманню-передачі, а також строки передачі;

пропорції (коефіцієнти) обміну корпоративних прав реорганізованих підприємств на корпоративні права підприємств, які є їх правонаступниками, а також суми можливих доплат (чи компенсацій);

строки обміну акцій (свідоцтв про внесення вкладу до статутного капіталу) акціонерів (учасників) підприємства, що реорганізується, на акції (свідоцтва про внесення вкладу до статутного капіталу) акціонерів (учасників) підприємства-правонаступника, порядок продажу акцій (часток) акціонерами (учасниками) та інші організаційні питання, пов’язані з формуванням статутного капіталу;

права, які надаватимуться підприємством-правонаступником власникам корпоративних прав, інших цінних паперів та спеціальних прав, емітованих підприємствами, які припиняють свою діяльність у результаті реорганізації;

економіко-правові наслідки реорганізаційних заходів для працівників підприємств, що реорганізуються.