Правові ейдоси і феноменологічна природа права

Феноменологічна лінія у філософії права акцентує увагу на “онтології права” – на “правових ейдосах”, “сутностях”, “цінностях”.

Ці сутності розкриваються лише у зв’язку між суб’єктом і об’єктом пізнання (звідси поняття “юридичної онтогносеології”).

-------------

Наведемо приклад аналогії права з математикою. Математик відкриває будь-який закон. Математичні формули існують у нашій свідомості. Ми їх тільки виявляємо. А те, що в нас не закладено – ми і не відкриваємо.

______________________

З цих позицій законодавець і правознавець, подібно математику, лише відкривають правові поняття, норми, цінності методом феноменологічної редукції.

В. Ми відкриваємо тільки сутнісні ейдетичні конструкції.

______________________

У чистій свідомості є структури правовідносин, є поняття свідомості. Ми можемо зрозуміти право, розкриваючи ейдоси, первинні структури свідомості.

______________________

Право відкривається і постійно ускладнюється.

◘ Право виступає як реалізація ейдетичних структур правовідносин.

◙ Чиста правова свідомість постає як нормативне явище.

В. Ми не можемо себе вести інакше, ніж так, як в нас закладено.

______________________

Розвиток правових систем – це і є динаміка правових сутностей, що закладені в нас у ейдосах.

В. Звідси випливає і феноменологічна природа права – структура феноменів чистої правосвідомості походить із правових ейдосів.

Основні напрями сучасної феноменології права

Відмова від розв’язання питання про співвідношення права і культурно-історичної реальності за допомогою певної феноменологічної редукції знайшла свій вираз у трьох формах:

1. Соціологічна юриспруденція – розглядає право як виключно соціальне явище.

2. Екзистенціальна філософія права – розглядає право як атрибут людського існування (її екзистенцію).

3. Правовий реалізм – розглядає право у синкретичній єдності з реальністю загалом (зокрема психологічною, природною і трансцендентною).