Раціоналізм та ірраціоналізм у пізнанні права

І с т и н а – центральна категорія теорії пізнання

______________________

В гносеології істина розуміється передусім як процес, як процес пізнання, кожен із етапів якого може дати тільки відносну істину. Фіксація якогось моменту пізнавального процесу як абсолютно істинного призупиняє сам процес і перетворює істину в хибність через невідповідність новим умовам і обставинам.

______________________

Праву, щоб бути справедливим, неминуче необхідно бути істинним, а отже пізнавальним. Право принципово не може реалізовувати своє призначення без постійних, інтенсивних пізнавальних процесів, адже істина ніколи не буває статичною. Статична істина завжди є наслідком зупинки пошуку, стагнації пізнання. На фоні тотальної динаміки і розвитку світу статична істина неминуче перетворюється на хибу, а тому не може слугувати основою права і справедливості як його мети.

Право ◄ Справедливість ◄ Істинність ◄ Пізнавальність

Нормативність◄ Істинність (не м.б. ненормативною) ►Справедливість (не м.б. хибною)

· Гносеологічність норм права – умова їх істинності.

· Істинність (- постійне наближення до істини) є фундаментальним принципом поєднання нормативності і справедливості.

· Справедливість не може бути хибною, істина ж не може бути ненормативною.

________________________________

Процес взаємодії норми та істини неоднозначний, суперечливий

Одна з вимог, яким має відповідати норма, - це чіткість і визначеність. Істина ж – це завжди процес, завжди наближення до істини.

Чітке визначення істини є обмеженням її, відокремлення від інших істин, але водночас і зупинка її, втрата нею динамічної характеристики істинності.

Тому асиміляція нормою істини може призвести або до “омертвіння” істини, або до “розмивання” норми.

________________________________

Ставши нормою, право не може не вважати себе істинною нормою, інакше кому воно потрібне. Норма, щоб бути нормою, повинна стати істинною нормою. Отримавши статус істинної, норма зраджує істинності, стає хибною нормою, й отже, перестає реально бути нормою. Норма – це статика, а норма-істина – це статика істини. А що може бути більш хибним, ніж статика істини?! Право може бути тільки істиннісним!!!

________________________________

В. Ігнорування динамічного характеру істинності робить право неадекватним дійсності, а отже і неефективним. Остаточне формулювання абсолютної істини одразу ж робить її хибною

_______________________________________

Особливості правового пізнання.