Народногосподарське значення продукції тваринництва

ТЕМА 17. ЕКОНОМІКА ГАЛУЗЕЙ ТВАРИННИЦТВА

17.1. Народногосподарське значення продукції тваринництва

17.2. Розміщення виробництва продукції тваринництва

17.3. Показники ефективності виробництва продукції тваринництва

17.4. Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва

Народногосподарське значення продукції тваринництва

Тваринництво - друга основна галузь сільського господарства. Продуктами його виробництва є м'ясо, молоко, жири, яйця та ін. Це цінні, незамінні й основні продукти харчування. Вони покривають 60-65 % потреб у білках, третину всіх калорій у харчовому раціоні людини. Продукція тваринництва (шкури, вовна, хутро) є цінною сировиною для легкої промисловості. Галузь дає близько 60 % валової продукції сільського господарства і має великий вплив на його економіку.

Розвиток тваринницьких галузей дає змогу аграрним підприємствам забезпечити впродовж року рівномірне виробництво продукції, надходження коштів від її реалізації, повніше використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів, чим дещо згладжується сезонність праці. Галузі тваринництва використовують відходи рослинництва, а самі виробляють цінні органічні добрива для нього.

За видами тварин і складом продукції в тваринництві виділяють вужчі галузі, такі як скотарство, свинарство, вівчарство та птахівництво.

Скотарство є провідною і найважливішою галуззю продуктивного тваринництва. Як результат господарського використання великої рогатої худоби аграрні підприємства отримують і постачають населенню молоко, яловичину, телятину, а харчовій і переробній промисловості - сировину.

Молоко й одержані внаслідок його переробки молокопродукти незамінні у харчуванні населення. Воно містить близько 120 дуже цінних компонентів. Це білки (казеїн, глобулін, альбумін), жири, вуглеводи, різні вітаміни й мікроелементи, яких немає в інших продуктах харчування. Тому вживання молока уможливлює повноцінне харчування людей. За науково обґрунтованими нормами, кожна людина повинна споживати за рік не менше 380 кг молока і молочних (у перерахунку на молоко), в тому числі 120 кг у свіжому вигляді.

Порівняно з іншими видами тварин, велика рогата худоба має найвищу продуктивність. Середньорічний надій від корови, коли дотримуватись зоотехнічних вимог вирощування й утримання, може становити 5-8 тис. кг молока за жирності 3-7 % і більше. Щодобово від корови можна отримати 25-30 кг молока. Корова в розрахунку на одиницю спожитого корму дає більше харчових продуктів, аніж інша домашня тварина.

Цінність яловичини і телятини зумовлена вмістом у них високоякісних білків і незамінних амінокислот, тому вони - також необхідний продукт харчування людей. У м’ясному балансі України яловичина і телятина становлять близько 35 %. За науково обґрунтованими нормами людина має споживати в середньому щорічно близько 83 кг м'яса, у тому числі 36 кг яловичини і телятини. Нині під впливом негативних процесів у сфері аграрного вироб­ництва споживання даних продуктів значно скоротилось і станови­ло в 2010 р. 206,4 кг молока та молочних продуктів і 52 кг м'яса та м'ясопродуктів, що становить відповідно 54,3% і 62,6% науково-обґрунтованої норми.

Велика рогата худоба споживає, найбільш дешеві рослинні кор­ми, відходи цукрової та інших видів харчової промисловості, а то­му її раціон мас нижчу собівартість, ніж для інших видів тварин. Галузь скотар­ства має велике значення для розвитку інших галузей сільського господарства. Для рослинництва вона постачає цінне органічне добриво - гній і певною мірою впливає на врожайність сільськогосподарських культур, для свинарства - молоко, необхідне для поросят раннього віку.

Свинарство - належить до найпродуктивніших і скоростиглих галузей тваринництва. Свині - багатоплідні тварини. Одна свиноматка на рік може мати два опороси, від яких отримують 20-24 поросят. За повноцінної годівлі молодняку впродовж 7-9 міс. досягається жива маса однієї голови 100-110 кг з витратою на 1 кг приросту до 4 кг корму. Щорічно вихід м'яса від приплоду свиноматки може сягати 2-2,5 т, а від корови - близько 3,5 ц.

Основна продукція свинарства - це м'ясо і сало, які є важливими продуктами для харчування населення. Свинину можна використовувати у свіжому вигляді як висококалорійний продукт харчування, а також як сировину для виробництва ковбас, шинки, сосисок і різних консервів.

У м'ясному балансі харчування людей свинина займає друге місце після яловичини (близько 32 %), вона майже вдвічі поживніша за неї та баранину, а у світовому виробництві м'яса частка її становить близько 40%. Значення свинарства постійно зростає і відповідно збільшується поголів'я свиней у світі, нині воно становить понад 850 млн. гол. Більше половини світового поголів'я свиней припадає на країни Азії (Китай, Японія, Республіка Корея, країни півострова Індокитай), близько І/3 на країни Європи (ФРН, Франція, Італія, Великобританія, Росія, Україна, Польща) і близько 10% на США. Останнім часом галузь свинарства стрімко розвивається в Китаї, де зосереджено понад 50% усього поголів'я свиней і виробляється 50% свинини у світі.

У свинарстві розрізняють три типи годівлі: м'ясну, беконну та сальну.

Основний тип відгодівлі свиней - м'ясний. Це груповий метод утримання. На відгодівлю поставляють поросят у віці 2-2,5 міс. живою вагою 20-30 кг. Триває це до 8 місяців, коли жива вага тварин сягає 90-100 кг. За м'ясної відгодівлі інтенсивніше використовується площа приміщень і робоча сила. Основною умовою інтенсивної годівлі є висока забезпеченість раціонів перетравним протеїном - 115-120 г на кормову одиницю.

Для беконної відгодівлі використовують молодняк скоростиглих порід, таких як велика біла, ландрас, естонська беконна. На відгодівлю поставляють молодняк вагою 25-30 кг. Процес триває не більше 7 місяців для досягнення живої ваги 90-100 кг. Цей тип вимагає нормованої годівлі повноцінними раціонами.

Сальна відгодівля ґрунтується, зазвичай, на вибракуваних свиноматках. Процес триває близько 100 днів з високими середньодобовими приростами (800-1000 г), причому використовують дешеві об'ємні корми - коренеплоди, зелень, харчові відходи та ін.

Порівняно з іншими тваринами свині краще оплачують корм. При повноцінній і збалансованій годівлі на один кілограм прирос­ту живої маси свиней витрачається 4-5 корм, од., молодняку вели­кої рогатої худоби - 8-9 і овець - 8 корм. од.

Шкури й інші відходи переробної промисловості використовують як сировину для виробництва в легкій промисловості.

Від галузі свинарства також отримують цінне органічне добриво.

Вівчарство - найбільш стародавня галузь, яка забезпечує народне господарство країни такими важливими продуктами, як вовна, овчина, смушки, баранина та молоко. Дуже цінним продуктом вівчарства є вовна. З неї виробляють тканини, сукна, ковдри, килими тощо. З овчини і смушки шиють кожухи, шуби, шапки, коміри.

Баранина - високопоживне смачне м'ясо з низьким змістом холестерину порівняно з яловичиною і свининою. У структурі м'ясного балансу України баранина займає всього 1%. З овечого молока (від однієї вівцематки за лактацію одержують 40-70 кг молока) виготовляють тверді сири високої якості й бринзу. На товари, виготовлені з продукції вівчарства, завжди високий попит.

Вівці невибагливі до умов утримання та годівлі, їх можна утримувати безпосередньо на пасовищах, під легкими і недорогими навісами або у звичайних загорожах. Вони використовують на корм понад 80 % видів рослин, а велика рогата худоба - лише 10-12 %.

Це дає змогу не лише використовувати малопродуктивні природні угіддя, найдешевші грубі та соковиті корми, а й сприяє підвищенню ефективності використання всіх сільськогосподарських угідь, зокрема в степових і гірських районах країни/ Оплата корму дуже висока, а виробничі витрати на утримання овець незначні. За раціональної організації та чіткої селекційної роботи вівчарство може бути високорентабельним, істотно впливати на рівень економіки підприємства. Ця галузь може бути партнером будь-якій іншій. Вона дуже добре поєднується з виробництвом зернових і зернобобових, скотарством, іншими галузями сільськогосподарського виробництва.

Птахівництво - це найскоростигліша й економічно вигідна галузь тваринництва, яка забезпечує населення високопоживними дієтичними продуктами - яйцями і м'ясом, що за поживністю переважають більшість продуктів харчування, а легку промисловість - цінною сировиною.

Курячі яйця містять близько 12 % повноцінних білків і 12 % жирів від власної маси, вітаміни та мінеральні речовини, куди входять кальцій, фосфор, залізо і йод. Через це вони є висококалорійними і добре засвоюються організмом людини. Науково обґрунтована норма споживання яєць на одну людину на рік становить 290 шт.

Високу поживність і дієтичні якості має м'ясо птиці. Куряче й індиче м'ясо містить 23 % протеїну і близько 25 % жирів, а качине - відповідно 23 і 34, гусяче - 16 і 46 %. Індиків, качок і гусей переважно вирощують на м'ясо.

Цінною супутньою продукцією птахівництва є пух і перо, з яких виготовляють подушки, ковдри, галантерейні вироби, а пташиний послід - цінне добриво для сільськогосподарських культур. Відходи інкубації та забою птиці використовують для виготовлення кормової муки.

Позитивним є те, що відтворення птиці відбувається інкубацією яєць, яка не залежить від природних умов і дає змогу впродовж року вирощувати генетичний матеріал для комплектування маточного поголів'я. Це допомагає рівномірно виробляти продукцію, отримувати доходи від її реалізації і найповніше використовувати на підприємстві трудові ресурси.

Сільськогосподарська птиця відзначається скороспілістю, високою плодючістю, інтенсивним ростом і продуктивністю, що зумовлює добру оплату корму і ефективне використання засобів виробництва. Кури яєчних порід уже в 4,5-5 міс. починають нестись і дають до 350 яєць за рік. Курчата м'ясних порід за 45-50 днів досягають живої маси 1,5-2 кг, каченята за 50-55 днів - 2,0-3,0 кг, а жива маса гуски в 4-5-місячному віці становить 6-8 кг. Птиця ха­рактеризується високою забійною масою, вихід м'яса становить у середньому 65%. Завдяки скороспілості та високій якості, про­дукція птахівництва займає пріоритетне місце серед галузей тва­ринництва.