Оцінка ефективності інвестицій

Вітчизняна офіційна методика оцінки економічної ефективності, виробничих інвестицій (капітальних вкладень) передбачає визначення:

1. Загальної або абсолютної економічної ефективності.

2. Порівняльної економічної ефективності.

Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень визначається у випадку, коли необхідно співставити економічний ефект з величиною капітальних вкладень і зробити висновок про господарську доцільність і ефективність проектних, технічних, інноваційних цілей.

Основними показниками методики абсолютної ефективності є:

1) Коефіцієнт абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень, який обчислюється як відношення економічного ефекту до загальної величини виробничих інвестицій (капітальних вкладень):

, , де:

ΔПр – приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу в реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення;

Пр – загальна сума прибутку для новостворених об’єктів;

КВ – капітальні вкладення, виробничі інвестиції.

Коефіцієнт абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень є диференційованим по галузях народного господарства і в цілому по народному господарству встановлюється на рівні 0,14.

2) Строк окупності капітальних вкладень, який є оберненим до коефіцієнта абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень:

Розраховані показники порівнюються з нормативними коефіцієнтами і вкладення капіталу є доцільним, якщо дотримується вимога:

Еа ≥ Ен

ТОК ≤ Тн

Розрахунок порівняльної ефективності здійснюється у випадку, коли треба вибрати кращий з можливих проектів інвестування виробництва, т.т. при варіантному проектуванні з метою вибору оптимального варіанту.

1) Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є показник приведених витрат. Приведені витрати: сума поточних експлуатаційних витрат та капітальних вкладень, які приведені до співставлення за допомогою нормативного коефіцієнта порівняльної економічної ефективності:

ПВ = С + КВ ∙ Ен

В розрахунок приймається значення нормативного коефіцієнта порівняльної економічної ефективності 0,12, а при виборі кращого варіанта ефективності значення нормативного коефіцієнта порівняльної економічної ефективності дорівнює 0,15. Критерієм оптимальності є мінімум приведених витрат.

2) Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних вкладень по кожному варіанту обчислюють за залежністю:

, років

к1, к2 - сума капітальних вкладень по першому і другому варіанту інвестування;

с1, с2 - собівартість випуску продукції по першому і другому варіантах.

Якщо варіантів більше двох, то кращий з них обирають шляхом попарного зіставлення зазначених величин.

Оскільки процес інвестування є досить тривалим, інвестиційні проекти можуть відрізнятись як терміном реалізації, так і термінами розподілу коштів по роках здійснюваних капітальних вкладень. В такому випадку ефективність капітальних вкладень визначається з урахуванням чинника часу, тобто приведення різночасних капітальних вкладень до одного періоду, або найчастіше першого року інвестування. Приведення капітальних вкладень до певного року здійснюється за допомогою коефіцієнта приведення капітальних вкладень α:

, де:

R - норматив приведення різночасних витрат (ставка дисконтування);

t - кількість років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового року.

Якщо капітальні вкладення здійснюються до розрахункового року, то приведення до нього здійснюється шляхом множення капітальних вкладень на коефіцієнт α:

Якщо капітальні вкладення здійснюються після розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом ділення на α:

, де:

КВі – капітальні вкладення в і-тому році їх освоєння;

t – загальний термін реалізації інвестиційного проекту.

Приведені капітальні вкладення обчислюються по кожному з можливих варіантів розподілу капітальних вкладень по роках і кращим вважається той варіант, в якому вони є мінімальними.

Розглянута методика має ряд серйозних недоліків, які полягають у наступному:

1) При розрахунку коефіцієнта абсолютної ефективності враховується лише величина прибутку, а ігноруються амортизаційні відрахування, як джерело коштів і тим самим обмежується грошовий потік.

2) Ні прибуток, ні інвестиції не приводяться до теперішньої вартості, т.т. не враховується чинник часу.

3) Показник приведені витрати реально не використовуються в господарській практиці.

4) Слабо враховується стратегічний підхід до ефективності інвестицій.

В ринкових умовах найважливішими показниками оцінки ефективності виробничих інвестицій є:

1. Чиста дисконтована або теперішня вартість:

, де:

ГП – очікувані грошові потоки в кожному з років реалізації проекта;

R – ставка дисконту, т.т. процентна ставка, що характеризує норму прибутку, на яку щорічно розраховує інвестор.

Грошовий потік – це сума чистого прибутку або доходу підприємства та амортизаційних відрахувань.

Як ставка дисконтування м.б. застосована середня кредитна чи депозитна ставка з урахуванням рівня ризику та рівня інфляції. Рішення про доцільність здійснення інвестиційного проекту приймається у випадку, коли ЧДВ більша 0.

2. Індекс доходності інвестицій обчислюється як відношення грошового потоку підприємства до загальної суми інвестицій:

У випадку різночасного здійснення капітальних вкладень їх треба також приводити до теперішньої вартості, т.т. дисконтувати.

3. Внутрішня норма рентабельності інвестицій – така дисконтна ставка, при якій суми початкових інвестицій і теперішньої вартості грошових потоків є однаковими, т.т. ЧДВ дорівнює 0.

4. Період окупності інвестицій обчислюється як відношення загальної суми інвестицій до середньої величини грошового потоку за певний період:

, років

ТЕМА 8


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: