Періоди психічного розвитку у дитячому віці

Психічний розвиток дитини проходить низку періодів. Кожний період є певним ступенем розвитку особистості. Визначення цих періодів необхідне для раціональної побу­дови системи навчання і виховання, використання потен­ціалу дитини на кожному віковому етапі.

Періоди психічного розвитку - відрізки життєвого шляху індиві­да, яким притаманні специфічні потреби, інтереси, способи дії, ставлення до навколишньої дійсності.

Л. Виготський вважав, що критерієм розмежування ві­кових періодів є новоутворення віку, адже на кожному ві­ковому етапі можна завжди знайти центральне, провідне новоутворення, яке «характеризує перебудову всієї осо­бистості на новій основі». Навколо нього розміщуються пасткові новоутворення. Ті з них, що безпосередньо пов'язані з основним новоутворенням, утворюють цен­тральну лінію розвитку в певному віці, всі інші часткові процеси (зміни) - побічну лінію розвитку. Ті з яких утво­рюються центральні лінії розвитку в одному віці, стають побічними лініями розвитку в наступному, а побічні лінії розвитку одного віку стають центральними на іншому ві­ковому етапі.

Структура віку не є статичною, незмінною, нерухомою. (формована структура в одному віці з часом трансформується у нову структуру, яка виникає у процесі вікового розвитку. Вона є динамічним утворенням, яке постійно змінюється як цілісність. Змінюються і її елементи (части­ни). У цьому полягає динаміка розвитку - сукупність за­конів, якими обумовлюється виникнення, зміни і поєд­нання структурних новоутворень кожного віку.

До початку кожного вікового періоду формується своє­рідна соціальна ситуація розвитку - специфічні для певного віку, виняткові, єдині і неповторні відносини між дитиною і навколишньою дійсністю, насамперед соціаль­ною. Вона визначає форми і шлях, долаючи який, дитина набуває нових властивостей особистості, на якому соціаль­не стає індивідуальним. У перебудові соціальної ситуації розвитку під впливом новоутворень, які виникають у сві­домості дитини, полягає суть і основний зміст критичних періодів.

У період від народження до вступу до школи дитина до­лає (якщо не брати до уваги кризу, пов'язану з народжен­ням) три вікові кризи: в одно-, три- і шести-семирічному віці. Відповідно, в цьому періоді виокремлюють три вікові етапи: немовлячий (від народження до року), раннє ди­тинство (від року до трьох років) і дошкільне дитинство (від трьох до шести-семи років). Кожен період є відрізком життєвого шляху дитини, певним етапом її розвитку як особистості з характерними для неї відносно стійкими якісними особливостями.

Дітей, які перебувають на одному віковому етапі пси­хічного розвитку, характеризують такі якості, як ставлен­ня до світу, потреби, інтереси, види дитячої діяльності. Особливу роль відіграє провідна діяльність, від якої зале­жать найважливіші особливості психічного розвитку на певному етапі. Для немовляти провідною діяльністю є емо­ційне спілкування з дорослим, дитини раннього віку - предметна діяльність, дошкільника - гра.

Психологічна вікова періодизація (виокремлення ета­пів психічного розвитку) ґрунтується на закономірностях психічного розвитку і передбачає такі етапи:

а) криза новонародженості;

б) немовлячий період - від народження до одного року життя (1 місяць - період новонародженості);

в) криза 1-го року;

г) раннє дитинство - від одного року до трьох років;

ґ) криза 3-х років;

д) дошкільне дитинство - від трьох до шести-семи років;

е) криза 6-7-ми років.

Певною мірою з нею споріднена педагогічна вікова пе­ріодизація, критеріями якої є типи навчально-виховних закладів, завдання виховання дітей у різні вікові періоди.

Однак вона не бере до уваги кризові моменти розвитку.

Попри те, виховання завжди зважає на них, а його програ­ ма враховує психологічні особливості кожного віку, кон­кретні умови перебування дитини в навчально-виховному закладі.

Отже, періодами психічного розвитку дитини є:

1) період новонародженості (від народження до кінця першого місяця);

2) немовлячий вік (1 місяць - 1 рік);

3) ранній вік (1-3 роки);

4) молодший дошкільний вік (3-4 роки);

5) середній дошкільний вік (5 років);

6) старший дошкільний вік (6-7 років).

У межах кожного вікового періоду спостерігаються значні індивідуальні відмінності. Вікові особливості іс­нують як найбільш типові, що характеризують особли­вості розвитку в той чи інший період, вказують на за­гальний розвиток. Тому у навчально-виховній роботі з дітьми необхідно враховувати вікові психологічні особ­ливості, а також потрібно знати індивідуальні особли­вості дітей.