Конфлікти між дітьми і їх причини

Різноманітні контакти дошкільників з однолітками не­рідко переростають у суперечки, а то й конфлікти між дітьми.

Конфлікт - зіткнення осіб, їхніх ідей, інтересів, потреб, оцінок, прагнень, рівня домагань.

У немовлячому і ранньому дитинстві конфлікти з одно­літками найчастіше виникають через поводження з іншою дитиною, як із неживим об'єктом, невміння гратися на­міть за наявності достатньої кількості іграшок. У цьому ві­ці іграшка для дитини значно привабливіша, ніж однолі­ток. Часто вона замінює партнера-однолітка, гальмує роз­питок позитивних стосунків.

Дошкільнику особливо важливо продемонструвати се­бе, хоча б у чомусь перевершивши товариша. Йому необ­хідні впевненість, що його помічають, відчуття, що він найкращий. У середовищі ровесників малюк доводить своє право на унікальність, порівнює себе з ними, роблячи вис­новки тільки на свою користь. Він розглядає однолітка ли­ше як об'єкт для порівняння із собою, погляд на однолітка як на особистість йому ще не притаманний, інтереси ровес­ника йому ще байдужі, а тому ігноруються. Малюк помі­чає іншого, коли той починає заважати. Тоді відразу одно­літок отримує сувору оцінку, непривабливу характеристи­ку. Дошкільник чекає від ровесника схвалення і похвали, ще не розуміючи, що й від нього очікують аналогічних дій, на які він ще нездатний. Погано усвідомлюючи причини поведінки своїх ровесників, ще зовсім не розуміє, що одно­літок - теж особистість зі своїми інтересами і потребами.

У 5-6-річному віці кількість та інтенсивність конфлік­тів знижується. Дитині стає важливіше гратися разом, ніж утвердитися в очах однолітка, тому вона частіше діє з позиції «ми», починає розуміти, що в товариша можуть бути інші інтереси, заняття, ігри. Правда, як і раніше, дошкільники часто сваряться і б'ються.

Особливості уваги дітей дошкільного віку

Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засво­ює нову інформацію, запам'ятовує, розв'язує певні зав­дання. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікан­ня психічних процесів є увага. Мова і мовлення поста ють одним із засобів мислення та розуміння. Науково психологічний підхід вимагає аналітичного розгляду процесів пізнання, однак у реальному житті всі вони взаємопов'язані.