Спеціальні здібності дошкільників

Дошкільне дитинство створює сприятливі умови для формування спеціальних здібностей, передусім художніх. Па цьому етапі життя дитину залучають до різних худож­ніх видів діяльності (співів, танців, ліплення, малюван­ня), у неї розвиваються естетична чутливість, естетичне сприймання тощо.

Дуже рано починають розвиватися у дітей музичні здібності. Вони виявляються насамперед у високій музи­кальності, яка включає в себе як відчуття ладу (здатність емоційно відгукуватися на музику), так і тонке диференці­йоване сприймання музики (слуховий компонент музичності). Музичні здібності дитини виявляються і в слухово­му уявленні. Музично-репродуктивна здатність дитини у поєднанні з ладовим відчуттям є, на думку російського пси­холога Бориса Теплова (1896-1965), основою гармонійного відчуття. Високорозвинене музично-ритмічне відчуття ви­являється у здатності активно переживати музику, відчува­ти емоційну виразність музичного ритму і точно його відтво­рювати, що також є показником музичних здібностей. Му­зична обдарованість не вичерпується музикальністю. У неї можуть бути включені й інші якості, такі, як багатство уя­ви, особливості пам'яті, уваги, життєвий досвід та ін.

Музичні здібності багатогранні: активно розвиваються у дошкільному віці музично-рухові здібності, різноманіт­ними є прояви обдарованості в цій галузі. До них належить і здібність сприймати музику, відчувати виразність, безпо­середньо й емоційно відгукуватися на неї, оцінювати краси­ве в музиці і русі, ритмічну виразність, виявляти музичний смак у межах можливостей цього віку. Особливої уваги зас­луговує здібність дітей виразно, невимушено, ритмічно ру­хатися під музику. Вона, за даними Н. Ветлугіної (вивчала її прояви у музичних іграх дошкільників), виявляється у:

1) захопленні рухом під музику, радісній готовності вико­нувати поставлені завдання, пов'язані з музикою; 2) безпо­середньому, істинному передаванні ігрового образу, спро­бах втілитися в нього, пошуках точних рухів, що відпові­дають характеру музики і сюжету гри; 3) довільності рухів (умінні підкорити їх ритму музики, «вкладати» в часі і у просторі, колективі і виявляти при цьому швидку реак­цію, ініціативу, кмітливість); 4) ритмічності рухів, що свідчить про правильні відчуття метроритмічної пульса­ції, акцентів сильних долей метра; 5) прояві творчої ініці­ативи, вигадки, що виявляються у придумуванні, «творен­ні» окремих елементів музичної гри.

Значні можливості та умови для розвитку музичних здібностей дошкільників створені у дошкільних закладах: регулярне проведення музичних занять, які включають спів, слухання, ритміку, навчання елементів музичної грамоти, музичні ігри, дитячі оркестри, свята, розваги в дитячому садку, додаткові індивідуальні і групові заняття з дітьми та ін. Музичні здібності, музична творчість дош­кільників розвиваються і у процесі використання музики в ігровій діяльності, побуті.

Здібності до зображувальної діяльності виявляються також рано. Улюбленим заняттям дошкільників, як прави­ло, є малювання. Навіть якщо ці здібності яскраво вираже­ні, потрібно продовжувати розвивати їх у дітей. Малюван­ня є такою діяльністю, без якої неможливий повноцінний розвиток особистості. Зображувальна діяльність допоможе глибше та повніше пізнати довкілля, його красу.

На думку психологів, зображувальні здібності утворю­ють складний комплекс, який включає у свою структуру низку необхідних і специфічних здібностей. Серед них на­самперед виділяють «гостроту бачення», цілісне сприй­мання, яскраву уяву, зорову пам'ять, точні (узгоджені) ру­хи рук. У малюнку, ліпленні, аплікації дитина відображає навколишню дійсність своє ставлення до неї. Це пояснює те, що розвиток зображувальних здібностей передбачає ак­тивний розвиток не тільки ока та руки, а й емоційної чут­ливості дитини.

У найбільш здібних дітей уже в дошкільні роки швид­ко розвивається гострота і точність спостереження, уміння аналізувати предмет, що сприймається. Розвитку здібнос­тей до зображувальної діяльності значно сприяють розгля­дання предметів, спостереження за явищами природи. Сприймання художніх картин, малюнків талановитих ху­дожників формує у дітей поняття «гарний малюнок», яким вони починають користуватися як мірилом, ідеалом у своїй подальшій зображувальній діяльності.

Спеціальні дослідження та педагогічний досвід переко­нують в ефективному впливі на створення в малюнку яск­равих образів природи розглядання картин, які супрово­джуються художнім словом, музикою, співом, що посилює емоційно-естетичне сприймання. Від того, наскільки гли­боким, індивідуальним буде емоційно-естетичне сприй­мання дитиною предмета, значно залежить і розвиток її здібності до малювання.

Велику роль у розвитку зображувальних здібностей ві­діграє власна художня діяльність дитини, для якої слід створювати відповідні умови. Спеціалісти (художники, пе­дагоги) звертають увагу дорослих на необхідність давати дітям матеріал хорошої якості, широко використовувати кольоровий папір, олівці, фарби та ін.

Особливо важливе значення у розвитку зображуваль­них здібностей дошкільника має навчання, засвоєння ди­тиною за допомогою дорослого соціального досвіду.

Серед спеціальних здібностей виділяють і літературні здібності. Вони є складним видом здібностей, що визнача­ють успіх у літературній діяльності, особливу роль відіг­рає поетичне сприймання дійсності, спостережливість, об­разне мислення, творча уява, образна пам'ять, точна і ви­разна мова. Активний розвиток літературних здібностей належить до пізнішого періоду (шкільний вік). Однак пер­ші прояви їх спостерігаються вже у середньому і старшому дошкільному віці у словесній творчості дітей, елементи якої іноді проявляються в більш ранній період, як прави­ло, в ігровій діяльності дітей.

У середньому і старшому дошкільному віці цей зв'язок з дією стає не обов'язковим, діти починають спеціально складати казки, розповіді, вірші.

Дитячі дражнилки, лічилки - своєрідна сатирична лі­рика - найбільш поширений вид поетичної творчості («А я більший за тебе, а ти менший за комара»). У них виявля­ється прагнення дитини до самоствердження, бажання виглядати сильнішою, розумнішою, сміливішою шляхом підкреслювання недоліків інших.

Іншим видом дитячої словесної творчості є складені ними казки, продовження історій, розповідей. Перші ди­тячі розповіді, казки, вірші як за формою, так і за змістом здебільшого примітивні, наслідувальні, але вони мають ве­личезне значення для розвитку психіки дитини загалом.

Розвиток словесної творчості передбачає вдосконален­ня всіх компонентів літературних здібностей. У перші ро­ки життя - у ранньому і дошкільному дитинстві - особли­ве значення, на думку спеціалістів, має розвиток у дитини здібності адекватно сприймати вірші, уміння насолоджува­тися художньою літературою. Це, у свою чергу, розвиває поетичний слух, наявність якого допомагає краще відчува­ти красу і багатство мовлення, що є важливою передумо­вою для розвитку художніх здібностей (Б. Теплов, 0. Запо­рожець, П. Якобсон та ін.).

До кінця дошкільного дитинства зміст дитячих казок, розповідей стає складнішим, привабливішим, насиченішим динамізмом, нерідко - драматичністю, з'являються нові емоційно забарвлені образи, хоча і у них неважко ви­явити вплив знайомих дітям літературних творів.

Зароджуються в дошкільному віці також театральні здібності. Діти, що виявляють її, володіють високою ху­дожньо-образною виразністю, живою уявою, емоційною чутливістю та пам'яттю. Театральні здібності дошкільни­ків розвиваються у різних видах театрально-ігрової діяльності (ігри-драматизації, ляльковий театр та ін.). Цьому сприяють і спеціальні вправи, заняття з дітьми, спрямова­ні на розвиток інтонації, міміки, жестів, пози і ходи.

Будь-яка спеціальна здібність включає основні складо­ві: певний рівень розвитку пізнавальних процесів, техніч­них умінь, а також емоційної чутливості і сприйнятливос­ті, які у художніх здібностях виступають на перший план.