Характеристика окремих психофармакологічних засобів

Нейролептики - речовини, що мають властивості послаблювати та усувати продуктивну психотичну симптоматику, тамувати психомоторне збудження. Їх хімічні ряди та препарати:

· Антидепресанти - речовини, що мають протидепресивну дію.

Транквілізатори - речовини, що мають властивість усувати страх, тривогу, нав'язливі стани, вегетативні дисфункції.

Психостимулятори - речовини, що мають властивість тимчасово підвищувати фізичну та психічну працездатність, настрій, усувати втому, кволість, сонливість

Ноотропи - речовини метаболічної дії, що позитивно впливають на процеси обміну у нервовій тканині (підвищують ефективність механізмів, що забезпечують консолідацію пам'яті, захищають мозок від патогенної дії гіпоксії, мають протисудомну активність і т.ін).

Психодизлептики - речовини, що мають властивість викликати у здорових людей психотичні розлади (похідні від лізергінової кислоти: ЛСД-25, МЛК; речовини рослинного походження: псилоцибін, мескалін і т.ін).

Лікарський засіб взаємодіє зі всім організмом, що знаходиться в певному середовищі, споживає певну їжу, має свої біологічні ритми і т. д.

Він викликає:

а) компенсаторну відповідь в складних взаємозв'язаних фізіологічних системах, які він порушує, і для їх відновлення необхідний певний період після припинення лікування;

б) порушення метаболічних процесів;

в) місцеві реакції в найбільш чутливих тканинах і органах.

Принципи психофармакотерапії|:

-Прагнення до монотерапії.

-Простота призначення.

-Дотримання хворим терапевтичного режиму.

-Зведення до мінімуму|мінімум-ареалу| побічних ефектів.

-Виключення|виняток| взаємодії лікарських засобів один з|із| одним.

Основні положення|становища| психофармакотерапії|:

Психофармакологія сама по собі недостатня для повного|цілковитого| одужання|видужання|.

Тривалість лікування залежить від стадії хвороби.

Клініко-діагностична оцінка (етіопатогенетична|, симптоматична і синдромологічна|). Такі симптоми, як пригнічений настрій, слухові галюцинації, є|з'являються| зовнішнім вираженням|виразом| функції або розладу функції певних областей мозку. Різні по етіології захворювання можуть викликати|спричиняти| дисфункцію в одній і тій же області мозку.

Спрямованість терапії на ключові|джерельні| для даного психопатологічного стану|достатку| симптоми з|із| оцінкою їх зміни в перебігу захворювання.