Диференціальним рівнянням (надалі, Д.Р.) називається рівняння, що містить похідні або диференціали невідомої функції. Найбільший порядок похідних називається порядком диференціального рівняння.
Д.Р. вигляду N1(y)M1(x)dx+M2(x)N2(y)dy=0 називаються Д.Р. з відокремленими змінними.
Д.Р. називається однорідним, якщо його можна подати у вигляді:
.
Воно за допомогою заміни змінної
Þ
зводиться до Д.Р. з відокремлюваними змінними.
Д.Р. виду y’+P(x)y=Q(x) називається лінійним Д.Р. Його розв’язок розшукується у вигляді
.
Приклад 1. Розв’язати задачу Коші (знайти загальний розв’язок диференційного рівняння і частинний розв’язок при заданих початкових умовах):
,
.
Розв’язання. Запишемо рівняння у диференціалах:
.
Дане рівняння є рівнянням першого порядку з відокремлюваними змінними (тобто може бути зведене до вигляду, коли з одного боку знака рівності присутня тільки залежна змінна y, а з іншого – тільки незалежна змінна x, таку рівність можна про інтегрувати і отримати загальний інтеграл рівняння).
Виконаємо відокремлення змінних, для чого домножимо рівняння на
, в результаті отримаємо рівняння з відокремленими змінними
.
Проінтегруємо отримане рівняння:
,
і отримаємо
.
Це – загальний інтеграл рівняння у неявному вигляді. Звідси:
.
Частинний розв’язок знаходимо за допомогою початкової умови, підставляючи її о загального розв’язку:
; С= 2.
Тоді частинним розв’язком диференційного рівняння є
.
Приклад 2. Знайти частинний розв’язок диференційного рівняння при заданих початкових умовах
,
.
Розв’язання. Дане рівняння є лінійним диференційним рівнянням першого порядку.
;
;
,

Накладемо на функцію v умову, щоб вираз у дужках дорівнював нулю, тобто
,
і знайдемо функцію v з отриманого диференційного рівняння.
, 
Тепер функцію u знаходимо з рівняння

що утворюється в результаті підстановки v = x до початкового рівняння:


Оскільки y = uv, то загальним розв’язком рівняння є

Константу інтегрування С знаходимо з початкової умови:
.
Отже, 
Приклад 3. Розв’яжіть задачу: знайти криву, яка проходить через точку М(0;1), якщо кутовий коефіцієнт дотичної в будь-якій точці кривої
дорівнює
.
Розв’язання.
Як відомо,
. Тому потрібно розв’язати задачу Коші:
,
.
,
.
Отже, шукана крива
.
Рівняння вигляду
називаються лінійними однорідними Д.Р. Його загальний розв’язок має вигляд
, де
лінійно незалежні частинні розв’язки рівняння. Розшукуємо їх у вигляді
, де
- корені характеристичного рівняння
.
Розв’язок:

а) D>0 б) D=0,
= –b/2
;
;
в) D<0,
– комплексні числа. 
.
Рівняння вигляду
називається лінійним неоднорідним ДР 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.
Для того, щоб знайти загальний розв’язок неоднорідного ДР, необхідно скористатися таким твердженням: загальний розв’язок такого ДР дорівнює сумі розв’язку відповідного однорідного ДР та якого-небудь частинного розв’язку неоднорідного ДР:
, де
– загальний розв’язок відповідного однорідного ДР,
– частинний розв’язок неоднорідного ДР. Правила побудови
наведені у таблиці.
| | |
| степенева частина відсутня | | при або при |
| | |
| | |
| | |
показникова функція відсутня ( | показникова функція відсутня | |
лише лише і , і | і , і | |
тригонометричні функції відсутні ( | тригонометричні функції відсутні |
Приклад 1. Розв’язати задачу Коші:
,
,
.
Розв’язання. Дане рівняння є лінійним однорідним ДР 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами. Складемо характеристичне рівняння
.
Дискримінант
. Отже, рівняння має один дійсний корінь
подвійної кратності. Тому загальний розв’язок ДР має вигляд
.
Для знаходження частинного розв’язку скористаємося початковими умовами. Для цього знайдемо
:
.
. Отже,
.
.
Отже,
. Остаточно отримаємо
.
Приклад 2. Знайти загальний розв’язок лінійного неоднорідного диференціального рівняння зі сталими коефіцієнтами
.
Розв'язання.
. Відповідне лінійне однорідне
, характеристичне рівняння
,
. Тоді загальний розв’язок лінійного однорідного ДР буде
.
,
. Так як
– корінь кратності
, то
,
,
.
. Звідси
.
Тоді
– загальний розв’язок шуканого рівняння.
Приклад 3. Вказати вигляд (без обчислень коефіцієнтів)частинний розв’язок ЛНДР
..
Розв'язання.
.
,
,
,
.
ЧИСЛОВІ РЯДИ
Нехай
нескінченна послідовність чисел. Вираз
називається числовим рядом.
Ряд називається збіжним, якщо послідовність його часткових сум
, де
, має кінцеву границю, тобто
. Число
називається сумою ряду.
при
або
при
лише
і






