double arrow

Сепетий Дмитро Петрович


 

Основні проблеми філософії

Курс лекцій

 

 

Навчальний посібник

 

Умовн. друк. арк. 6,5.

 

 


[1] Chalmers D. The Conscious Mind. – New York: Oxford University Press, 1996. – р. 168, хiv.

[2] Chalmers D. The Conscious Mind. – p.121

[3] Chalmers D. The Conscious Mind. – p.169

[4] Chalmers D. Facing Up to the Problem of Consciousness. // Journal of Consciousness Studies, 2(3), 1995. – pp. 201, 203, 208.

[5] навіть якщо припустити, що клітини, молекули й атоми є істотами, здатними відчувати біль, то боляче їм, а не Вам

[6] Це – теорія, яку у ХVIII ст. запропонував Джордж Берклі.

[7] Бубер М. Проблема человека. – с. 163.

[8] В цьому контексті варто звернути увагу на статтю В.Франкла “Плюралізм науки та єдність людини” (Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 45-53).

[9] До цього образу Паскаля звертався в одному зі своїх віршів Ф.А.Тютчев:

откуда, как разлад возник,

и от чего же в общем хоре

душа не то поет, что море,

и ропщет мыслящий тростник?

[10] Аанстус К. Головна течія у психології та гуманістична альтернатива. – С. 29-33.

[11] Э.Фромм. Величие и ограниченность теории Фрейда

[12] Фромм Э. Здоровое общество

[13] Фромм Э. Иметь или быть

[14] Фромм Э. Человек для себя. – С. 150-151.

[15] Фромм Э. Искусство любить.

[16] Установки на зведення людських властивостей і потреб до властивостей і потреб нижчого рівня – біологічних, хімічних, фізичних.

[17] Аанстус К. Головна течія у психології та гуманістична альтернатива. – С.34-35

[18] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С.77-78

[19] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 27.

[20] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 25.

[21] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 41.

[22] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 300.

[23] Можна сказати і навпаки: життєві смисли – це можливості реалізації моральних цінностей у конкретних ситуаціях

[24] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 173.

[25] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 244.

[26] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 174.

[27] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 40-41, 43.

[28] Франкл В. Человек в поисках смысла. – с. 38.

[29] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 55-56.

[30] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С.34

[31] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С.29-30

[32] Монтень М. Проби. – Кн.1. – C.92.

[33] Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. – С.7-257.

[34] Сенека. Моральні листи до Луцілія. – С.38, 44.

[35] Платон. Апологія Сократа // Платон. Діалоги. – C.36.

[36] “Якщо дотримуватися правильного знання, що смерть для нас – ніщо, то смертність життя стане для нас відрадною: не тому, що до неї додасться нескінченність часу, а тому, що від неї відніметься жага безсмертя.” (Епікур. Лист до Менекея)

[37] Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – С.32, 61.

[38] Толстой Л.Н. Смерть Ивана Ильича

[39] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С.250-251.

[40] Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – С.28.

[41] Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – С.59-60.

[42] Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – С.28.

[43] Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – С.56.

[44] Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах та кінець німецької класичної філософії. – С.278.

[45] Ф.Достоевский. Дневник писателя. 1976 г. – С.137.

[46] Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – С.34, 39, 61, 63-64.

[47] Чехов А.П. Палата №6. – С.251-252

[48] Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах та кінець німецької класичної філософії. – С.278.

[49] Вчення про вічне повернення виконує у Ніцше і функцію тієї “регулятивної ідеї” або “системи координат”, у відношенні до якої здійснюється смисложиттєва орієнтація. На думку Ніцше, якщо людина повірить, що проживатиме це саме життя точно так само безліч разів, то вона здійснюватиме свої життєві вибори відповідально, обираючи такий спосіб життя, щоб їй захотілося прожити це життя ще безліч разів.

[50] Унамуно М. О трагическом чувстве жизни. – С.61.

[51] Поппер К. Как я понимаю философию. – С.21

[52] Франкл В. Человек в поисках смысла. – С.191-192.

[53] Гроф С. Величайшее путешествие: сознание и тайна смерти. – С. 25-26.

[54] Гроф С. Величайшее путешествие: сознание и тайна смерти. – с. 6.

[55] Поппер К. Предположения и опровержения

[56] Класифікацію методів дослідження наведено за підручником: Философия. Уч. пос. // Под ред. Кохановского В.П. – М.: 2003. – С. 255-282.

[57] Поппер К. Истина, рациональность и рост научного знания // Поппер К. Предположения и опровержения. – С.387.

[58] Поппер К. Логика научного исследования. – С.258.

[59] Наприклад, закон гравітації Ньютона, говорить, що усі фізичні тіла притягуються з силою, що прямо пропорційна їх масам та звернено пропорційна квадрату відстані між ними.

[60] Більше того, наукові теорії тим краще, чим більш вонинеймовірні (в смислі математичного обчислення ймовірностей). Ймовірність теорії, яку можливо оцінити математично, перебуває у зверненому відношенні до її змістовності: чим теорія більше говорить, тим меншою є її (математично обчислювана) ймовірність. Щоб це стало зрозуміло, візьмемо простий приклад. З надійних джерел стало відомо, що десь на наступному тижні до Вас на першу пару прийде ректор. Далі Ви намагаєтеся з’ясувати, коли ж саме це станеться. І ось до Вас надходить повідомлення (1) "Ректор прийде або в понеділок, або у вівторок, або у середу, або у четвер, або у п’ятницю." Якщо початкова інформація була правдивою, то ймовірність того, що це повідомлення істинне дорівнює 100%, але з нього Ви не дізнаєтеся нічого нового. Натомість, якщо до Вас надійшло повідомлення (2) "Ректор прийде у понеділок", то ймовірність істинності цього повідомлення дорівнює 1/5=20%. Істинність повідомлення (2) у п'ять разів менш ймовірна, аніж істинність повідомлення (1). І, водночас, повідомлення (2) у п'ять разів змістовніше, аніж повідомлення (1). Таке відношення між змістовністю та ймовірністю є універсальним, логічно необхідним. Зокрема, неважко показати, що (математично обчислювана) ймовірність будь-якого висловлювання про існування певного закону природи є нескінченно малою (наближається до 0%).

[61] “…віра в те, що ми можемо почати наукове дослідження з одних чистих спостережень, не маючи чогось схожого на теорію, є абсурдною... Двадцять п’ять років тому я пробував навіяти цю думку групі студентів-фізиків у Відні, почавши лекцію такими словами: "Візьміть олівець і папір, уважно спостерігайте й описуйте ваші спостереження!" Вони, звичайно ж, запитали, що саме їм слід спостерігати. Зрозуміло, що проста інструкція "Спостерігайте!" є абсурдною... Спостереження завжди має вибірковий характер. Треба обрати об’єкт, певну задачу, мати якийсь інтерес, точку зору, проблему. А опис спостереження передбачає використання дескриптивної мови зі словами, які фіксують відповідні властивості; така мова передбачає схожість та класифікацію, які, у свою чергу, передбачають інтерес, точку зору й проблему.” (Поппер К. Наука: предположения и опровержения // Предположения и опровержения. – С.84.)

[62] Поппер К. Наука: Предположения и опровержения // Поппер К. Предположения и опровержения. – С.69.

[63] Поппер К. Об источниках знания и невежества // Поппер К. Предположения и опровержения. – С.55-56.

[64] Кун Т. Структура наукових революцій. – С.9.

[65] Там же. – С.17-18.

[66] Там же. – С.18.

[67] Там же. – С.18.

[68] Там же. – С.19.

[69] Там же. – С.18-19.

[70] Там же. – С.19.

[71] Там же. – С.15-16.

[72] Там же. – С.15-16.

[73] Поппер К. Логика научного исследования. – С.258.

[74] Кун Т. Логика открытия или психология исследования? // Философия науки. Выпуск 3. – М.: 1997. – С.20.

[75] В оригіналі – 'commit' themselves. Мені не вдалося знайтти в укр. мові достатньо точного аналогу англ. сommitment. Найближчим здається ‘відданість’. Йдеться про свого роду “стрибок віри”, “рішення” триматися певної доктрини як фундаментальної, такої, що не підлягає критичній дискусії й перегляду, – "віддатися" цій доктрині.

[76] під “кандидатами” маються на увазі альтернативні “парадигими”

[77] Notturno M. Science and the Open Society. – P.260.

[78] Кун Т. Структура наукових революцій. – С.17.

[79] Кун Т. Структура наукових революцій. – С.211-213.

[80] Поппер К. Логика научного исследования. – С.14-15.

[81] Там же. – С.15.

[82] Popper K. Realism and the Aim of Science. – pp.5-7.

[83] Хайек Ф. Контрреволюция науки. – с. 47.

[84] Хайек Ф. Контрреволюция науки. – с. 128.

[85] Хайек Ф. Контрреволюция науки. – с. 88.

[86] Поппер К. Злиденність історицизму. – С. 153-154.

[87] Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – Т.1. – С. 53, 59.

[88] Поппер К. Злиденність історицизму. – с. 85.

[89] Платон. Закони.

[90] Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т.1. – с.213.

[91] Спенсер Г. Личность и государство

[92] один з вождів партії більшовиків, який після здобуття влади Сталіним втік в еміграцію

[93] Мизес Л. Социализм

[94] У вступі до “Критики політичної економії” Маркс так сформулював квінтесенцію свого вчення:

“В процесі суспільного виробництва власного життя, люди неминуче вступають у певні відносини, що не залежать від їхньої волі – виробничі відносини, які відповідають даному ступеню розвитку їх матеріальних виробничих сил. Сукупність цих виробничих відносин утворює економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому виникає юридична й політична надбудова, і якому відповідають певні форми суспільної свідомості. Спосіб виробництва матеріального життя зумовлює загальний процес соціального, політичного й інтелектуального життя. Не свідомість людей визначає їхнє буття, а навпаки, їхнє суспільне буття визначає їхню свідомість. На певному ступені свого розвитку матеріальні виробничі сили суспільства вступають у суперечність з існуючими виробничими відносинами або – висловлюючи те ж саме в юридичних термінах – з відносинами власності, всередині яких вони досі розвивалися. З форм розвитку виробничих сил ці відносини перетворюються на їхні пута. Тоді починається епоха соціальної революції. Зміни в економічному базисі ведуть раніше чи пізніше до перевороту в усій величезній надбудові.”

Пор., Людвіг фон Мізес:

“Ми можемо резюмувати марксистську доктрину наступним чином: Від самого початку існують "матеріальні виробничі сили", тобто технологічне обладнання людських виробничих зусиль, інструменти та механізми. Ніякі питання про їх походження не допускаються; вони є – і все; ми повинні припустити, що вони впали з неба. Ці матеріальні виробничі сили примушують людей вступати в певні виробничі відносини, які не залежать від їхньої волі. Ці виробничі відносини далі визначають правову та політичну надбудову суспільства, а також релігійні, художні та філософські ідеї.” (Мизес Л. Теория и история. – С.85)

[95] Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. – С. 60-61, 67, 69.

[96] В.І.Ленін у зверненні до третього з’їзду комсомолу пояснював:

“Коли нам говорять про мораль, ми відповідаємо: для комуністів уся мораль полягає в міцній, згуртованій дисципліні та свідомій боротьбі мас проти експлуататорів. Ми не віримо у вічну мораль і ми викриваємо усі байки про мораль.”

[97] Рассел Б. Історія західної філософії. – С. 655.

[98] Енгельс Ф. Передмова до “Злиденності філософії” К. Маркса

[99] І це всупереч відомій заяві самого Маркса про те, що історія – не якась жива істота, а діяльність живих людей, що переслідують свої цілі.

[100] Себайн, Торсон. Історія політичної думки. – С.656-657


Сейчас читают про: