Перший спосіб:
З’ясувати, як категорії змінюються за часом, тобто їх послідовність. Запис може мати такий вигляд:
№ з/п | Звертання до дітей | № категорії | Висловлювання дітей | № категорії |
Проте можна зупинитись й на скороченому кількісному хронометражі. Так, запис буде мати такий вигляд:
Прізвище вихователя, ім’я та по батькові. _________________
Дата спостереження. Час спостереження. _________________
Тип заняття. _______________________________
Вид заняття. _______________________________
№ категорії | Звертання до дітей під час заняття | Загальна кількість звертань | Хронометраж (скільки хв. витрачено на категорію) |
++ | |||
+++ | |||
+ | |||
4а | ++++++ | ||
4б | ++++++++ | ||
++++ | |||
6а | +++++++ | ||
6б | ++++++++ | ||
++++++++ | |||
++++++++++++ | |||
++++ | |||
+++ |
Після проведеного спостереження проводиться кількісна обробка матеріалу.
Треба звернути увагу:
Якщо на мовленнєвому занятті перші 10 хвилин використовується тільки 4, 5, 6 категорії і немає 3, 9, то висновок може бути такий:
– вихователь не стимулює самостійну активність дітей, як мовленнєву, так і пізнавальну.
Можливо також надання переваги одній якійсь категорії:
5 – повідомлення інформації;
4 – питання до дитини;
8 – відповідь на запитання.
· Цей аналіз дозволяє визначити види мовленнєвої діяльності (говоріння, слухання), які використані на заняттях, або навпаки.
Другий спосіб:
Дозволяє з’ясувати рівень мовленнєвої активності дітей на занятті.
Оптимальний рівень співвідношення 2:3, де:
2 – мовленнєва активність вихователя (4, 5, 6);
3 – мовленнєва активність дитини (3, 8, 9).
· Категорії 8, 9 повинні мати співвідношення 8:9 = 3:1.
Третій спосіб:
Оцінюється діяльність вихователя щодо створення мотиваційних засад навчально-мовленнєвої діяльності дітей.
Використання 1, 2, 3 категорій формує позитивний настрій, інтерес, зацікавленість, допитливість у дітей.
6, 7 – вихователь вимагає тільки виконання вказівок (створюється атмосфера напруги, страху, невпевненості в своїх діях, залежність від оцінки вихователя (позитивної чи негативної). Такий стан є дискомфортним для дитини, не формується мотиваційна готовність до навчально-мовленнєвої діяльності.
· Отже, вказівки, накази (6 категорія), використані на мовленнєвому занятті,
по-перше, свідчать про рівень професійної компетентності вихователя (легше давати вказівки);
по-друге, про зміст та вид мовленнєвої діяльності на занятті.
Також можна зробити висновок про стиль спілкування вихователя з дітьми, проаналізувавши використані категорії.
Так,
· авторитарний стиль спілкування: 4, 5, 6, 7 категорії, у дітей тільки – 8;
· демократичний стиль спілкування: 1, 2, 3, 4, 5 категорії.
Проте важливо, щоб відсоткове співвідношення 9 та 8 категорій було більше, ніж зауважень вихователя (7 категорія);
· ліберально-потуральний стиль: використання всіх категорій, частіше за всі будуть використані категорії 2, 7, 10.
СХЕМА
ПЕРЕГЛЯДУ РОБОТИ З НАВЧАННЯ МОВИ І РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ
1. Види роботи з розвитку мовлення дітей, відповідність видів плану перспективам роботи, ефективність та якість проведеної роботи.
2. Кількість дітей, охоплених роботою з розвитку мовлення. Роль вихователя в організації самостійної роботи з розвитку мовлення дошкільників.
3. Робота в куточку книги (вранці, після денного сну, ввечері). Контроль вихователя за виконанням вимог дітьми. Виставки дитячих книг. Робота бібліотеки.
4. Прийоми контролю вихователя за мовленням дітей у повсякденному житті.
Під час відвідування вікової групи керівник дошкільного закладу може провести бесіду з вихователем, окремими дітьми, переглянути документацію, з’ясувати окремі питання розвитку мовлення дітей даної групи.