Аналіз мовленнєвого заняття (психофізіологічний аспект)

У практиці роботи з дітьми завідувач дошкільного закладу, методист, вихователь можуть використовувати таку схему:

на аркуші паперу (краще міліметрового) креслять 2 паралельні лінії довжиною 20-35 клітинок (кожна з них відповідає хвилині мовленнєвого заняття). На першій лінії відмічається діяльність вихователя, а на другій – дітей.

Мовленнєва активність дошкільників позначається суцільною лінією, пасивна – пунктирною, марна витрата часу – дугою. Між лініями можна зафіксувати види мовленнєвої діяльності дітей (говоріння, слухання). Це дає змогу визначити раціональний розподіл часу на занятті.

Аналізуючи одержану інформацію, треба МАТИ НА УВАЗІ, що:

з 1 по 4 хв. заняття – діти засвоюють 60% інформації, з 5 по 13-80%, з 14 по 22-25%, на наступних хвилинах – до 20% і менше. Відомо також, що інтелектуальна діяльність дитини супроводжується кризами уваги: перша криза настає через 14-15 хв. після початку заняття, друга – через 5-6 хв., третя – через 4-5 хв., наступні через кожні 2 хв. В ці періоди в нервових клітинах наступає гальмування. На запропонованій схемі керівник знаком “У” відмічає ці кризи, а потім порівнює й оцінює ступінь відповідності видів мовленнєвої діяльності психофізіологічним особливостям дітей. Звідси – важливість проведення фізхвилинок на занятті. Вони в схемі проведення заняття фіксуються знаком “X”. Проте, відмічаючи періодичний відпочинок, необхідно враховувати дослідження фізіологів, які засвідчують, що відпочинок (процес зниження працездатності) складається з двох фаз:

1. Відновлення в повному розумінні слова.

2. Зміцнення досягнутого стану працездатності.

Отже, після фізхвилинки, скажімо, на занятті з навчання українського мовлення (як другого) неприпустимим є перехід безпосередньо до введення нової лексики. Необхідно дати можливість дітям «включитися в роботу». З цією метою можна запропонувати вправи на повторення будь-якого граматичного матеріалу тощо.

Враховуючи те, що результати, одержані після відвідування мовленнєвого заняття, не можуть бути об'єктивними показниками, необхідно відвідати низку занять такого типу, результати бажано відмічати на одній схемі, але різними кольорами, а потім – вже вивести тенденцію або закономірності.

Аналіз результатів досліджень психологів доводить, що приблизно 10% залишається в пам’яті людини з того, що вона чує, 50% того, що вона бачить, та 90% того, що робить сама. Ось чому треба відмічати випадки, коли діти були пасивні, не виконували перцептивні дії (перенос).