Імовірнісний (статистичний) метод оцінки ризику

Тема №3. Показники ризику та імовірнісний метод оцінки ризику

 

1. Загальні підходи щодо кількісної оцінки ступеня ризику.

2. Зони ризику.

3. Імовірнісний (статистичний) метод оцінки ризику. Ризик в абсолютному та відносному вираженні.

 

Загальні підходи щодо кількісної оцінки ступеня ризику

 

Виправданий ризик – необхідний атрибут у стратегії і тактиці ефективного менеджменту.

У кожній ситуації, що пов`язана з ризиком, постають питання: «Що означає виправданий (допустимий) ризик?», «Де проходить межа, яка віддаляє допустимий ризик від нерозумного?».

Знати про існування ризику та проаналізувати його необхідно, але недостатньо. Важливо виявити ступінь ризику, оцінити ймовірність того, що певна несприятлива подія має шанси відбутися, а тоді – як це вплине на ситуацію (рішення).

Кількісні значення ризику обчислюють як у відносних, так і в абсолютних величинах, що виражають міру невизначеності під час реалізації прийнятого рішення.

Ступінь ризику під час прийняття господарських рішень може оцінюватися сподіваними збитками, що спричинені цим рішенням, та ймовірністю, з якою ці збитки можливі. Якщо малоймовірно, що будуть несприятливі наслідки, то ризик малий. Малий він і в тому випадку, коли імовірність збитків велика, а самі по собі збитки малі.

Імовірність настання певної події може бути визначена об`єктивним або суб`єктивним методом.

Об ` єктивний метод визначення ймовірності ґрунтується на обчисленні частоти, з якою в минулому відбулася певна подія.

Суб ` єктивний метод спирається на використання суб`єктивних оцінок та критеріїв, що ґрунтуються на різних припущеннях (власний досвід менеджера або бізнесмена, оцінка експерта, порада консалтингової фірми тощо).

 

Зони ризику

 

Для оцінки ступеня припустимого рівня ризику виділяють певні зони ризику в залежності від можливої величини втрат, рис. 3.1.

1. Безризикова зона – це область, у якій випадкові збитки не очікуються. Їй відповідають нульові втрати або перевищення прибутку.

2. Зона допустимого ризику – це область, у межах якої певний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менші за очікуваний прибуток. Підприємцю загрожує тільки недоодержання наміченого прибутку. Верхня межа даної зони – збитки, що дорівнюють розрахунковому прибутку.

 

	Виграш		Збитки
			Розрахункова виручка

`

		Розрахунковий прибуток		Майновий стан

 

 

Рис. 3.1 - Схема зон ризику і характерних точок

 

3. Зона критичного ризику – це область можливих утрат, що перевищують величину очікуваного прибутку і в максимумі можуть призвести до втрати всіх коштів, вкладених підприємцем у справу. В останньому випадку підприємець не тільки не отримує від угоди ніякого доходу, але й несе збитки в сумі всіх витрат.

4. Зона катастрофічного ризику – це область можливих утрат, обсяг яких перевершує критичний рівень і може досягти величини майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик здатний призвести до краху, банкрутства підприємства, його закриття і розпродажу майна. До категорії катастрофічного ризику слід віднести також ризик, пов`язаний із прямою загрозою для життя людей або виникненням екологічних катастроф.

Кожній із запропонованих зон ризику слід поставити відповідні кількісні показники, критерії ризику. Таким показником може бути ймовірність певного рівня збитків (ступінь ризику):

 

, (2)

 

де Р – величина ризику;

q_н – імовірність настання небажаних наслідків.

 

Значення показників імовірності дозволяє виробити судження і прийняти певне господарське рішення, але для цього бажано знати граничні значення цих імовірностей. У середньому передбачаються такі граничні значення показників ризику: К_доп = 0,1; К_кр = 0,01; К_кат = 0,001.

Це означає, що не слід йти на підприємницьку угоду, якщо в 10-и випадках із 100 можна втратити свій прибуток, в одному випадку зі 100 утратити виручку і хоча б в одному випадку з 1000 утратити майно.

 

Імовірнісний (статистичний) метод оцінки ризику

 

Ризик – категорія ймовірнісна, тому в процесі оцінки невизначеності і кількісного визначення ступеня ризику використовують імовірнісні розрахунки.

Особливий інтерес становить кількісна оцінка підприємницького ризику за допомогою методів математичної статистики.