2017-10-31
286
ПИТАННЯ
СУДУ УКРА НИ
1. Склад і порядок формування конституційного суду в зарубіжних краϊнах і в Украϊні
Найчастіше чисельність конституційного суду визнача ться Основним законом держави і відповідним законом про орган конституційно юстиці. Визначальними чинниками, що впливаҮ ють на визначення чисельного складу конституційного суду, його завдання (функці), структура, специфіка держави, в якій він створю ться, та інші обставини. Загалом у світі кількість суддів конституційного суду колива ться від 4 (Андорра) до 19 (РосійҮ ська Федерація). Що ж до інших кра н, то, скажімо, в Естоні х 5, Молдові 2 6, Азербайджані, Вірмені, Грузі, Румуні по 2 9, в Білорусі, Болгарі, Іспані 2 12, в Угорщині, Італі, Польщі, ЧеҮ хі 2 по 15, ФРН 2 16.
Відповідно до ст. 148 Конституці Укра ни, а також ст. 5 ЗакоҮ ну Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни», останній склаҮ да ться з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду Укра ни. Президент Укра ни, Верховна Рада Укра ни та зГ зд суддів Укра Ү ни призначають по шість суддів Конституційного Суду Укра ни.
Цікаво згадати, що за Законом «Про Конституційний Суд Укра Ү ни» від 3 червня 1992 року останній мав складатися з 15 членів: Голови, двох заступників Голови і 12 членів Конституційного Суду Укра ни. Судді Конституційного Суду Укра ни мали обираҮ тися Верховною Радою Укра ни на 10 років. Законом було передҮ бачено, що пропозиці про персональний склад суддів подають Голова Верховно Ради Укра ни та Президент Укра ни в рівній кількості, за погодженням. Саме цей недосконалий механізм став причиною несформування Конституційного Суду Укра ни аж до 1996 р.
Поряд з основним складом у деяких кра нах передбачений інҮ ститут неординарниx суддів (для вирішення окремих категорій справ), а також запасниx суддів, засmупників судді.
Наприклад, в Австрі Конституційний суд склада ться з ГолоҮ ви, заступника Голови, 12 суддів і 6 запасних членів суду. КонҮ
ституційний Суд Італі включа 15 ординарних суддів і 16 неорҮ динарних членів суду, які обираються парламентом у тому ж поҮ рядку, що й судді конституційного Суду. Поряд з основними суҮ ддями, останні беруть участь у розгляді справ про обвинувачення Президента Республіки в державній зраді або порушенні КонстиҮ туці. На практиці ж Конституційному Суду не доводилося розҮ глядати таких справ.
У Франці, згідно з Конституці ю 1958 року, до КонституційҮ но Ради пожитт во входять за правом (ex officio) колишні ПреҮ зиденти Республіки. В Республіці Узбекистан Президент, який вийшов у відставку після закінчення терміну сво х повноважень, займа посаду члена Конституційного Суду пожитт во.
Формування конституційних судів зазвичай здійсню ться за участю кількох державних органів чи посадових осіб, які предҮ ставляють різні гілки влади. Загалом у світі існу три способи формування консmиmуційниx судів:
1) рішення щодо персонального складу конституційного суду прийма ться автономно органами, що представляють три гілки влади (Болгарія, Грузія, Італія, Молдова, Укра на);
2) призначення (обрання) суддів конституційного суду здійсҮ ню ться автономно органами, що представляють дві гілки влаҮ ди 2 законодавчу і виконавчу (Австрія, Канада, Румунія, Чехія);
3) формування конституційного суду здійсню ться за участі і у вза моді різних гілок влади. При цьому остаточне рішення щоҮ до кандидатур на посади суддів конституційного суду приймаҮ ться або виключно органом законодавчо влади (Естонія, Литва, Німеччина, Польща, Угорщина), або лише главою держави (БельҮ гія, Данія, Туреччина). Проте в обох випадках відповідні органи приймають рішення на основі подань (пропозицій), що вносяться главою держави чи органами, що представляють інші гілки влаҮ ди. Іншим варіантом вза моді у формуванні органу конституційҮ но юстиці затвердження суддів, обраних парламентом, презиҮ дентом держави.
В Укра ні, як відомо, Конституційний Суд форму ться за учаҮ стю усіх гілок влади. Відповідно до ст. 148 Конституці Укра ни, а також ст. 5 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра Ү ни», Президент Укра ни, Верховна Рада Укра ни та зГ зд суддів Укра ни призначають по шість суддів Конституційного Суду Укра ни.
Президент Укра ни перед виданням відповідного указу про призначення проводить консультаці з ПремГ рҮміністром Укра Ү ни та Міністром юстиці Укра ни щодо кандидатур на посади суҮ
ддів Конституційного Суду Укра ни. Призначеною на посаду суҮ дді Конституційного Суду Укра ни вважа ться особа, про приҮ значення яко видано Указ Президента Укра ни, скріплений підҮ писами ПремГ рҮміністра Укра ни та Міністра юстиці Укра ни.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду Укра ни, який призначався Президентом Укра ни, Президент Укра Ү ни в місячний строк признача іншу особу на цю посаду.
Верховна Рада Укра ни признача суддів Конституційного Суду Укра ни та мним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиці щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду Укра ни вносить Голова Верховно Ради Укра ни, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів Укра ни від конституційного складу Верховно Ради Укра ни; при цьому деҮ путат ма право поставити підпис під пропозиці ю про висуненҮ ня лише одні кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаҮ ються.
Відповідний Комітет Верховно Ради Укра ни (нині 2 це КоҮ мітет з питань правово політики) пода Верховній Раді сво виҮ сновки щодо кожно кандидатури на посаду судді КонституційҮ ного Суду Укра ни, внесено у встановленому порядку. ПризнаҮ ченими на посади суддів Конституційного Суду Укра ни вважаҮ ються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депуҮ татів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховно Ради Укра ни. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після х призначення була б перевиҮ щена необхідна для призначення кількість суддів, щодо цих канҮ дидатів проводиться повторне голосування.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду Укра ни, який призначався Верховною Радою Укра ни, Верховна Рада Укра ни в місячний строк признача іншу особу на цю посаҮ ду. За результатами голосування Головою Верховно Ради Укра Ү ни підписуються постанови Верховно Ради Укра ни про признаҮ чення суддів Конституційного Суду Укра ни.
ЗГ зд суддів Укра ни за пропозиці ю делегатів зГ зду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів зГ зду визнаҮ ча кандидатури на посади суддів Конституційного Суду Укра ни для включення в бюлетені для та много голосування. ПризначеҮ ним на посаду судді Конституційного Суду Укра ни вважа ться кандидат, який в результаті та много голосування одержав більҮ шість голосів від числа обраних делегатів зГ зду суддів Укра ни. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких пеҮ ревищу квоту для призначення на посаду суддів Конституційного
Суду Укра ни, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.
За результатами голосування головуючий і секретар зГ зду підписують рішення зГ зду суддів Укра ни про призначення судҮ дів Конституційного Суду Укра ни.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду Укра ни, який призначався зГ здом суддів Укра ни, зГ зд суддів Укра ни в тримісячний строк признача іншу особу на цю посаду. Суддя Конституційного Суду Укра ни признача ться строком на девГять років без права бути призначеним повторно.
Bимоги до кандидаmів на посаду судді Конституційного Суду Укра ни (передбачені частиною третьою статті 148 Конституці Укра ни та статею 16 Закону) такі:
1) наявність громадянства Укра ни; 2) досягнення на день призначення сорока років (у зарубіжних кра нах віковий ценз колива ться в межах 35245 років);
3) компетентність 2 визнача ться наявністю вищо юридичҮ но освіти і стажу практично, науково або педагогічно роботи за фахом не менше ніж десять років;
4) проживання в Укра ні протягом останніх двадцяти років; 5) володіння державною мовою. У деяких кра нах вимогою до кандидатів на посаду судді КонҮ ституційного Суду наявність бездоганно репутаці.
Урочистим актом вступу на посаду судді Конституційного Суду проголошення ним присяги. Відповідно до статті 17 ЗакоҮ ну, суддя Конституційного Суду Укра ни вступа на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду Укра ни.
Суддя Конституційного Суду Укра ни при вступі на посаду склада присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумҮ лінно виконувати високі обовГязки судді Конституційного Суду Укра ни, забезпечувати верховенство Конституці Укра ни, заҮ хищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина».
Суддя Конституційного Суду Укра ни склада присягу на засіҮ данні Верховно Ради Укра ни, яке проводиться за участю ПрезиденҮ та Укра ни, а також ПремГ рҮміністра Укра ни, Голови Верховного Суду Укра ни або осіб, які виконують х повноваження59. У разі відҮ сутності вказаних посадових осіб складення присяги не проводиться.
Закон Укра ни «Про внесення змін до статті 17 Закону Укра ни «Про КонституҮ ційний Суд Укра ни» від 3 серпня 2006 року // Відомості Верховно Ради Укра ни. 2 2006. 2 No 42. 2 Ст. 383.
Процедура складення присяги детальніше регламентована ПоҮ становою Верховно Ради Укра ни «Про порядок складення у Верховній Раді Укра ни присяги суддею Конституційного Суду Укра ни» від 14 грудня 2005 р.60 Відповідно до положень, склаҮ дення присяги особою, призначеноюа на посаду судді КонституҮ ційного Суду Укра ни, здійсню ться особисто на пленарному заҮ сіданні Верховно Ради Укра ни, що проводиться в будинку Верховно Ради Укра ни. Особа, призначена на посаду судді КонҮ ституційного Суду Укра ни Верховною Радою Укра ни, склада присягу за наявності висновку Комітету Верховно Ради Укра ни з питань правово політики про виконання нею вимог частини друго статті 127 Конституці Укра ни щодо наявності чи відсутҮ ності обставин, які унеможливлюють вступ ці особи на посаду судді Конституційного Суду Укра ни.
Особа, призначена на посаду судді Конституційного Суду Укра ни, після представлення головуючим на засіданні ВерховҮ но Ради Укра ни, зачиту на трибуні текст присяги, визначений Законом Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни». У разі, коли на момент складання присяги зазначеною особою від не надійде заява про відмову від складання присяги або виникнуть інші передбачені законом підстави, що унеможливлюють вступ на посаду судді Конституційного Суду Укра ни, Комітет вносить на розгляд Верховно Ради Укра ни відповідну пропозицію.
2. Організація діяльності Конституційного Суду Украϊни
У літературі виділяють дві складових організаці КонституҮ ційного Суду:
1) організаційноҮправові форми діяльності Суду; 2) судову адміністрацію, представлену Головою КонституційҮ ного Суду, його заступниками, а також апаратом Суду61.
ОрганізаційноҮправові форми діяльності Конституційного СуҮ ду похідними від його структури. Існу три основні моделі сmрукmури конституційних судів:
1) конституційний суд розгляда усі справи у повному складі як дина колегія (Австрія, Болгарія, Італія);
Відомості Верховно Ради Укра ни. 2 2006. 2 No 4. 2 Ст. 70. 61
Кряжков B. А., Лазарев Л. B. Конституционная юстиция в Российской Федерации: Учебное пособие. 2 М.: Издательство БЕК, 1998. 2 С. 129.
2) конституційний суд склада ться зі спеціальних структурних підрозділів (палат, секцій, сенатів, колегій тощо) і розгляда справи, віднесені до його компетенці, як у повному складі, так і в складі і згаданих структурних утворень (Іспанія, Польща, РоҮ сійська Федерація, Угорщина, ФРН). При цьому ді правило про днісmь правово позиці конституційного суду, що передбача неможливість існування одночасно двох чи кількох рішень (суду в повному складі чи його підрозділів), які суперечать один одному. 3) змішана модель 2 колегі створюються, але лише як допоміҮ жні органи. Повноваження щодо розгляду і вирішення справ, відҮ несених до компетенці конституційного суду, останній здійсню в повному складі. Такий спосіб організаці діяльності органу констиҮ туційно юрисдикці закріплений в укра нському законодавстві.
Відповідно до статті 47 Закону, у складі Конституційного СуҮ ду Укра ни утворюються колегі суддів для розгляду пиmань щодо відкриmmя провадження у справах за конституційними поданняҮ ми та колегі суддів для розгляду питань щодо відкриття проваҮ дження в справах за конституційними зверненнями. Отже, колегі Конституційного Суду Укра ни не наділені повноваженнями щоҮ до вирішення справ, віднесених до виключно компетенці КонҮ ституційного Суду. х завдання поляга у визначенні лише можҮ ливості розгляду звернення чи подання, які надійшли до КонҮ ституційного Суду. Відповідно колегі приймають процесуальні ухвали про відкриття провадження в справі в Конституційному Суді Укра ни або про відмову в такому провадженні.
У Конституційному Суді Укра ни утворено і діють три колегі, які іменуються так: перша, друга і третя колегія суддів.
Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду Укра ни, затвердження складу та призначення секретарів колегій суддів прийма ться на засіданні Конституційного Суду Укра ни протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегі суддів признача ться із числа суддів, які входять до склаҮ ду Колегі, та очолю.
Як уже згадувалося, усі справи, віднесені до виключно комҮ петенці Конституційного Суду Укра ни, останній розгляда й вирішу у сво му повному складі. Організаційно-правовими фо- рмами діяльносmі Консmиmуційного Суду Укра ни його засідан- ня і пленарні засідання.
Конституційний Суд Укра ни на сво х пленарних засіданнях: 2 прийма рішення та да висновки в справах за конституҮ ційними поданнями та конституційними зверненнями;
2 затверджу положення про постійні комісі;
2 прийма рішення про утворення тимчасових комісій, заҮ тверджу х персональний склад та признача голів цих комісій.
