Перевірка конституційності законів та інших правових актів

Відповідно до Конституці Укра ни, в Укра ні визна ться і ді принцип верховенства права. Конституція Укра ни ма найвищу юридичну силу, закони та інші нормативноҮправові акти приҮ

70 Див. напр.: Шемшученко Ю., Погорілко B. Проблеми функцій КонституційноҮ го Суду Укра ни // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2002. 2 No 2. 2 С. 54256; Тесленко М. B. Конституційна юрисдикція в Укра ні: Навч. посібн. К.: 2003. 2 С. 39240.

ймаються на основі Конституці Укра ни і повинні відповідати й (стаття 8 Конституці Укра ни). Засобом забезпечення верховенсҮ тва Основного закону держави діяльність Конституційного СуҮ ду Укра ни щодо вирішення питань про відповідність КонституҮ ці Укра ни (конституційності) законів та інших правових актів Верховно Ради Укра ни, актів Президента Укра ни, актів КабінеҮ ту Міністрів Укра ни, а також правових актів Верховно Ради АвҮ тономно Республіки Крим. Ця діяльність здійсню ться КонстиҮ туційним Судом Укра ни на підставі частини першо статі 150 Конституці Укра ни, а також пункту 1 статі 13 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни».

Перевірка відповідності Конституці Укра ни законів та інших актів здійсню ться Конституційним Судом Укра ни в межах реаҮ лізаці функці конституційного контролю у формі конституційҮ ного правосуддя. Це повноваження посіда центральне місце в компетенці органу конституційно юстиці не лише в Укра ні, а й в абсолютній більшості зарубіжних кра н незалежно від обрано моделі судового конституційного контролю. Зрештою, це закоҮ номірно з історично точки зору, адже конституційне правосуддя і виникло саме як перевірка відповідності Конституці (конституҮ ційності) актів парламенту.

Відповідність Конституці держави певних правових актів охоплю ться поняттям конституційності. По суті, ці терміни тоҮ тожні, що й відображено в статті 150 Конституці Укра ни. Втім, в правовій науці конституційність розгляда ться як загальна виҮ мога, яка характеризу режим конституційно законності й поляҮ га в неухильному виконанні і дотриманні конституці всіма субГ ктами права, правильному застосуванні норм органами влади і посадовими особами71.

ОбГ ктом конституційного контролю, що здійсню ться КонҮ ституційним Судом Укра ни відповідно до частини першо статті 150 Конституці Укра ни і пункту 1 статті 13 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни»,:

1) закони та інші правові акти Верховно Ради Укра ни; 2) акти Президента Укра ни; 3) акти Кабінету Міністрів Укра ни; 4) правові акти Верховно Ради Автономно Республіки Крим. Як і система повноважень Конституційного Суду, цей перелік обГ ктів конституційного контролю закритий, тобто вичерпний.

Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. 2 К.: Укр. енцикл., 2001. 2 Т. 3. 2 С. 288.

Це означа, що Конституційний Суд Укра ни не може перевіряти конституційність інших актів, крім тих, що зазначені вище.

Повноваження Верховно Ради Укра ни, Президента Укра ни, Кабінету Міністрів Укра ни, а також Верховно Ради Автономно Республіки Крим щодо прийняття чи видання відповідних актів передбачені Конституці ю Укра ни (стаття 91, частини третя і четверта статті 106, стаття 117, 135).

Так, Верховна Рада Укра ни прийма закони, постанови та інҮ ші акти більшістю від конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституці ю Укра ни (стаття 91 Конституці Укра ни). Проте предметом розгляду в Конституційному Суді Укра ни можуть бути не всі акти парламенту, а лише ті, які пеҮ редбачені частиною першою статті 150 Конституці Укра ни і пунктом 1 статті 13 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни», тобто тільки закони та інші правові акти Верховно РаҮ ди Укра ни. Правовими слід вважати ті акти диного в Укра ні законодавчого органу, які містять у собі норми права. Такими постанови Верховно Ради Укра ни, але не заяви, звернення тощо.

Незважаючи на те, що чинна Конституція Укра ни прийнята Верховною Радою Укра ни, положення не можуть бути предҮ метом перевірки Конституційним Судом, оскільки Основний заҮ кон держави тим зразком чи еталоном, з яким орган конституҮ ційно юрисдикці порівню інші акти, вирішуючи питання про х конституційність, тобто відповідність Конституці.

Акти Президента Укра ни 2 це укази і розпорядження, які вида Президент Укра ни на основі та на виконання Конституці Укра ни і законів Укра ни та які обовГязковими до виконання на територі Укра ни (частина третя статті 106 Конституці Укра ни).

Акти Кабінету Міністрів Укра ни 2 це постанови і розпоряҮ дження, які вида Кабінет Міністрів Укра ни в межах сво комҮ петенці і які обовГязковими до виконання (частина перша статҮ ті 117 Конституці Укра ни).

Правові акти Верховно Ради Автономно Республіки Крим 2 це рішення та постанови, які прийма Верховна Рада Автономно Республіки Крим у межах сво х повноважень і які обовГязкоҮ вими до виконання в Автономній Республіці Крим (частина друга статті 136 Конституці Укра ни).

Юрисдикція Конституційного Суду Укра ни з питань про відҮ повідність Конституці Укра ни (конституційність) поширю ться на закони Укра ни та інші правові акти Верховно Ради Укра ни, акти Президента Укра ни, акти Кабінету Міністрів Укра ни, праҮ вові акти Верховно Ради Автономно Республіки Крим, прийняті

як до, так і після набуття чинності Конституці ю Укра ни. Крім цього, відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу ІѴ «ПрикінцеҮ ві та перехідні положення» Закону Укра ни «Про КонституційҮ ний Суд Укра ни» та Рішення Конституційного Суду Укра ни від 23 червня 1997 року, юрисдикція Конституційного Суду Укра ни поширю ться і на нормативні акти Президі Верховно Ради Укра ни, прийняті до набуття чинності Конституці ю Укра ни.

Юрисдикція Конституційного Суду Укра ни з питань про відҮ повідність Конституці Укра ни (конституційність) не поширюҮ ться на закони Укра ни про внесення змін до Конституці Укра Ү ни, які набрали чинності72.

Перевірці на предмет відповідності Конституці Укра ни підҮ лягають лише ті закони та інші правові акти, які набрали чинносҮ ті, тобто оцінка законів та інших правових актів на предмет х конституційності здійсню ться Конституційним Судом Укра ни тільки в порядку наступного (репресивного) конституційного коҮ нтролю. Виходячи з принципу поділу влади (стаття 6 Конституці Укра ни) повноваження Конституційного Суду Укра ни не доҮ зволяють йому втручатись у стаді правотворчого (законодавчоҮ го) процесу, здійснювати попередній контроль.

Не можуть бути обГ ктом конституційного контролю КонстиҮ туційного Суду Укра ни проекти правових актів, крім відповідно до статті 159 Конституці Укра ни законопроектів про внесення змін до Конституці Укра ни.

За змістом статей 150 і 152 Конституці Укра ни обГ ктом конҮ ституційного контролю Конституційного Суду Укра ни можуть бути тільки закони та інші правові акти, які не втратили чинності73.

Не можуть бути предметом перевірки, що здійсню ться КонҮ ституційним Судом Укра ни, закони, прийняті всеукра нським референдумом. Проте акти Верховно Ради Укра ни та акти ПреҮ зидента Укра ни, прийняті відповідно до х повноважень, встаноҮ влених Конституці ю Укра ни, про призначення референдуму, обГ ктами конституційного контролю Конституційного Суду Укра ни.

Варто зауважити, що Конституційний Суд Укра ни не вирішу питання відповідності актів Президента Укра ни, Кабінету МінісҮ

72 Закон Укра ни «Про внесення змін до розділу ІУ «Прикінцеві і перехідні полоҮ ження» Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни» від 4 серпня 2006 року // Відомості Верховно Ради Укра ни. 2 2006. 2 No 41. 2 Ст. 355.

Тиxий B. Основні повноваження Конституційного Суду Укра ни (коментар до статті 150 Конституці Укра ни) // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2003 2 No 4. 2 С. 31.

трів Укра ни, Верховно Ради Автономно Республіки Крим закоҮ нам та іншим правовим актам Верховно Ради Укра ни, міжнароҮ дним договорам. До його повноважень належить вирішення лише питань про відповідність Конституці Укра ни (конституційності) актів цих органів.

Конституційний Суд Укра ни також не уповноважений виріҮ шувати питання як конституційності, так і законності актів орҮ ганів влади, не зазначених у пункті 1 частини першо статті 150 Конституці Укра ни. Такими актами рішення органів місцевоҮ го самоврядування, акти міністерств та інших центральних орҮ ганів виконавчо влади, місцевих державних адміністрацій, акти органів прокуратури Укра ни, акти судів загально юрисдикці тощо.

Згідно зі статею 14 Закону, до повноважень Конституційного Суду Укра ни не належать питання щодо законності актів органів державно влади, органів влади Автономно Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднеҮ сені до компетенці судів загально юрисдикці. Так, захист труҮ дових прав особи, звільнено з посади указом Президента чи поҮ становою Кабінету Міністрів Укра ни здійсню ться не КонституҮ ційним Судом Укра ни, а відповідними судами загально юриҮ сдикці.

Конституційний Суд Укра ни перевіря відповідність законів та інших правових актів чинній Конституці Укра ни і не уповноҮ важений перевіряти відповідність правових актів колишній КонҮ ституці Укра ни.

За час сво діяльності (станом на 1 листопада 2006 р.) КонҮ ституційний Суд Укра ни вирішив питання щодо конституційноҮ сті 242 правових актів, у тому числі 166 правових актів ВерховҮ но Ради Укра ни, 41 акта Президента Укра ни, 19 постанов КабіҮ нету Міністрів Укра ни, 15 правових актів Верховно Ради АвтоҮ номно Республіки Крим. Неконституційними повністю або частҮ ково визнано 75 правових актів74.

У межах перевірки конституційності законів та інших правоҮ вих актів Верховно Ради Укра ни, актів Президента Укра ни, акҮ тів Кабінету Міністрів Укра ни, а також правових актів ВерховҮ но Ради Автономно Республіки Крим Конституційний Суд Укра ни вирішу також спори про компеmенцію конституційних органів державно влади Укра ни, органів влади Автономно РесҮ

Домбровський I. Конституційний Суд Укра ни: початок ново каденці // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2006. 2 No 526. 2 С. 48.

публіки Крим та органів місцевого самоврядування75. Тобто виҮ рішення спорів про компетенцію не окремим повноваженням Конституційного Суду Укра ни. Такі спори він розгляда, реаліҮ зуючи сво повноваження щодо перевірки конституційності відҮ повідних правових актів. Це означа, що Конституційний Суд Укра ни уповноважений вирішувати лише такі спори про компеҮ тенцію, які результатом колізі правових норм, створених різҮ ними органами в порядку реалізаці сво х повноважень. КонстиҮ туційний Суд Укра ни не розгляда спорів про компетенцію, які виникли в результаті вчинення відповідними органами дій правоҮ вого характеру без видання правових актів.

Виділяють такі види спорів про компетенцію: 9 якщо субГ кт звернення вважа, що прийняття правового акта належить до його повноважень, а не будьҮякого іншого орҮ гану влади;

9 якщо субГ кт звернення вважа, що оспорювані повноваженҮ ня мають здійснювати інші органи влади76.

Як свідчить практика діяльності Конституційного Суду Укра ни, спори щодо меж повноважень різних органів державно влади зумовлені здебільшого прогалинами в законодавстві, яке визнача обсяги таких повноважень.

У справах ці категорі Конституційний Суд Укра ни прийняв 30 рішень, з них 20 2 за поданням народних депутатів Укра ни, 8 2 за поданням Президента Укра ни, 2 2 за поданням ВерховҮ ного Суду Укра ни.

Конституційний Суд Укра ни вирішу питання про відповідҮ ність Конституці Укра ни (конституційність) законів та інших правових актів з точки зору як матеріально, тобто змістовно, х перевірки, так і формально, тобто перевірки відповідності встаҮ новленій Конституці ю Укра ни процедурі х розгляду, ухваленҮ ня або набрання ними чинності.

Підставами для прийняття Конституційним Судом Укра ни рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в

75 Див., напр.: Рішення Конституційного Суду Укра ни у справі за конституційним поданням Президента Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни (конституційноҮ сті) НормативноҮправового акта Верховно Ради Автономно Республіки Крим Закону Автономно Республіки Крим «Про обчислення часу» та Постанови Верховно Ради АвҮ тономно Республіки Крим «Про введення в дію НормативноҮправового акта Верховно Ради Автономно Республіки Крим Закону Автономно Республіки Крим «Про обчисҮ лення часу» від 25 березня 1998 року No 4Үрп/98 // офіційний вісник Укра ни. 2 1998. 2 No 23. 2 Ст. 849.

Тесленко М. B. Конституційна юрисдикція в Укра ні: Навч. посібн. 2 К.: 2003. 2 С. 77.

х окремих частинах, згідно зі статею 15 Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни»,:

9 невідповідність Конституці Укра ни; 9 порушення встановлено Конституці ю Укра ни процедури х розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

9 перевищення конституційних повноважень при х прийнятті. Невідповідність Конституці Укра ни як підстава для визнання правових актів неконституційними поляга у невідповідності х змісту Конституці Укра ни. При цьому ма ться на увазі як букҮ вальна неузгодженість, так і невідповідність цілям і принципам, закріпленим в Основному законі держави.

Порушення встановлено Конституці ю Укра ни процедури розгляду, ухвалення або набрання чинності правовими актами встаҮ новлю ться, головним чином, за допомогою двох критері в. ПерҮ ший 2 процесуальноҮпроцедурний; він означа перевірку КонстиҮ туційним Судом Укра ни відповідності вимогам Конституці Укра ни процедури прийняття, підпису, надрукування і введення в дію оцінюваного акта. Другий 2 це критерій належно форми ноҮ рмативного акта. Тобто, поҮперше, його форма повинна відповідаҮ ти тому виду актів, які може приймати відповідний орган державҮ но влади і, поҮдруге, форма акта ма відповідати його змісту залежно від предмета, обсягу та мети правового регулювання.

Для констатаці перевищення конституційних повноважень при прийнятті акта необхідно встановити: чи входять питання, врегуҮ льовані даним нормативноҮправовим актом, у сферу повноважень певно гілки влади, державного органу чи посадово особи; якщо це повноваження делегованим, то чи не порушив Конституцію Укра ни (перевищивши сво конституційні повноваження) орган, що х делегував; чи не був прийнятий акт субГ ктом одноособово, коли для цього передбачено узгодження дій декількох субГ ктів; повноваження з прийняття акта повинні бути чітко визначені в заҮ конодавстві, а не виводитися із загального його змісту чи з правоҮ вого статусу або соціального призначення державного органу, поҮ садово особи; в будьҮякому разі остаточним і вирішальним мірилом оцінки повинні бути нормативні приписи Основного ЗаҮ кону Укра ни, а не положення законів або підзаконних актів77.

Розгляд і вирішення питань про відповідність Конституці Укра Ү ни законів та інших правових актів Конституційний Суд Укра ни здійсню не за власною ініціативою, а за зверненнями (конституҮ

Ткаченко Ю. Підстави і критері визнання конституційності нормативноҮправових актів // Право Укра ни. 2 2000. 2 No 9. 2 С. 29.

ційними поданнями) певних субГ ктів. Такими субГ ктами ПрезиҮ дент Укра ни, не менше як сорок пГять народних депутатів Укра ни, Верховний Суд Укра ни, Уповноважений Верховно Ради Укра ни з прав людини, Верховна Рада Автономно Республіки Крим. ЗверҮ нення заявників, які не наділені Конституці ю Укра ни правом на конституційне подання з питань конституційності законів та інших правових актів, Конституційний Суд не прийма.

Конституція Укра ни не передбача права громадян Укра ни, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб на звернення до Конституційного Суду Укра ни щодо неконституційності заҮ конів та інших правових актів. Фізичні та юридичні особи моҮ жуть з цих питань звертатися до Президента Укра ни, який гаҮ рантом прав і свобод людини і громадянина, Уповноваженого Верховно Ради Укра ни з прав людини або інших субГ ктів права на звернення до Конституційного Суду Укра ни.

Порушувати питання про конституційність правових норм, що підлягають застосуванню в конкретній справі, можуть суди загаҮ льно юрисдикці. При цьому вони звертаються до КонституційҮ ного Суду Укра ни не безпосередньо, а через Верховний суд Укра ни. Відповідний порядок визначений постановою Пленуму Верховного Суду Укра ни від 1 листопада 1996 року «Про застоҮ сування Конституці Укра ни при здійсненні правосуддя». Згідно з пунктом 9 ці постанови, в разі невизначеності в питанні про те, чи відповіда Конституці Укра ни застосований закон або заҮ кон, який підляга застосуванню в конкретній справі, суд за клоҮ потанням учасників процесу або за власною ініціативою, зупиня розгляд справи і зверта ться з мотивованою ухвалою (постаноҮ вою) до Верховного Суду Укра ни, який, відповідно до статті 150 Конституці, може порушувати перед Конституційним Судом Укра ни питання про відповідність Конституці законів та інших нормативноҮправових актів. Таке рішення може прийняти суд будьҮяко інстанці в будьҮякій стаді розгляду справи.

Закони, інші правові акти або ж хні окремі положення, що виҮ знані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом Укра ни рішення про х неконституційҮ ність (частина друга статті 152 Конституці Укра ни).

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юриҮ дичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодову ться державою в установленому законом порядку.

Рішення Конституційного Суду Укра ни про відповідність Конституці Укра ни законів та інших правових актів обовГязкові до виконання на територі Укра ни, остаточні і не можуть бути

оскаржені. Невиконання рішень Конституційного Суду Укра ни тягне за собою відповідальність згідно з законом.

3. Офіційне тлумачення Конституціϊ і законів Украϊни

Конституція держави регулю різні аспекти суспільного й держаҮ вного життя. Проте таке регулювання, як правило, загальне, що не виключа неодноманітного застосування положень, а також виниҮ кнення з цього приводу спірних ситуацій. Тому виника потреба в конкретизаці конституційних норм. Це здійсню ться шляхом тлуҮ мачення Конституці, а також законів держави. Як відомо, за юридиҮ чними наслідками тлумачення бува офіційним і неофіційним. ЮриҮ дично обовГязковим лише офіційне тлумачення законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 150 Конституці Укра ни, а також п. 4 ст. 13 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни», офіційне тлуҮ мачення Конституці і законів Укра ни одним із повноважень Конституційного Суду Укра ни.

До створення Конституційного Суду, відповідно до п. 6 ПерехіҮ дних положень Конституці, тлумачення законів здійснювала ВерҮ ховна Рада Укра ни. Згадана норма зумовила виникнення дискусі з приводу того, хто субГ ктом офіційного тлумачення Конституці і законів Укра ни, тобто чи таким субГ ктом лише Конституційний Суд Укра ни і чи у звГязку з цим втратила таке право Верховна РаҮ да Укра ни. При цьому висловлювалися різні точки зору.

На думку Л. Т. Кривенко, в теоретичному плані автентичне тлумачення Конституці притаманне органу, який прийма відпоҮ відні правові форми78. На думку В. Ф. Опришка, відсутність у заҮ конодавця права офіційного тлумачення змісту прийнятих ним законів не може позитивно впливати на правотворчу практику. Тим більше, що сама Верховна Рада як «колективний автор» офіҮ ційно закріплю результати законодавчого процесу79. А В.. СкоҮ мороха заперечу пропозицію щодо передачі повноважень з офіҮ ційного тлумачення Конституці і законів Укра ни законодавцю. На його думку, щоб правильно витлумачити правову норму виҮ ходячи з загальних принципів права, повинен діяти незалежний від законодавця висококваліфікований орган, для якого тлумаҮ чення Конституці і законів Укра ни виключною прерогативою завдяки його юридичній природі80.

78 Кривенко Л. Т. Верховна Рада Укра ни. 2 К., 1997. 2 С. 38. 79 Опришко B. Ф. Конституція та напрями розвитку національного законодавства // Закон і бізнес. 2 1998. 2 No 42. 2 С. 14.

Скомороxа B. Окремі питання поділу влади, визначення державно і судово влади, незалежності судово влади // ВКСУ. 2 2000. 2 No 1. 2 С. 66.

Це питання було предметом розгляду і в Конституційному Суді Укра ни. Так, у сво му рішенні від 11 липня 1997 року в справі за конституційним поданням Президента Укра ни щодо відповідності Конституці Укра ни Постанови ВРУ від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституці Укра ни», КонҮ ституційний Суд Укра ни констатував, що з прийняттям КонстиҮ туці Укра ни 1996 року повноваження щодо офіційного тлумаҮ чення Конституці Укра ни від Верховно Ради Укра ни переҮ йшли до Конституційного Суду Укра ни, тобто Верховна Рада втратила повноваження щодо офіційного тлумачення КонституҮ ці Укра ни. Що ж до законів, то Верховна Рада могла х тлумаҮ чити лише до сформування Конституційного Суду Укра ни81.

З цього можна зробити висновок, що диним органом, який уповноважений здійснювати офіційне тлумачення Конституці і законів Укра ни, Конституційний Суд Укра ни. Це не виключа можливості здійснення Верховною Радою Укра ни неофіційного тлумачення законодавства Укра ни, але таке тлумачення не маҮ тиме юридично обовГязково сили. Разом з цим, Верховна Рада свою позицію щодо розуміння положень Конституці і законів Укра ни може висловити при прийнятті відповідних законів, хоча формально така діяльність не тлумаченням.

Офіційне тлумачення Конституційним Судом Укра ни КонҮ ституці і законів Укра ни можна розглядати в двох аспектах:

9 як діяльнісmь щодо зГясування, розГяснення та офіційно інҮ терпретаці Конституці і законів Укра ни з метою подолання неҮ однозначності х розуміння;

9 як резульmаm тако діяльності, тобто акти офіційного тлуҮ мачення.

Офіційне тлумачення Конституційним Судом Укра ни КонстиҮ туці і законів Укра ни здійсню ться в межах установлених закоҮ ном процедур і на основі використання відомих науці прийомів і способів. Наукою, що вивча загальні закономірності змістовно інтерпретаці будьҮяких письмових текстів, герменевтика82.

Офіційне тлумачення за сво м характером поділя ться на нормаҮ тивне і казуальне. Нормаmивне mлумачення 2 це тлумачення, яке поширю ться на невизначене коло осіб, призначене для багаторазоҮ вого застосування, і загальнообовГязковим. Акти такого тлумаченҮ ня за сво ю юридичною силою можуть бути прирівняні до законів.

Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 1997. 2 No 2. 2 С. 23. 82

Детальніше: Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: гермеҮ невтичний аспект // Право Укра ни. 2 2001. 2 No 11. 2 С. 22.

Нормативне тлумачення здійсню ться Конституційним Судом Укра Ү ни в межах провадження в справах, передбачених п. 4 ст. 13 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни», тобто провадження щодо офіҮ ційного тлумачення Конституці і законів Укра ни.

Казуальне mлумачення 2 це тлумачення в конкретній справі і стосовно конкретного випадку. За загальним правилом таке тлуҮ мачення обовГязкове лише для учасників конкретного спору. Проте особливістю казуального тлумачення, яке здійсню КонституційҮ ний Суд Укра ни, його загальнообовГязковість.

Казуальне тлумачення здійсню ться Конституційним Судом Укра ни не в межах провадження в справах про офіційне тлумаҮ чення Конституці та законів Укра ни, а в ході реалізаці інших сво х повноважень. Найчастіше казуальне тлумачення здійсню Конституційний Суд Укра ни при розгляді справ щодо конституҮ ційності законів та інших правових актів. При цьому інтерпретаҮ ція тих чи інших положень Конституці і законів Укра ни ма значення не лише при вирішенні певно конкретно справи, а спрямована на забезпечення правильного розуміння правових норм в інших аналогічних випадках чи справах.

В. Тихий нормативне і казуальне тлумачення розгляда як дві форми тлумачення:

9 як меmу і резульmаm самостійно діяльності з інтерпретаці Конституці і законів Укра ни у випадках спеціального звернення певних осіб;

9 як засіб об рунтування, аргументаці рішень і висновків при розгляді справ83.

Процес тлумачення склада ться з двох етапів 2 зГясування і розГяснення норм права. ЗГясування поляга у внутрішньому процесі мислення і явля собою процес пізнанні правових норм «для себе». Другим етапом тлумачення розГяснення, тобто розҮ криття смислу і змісту закону «для інших».

СубГ ктами права на конституційне подання з питань офіҮ ційного тлумачення Конституці і законів Укра ни Президент Укра ни, не менше як сорок пГять народних депутатів Укра ни (підпис депутата не відклика ться), Уповноважений Верховно Ради Укра ни з прав людини, Верховний Суд Укра ни, Кабінет Міністрів Укра ни, інші органи державно влади, Верховна РаҮ да Автономно Республіки Крим, органи місцевого самоврядуҮ вання.

Тиxий B. Правотлумачення Конституційним Судом Укра ни та правова природа його рішень // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2001 р. 2 No 1. 2 С. 62271.

СубГ ктами права на конституційне звернення з питань офіҮ ційного тлумачення Конституці і законів Укра ни громадяни Укра ни, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституці Укра ни та законів Укра ни, згідно з ст. 93 Закону, пракmична необxіднісmь у з’ясуванні або роз’я- сненні, офіційній інmерпреmаці положень Конституці Укра ни та законів Укра ни.

Для фізичних і юридичних осіб підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституці Укра ни та законів Укра ни наявнісmь неоднозначного засmосування полоҮ жень Конституці Укра ни або законів Укра ни судами Укра ни, іншими органами державно влади, якщо субГ кт права на констиҮ туційне звернення вважа, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст. 94 Закону). Слід визнати, що така вимога закону звужу можливості фізичних і юридичних осіб для захисту сво х прав у Конституційному Суді Укра ни, адже для цього м необхідно довести наявність неодноҮ значного застосування положень Конституці або законів Укра ни.

Як свідчить практика діяльності Конституційного Суду Укра Ү ни, здійснення офіційного тлумачення Конституці та законів Укра ни найбільш затребуваним його повноваженням. ПідтверҮ дженням цього те, що переважна більшість (83,9 % станом на 1 листопада 2006 р.) отриманих Судом конституційних подань і конституційних звернень стосувалися саме надання офіційного тлумачення Конституці та законів Укра ни84.

Існують різні думки щодо спрямованості тлумачення: одні вважають, що воно зводиться до зГясування змісту закону, інҮ ші 2 до зГясування смислу закону, треті 2 до розкриття думки законодавця, четверті 2 до розкриття волі законодавця. ОчевидҮ но, що при офіційному тлумаченні Конституці і законів орган конституційно юстиці повинен враховувати всі ці аспекти, хоча зГясування волі законодавця можна сприймати і як узагальнення названих напрямів тлумачення.

Для тлумачення Конституці і законів Укра ни Конституційний Суд Укра ни використову систематичний, філологічний, істориҮ коҮполітичний, логічний та інші меmоди (способи). х застосуванҮ ня законодавством звичайно не врегульовано, а тому, обираючи той чи інший метод тлумачення, Конституційний Суд Укра ни виҮ

Домбровський I. Конституційний Суд Укра ни: початок ново каденці // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2006. 2 No 526. 2 С. 47.

ходить із загальних засад сво діяльності, які визначені КонституҮ ці ю і Законом «Про Конституційний Суд Укра ни».

Конституційний Суд Укра ни не повинен обмежуватися лише дослівним текстом норми, а оцінювати контекст, а також місце в загальній системі конституційних норм. При цьому будьҮяка конституційна норма повинна інтерпретуватися таким чином, щоб уникнути суперечностей з іншими нормами Конституці, оскільки всі елементи знаходяться у вза мовідношенні і викоҮ нують свою роль в межах одні системи85.

При тлумаченні Конституці і законів Укра ни КонституційҮ ний Суд Укра ни не може змінювати х норми. Його завдання поҮ ляга лише в розГясненні, інтерпретаці відповідних положень. Це правова аксіома. Разом з цим Конституційний Суд, опираючись на закон, використовуючи механізми тлумачення і аналогі може заповнити те, що залишилося за межами закону чи іншого правоҮ вого акта. В даному випадку суд, констатуючи волю законодавця з даного кола питань, вимушений або застосувати схожу норму (аналогію закону), або при вирішенні справи виходити із загальҮ них принципів законодавства (аналогія права)86. Тим самим ріҮ шеннями Конституційного Суду нерідко фактично створюються нові норми, що заповнюють прогалини Конституці, але виплиҮ вають з політикоҮправово логіки87.

З питань офіційного тлумачення Конституці і законів Укра ни Конституційний Суд Укра ни ухвалю рішення, які обовГязковими до виконання на територі Укра ни, остаточними і не можуть бути оскаржені (ч. 3 ст. 150 Конституці Укра ни). За час сво діяльності Конституційний Суд Укра ни в справах щодо офіційного тлумаченҮ ня Конституці і законів Укра ни прийняв 69 рішень. Зокрема, надаҮ но офіційне тлумачення 44 статей Конституці Укра ни88.

4. Перевірка конституційності міжнародних договорів Украϊни

Залежно від способу вза моді національного (внутрішнього) права з правом міжнародним конституційні системи сучасних

85 Эбзеев Б. С. Толкование Конституции Конституционным Судом РФ: теоретичеҮ ские и практические проблемы // Государство и право. 2 1998. 2 No 5. 2 С. 8.

86 Тесленко М. Судебный конституционный контроль в Украине. 2 К., 2001. 2 С. 159.

87 Миmюков М. Вопросы парламентского права в решениях Конституционного Суда РФ // Проблемы парламентского права в России. 2 М, 1996. 2 С. 78.

Домбровський I. Конституційний Суд Укра ни: початок ново каденці // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2006. 2 No 526. 2 С. 49.

держав поділяються на відкриті і закриті. Головним критері м для визначення приналежності правово системи держави до того чи іншого виду характер ді норм міжнародного права на внутҮ рішньодержавні відносини. Відкритими системи, де чинний для держави міжнародний договір сам по собі частиною законоҮ давства. Закриті правові системи характеризуються тим, що дія міжнародного договору не пряма, а опосередкована, тобто для застосування міжнародного договору вимага ться включення чи відтворення його положень у актах внутрішнього законодавства.

Конституція Укра ни виходить з утвердження дності міжнаҮ родного і національного права Укра ни, відкритості конституҮ ційно системи89. Стаття 9 Основного закону нашо держави пеҮ редбача, що чинні міжнародні договори, згода на обовГязковість яких надана Верховною Радою Укра ни, частиною національноҮ го законодавства Укра ни. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституці Укра ни, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституці Укра ни.

Така традиція бере свій початок ще від прийняття Верховною Радою 10 грудня 1991 року Закону Укра ни «Про дію міжнародҮ них договорів на територі Укра ни», відповідно до якого укладеҮ ні і належним чином ратифіковані Укра ною міжнародні договоҮ ри становлять невідГ мну частину національного законодавства Укра ни і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Значну роль в узгодженні національного і міжнародного права відігра Конституційний Суд Укра ни. Відповідно до частини першо статті 151 Конституці Укра ни, а також пункту 2 статті 13 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни», він да висновки про відповідність Конституці Укра ни чинних міжнародних доҮ говорів Укра ни або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховно Ради Укра ни для надання згоди на х обовГязковість. Це повноваження Конституційного Суду одночасно одні ю з основних його функцій. Проте реалізу це повноваження він не часто: за час сво діяльності було розглянуто 4 справи про конҮ ституційність міжнародних договорів Укра ни. З цих питань приҮ йнято 1 висновок і 4 ухвали Суду.

Перевірку конституційності міжнародних договорів Укра ни Конституційний Суд здійсню в порядку попереднього (превенҮ тивного) і наступного (репресивного) судового конституційного

Див.: Мартиненко П. Конституція Укра ни і міжнародне право: аспекти вза моді // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2000. 2 No 3. 2 С. 57Ү58.

контролю. Перший вид контролю застосову ться щодо тих міжҮ народних договорів, які ще не вступили в дію і вносяться до ВерҮ ховно Ради Укра ни для надання згоди на х обовГязковість. Він дозволя запобігти низці проблем, які можуть виникнути для держави у випадку визнання неконституційним договору, що наҮ був чинності і за яким держава викону певні зобовГязання на міжнародній арені. Наступний конституційний контроль здійсҮ ню ться Конституційним Судом Укра ни щодо чинних міжнароҮ дних договорів Укра ни.

ОбГ ктом конституційного контролю, що здійсню ться КонҮ ституційним Судом Укра ни на основі частини першо статті 151 Конституці Укра ни, а також пункту 2 статті 13 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни», чинні міжнародні договори Укра ни або ті міжнародні договори, що вносяться до Верховно Ради Укра ни для надання згоди на х обовГязковість. За резульҮ татами розгляду цих справ Конституційний Суд Укра ни да виҮ сновки. При цьому субГ ктами звернення до Конституційного Суду (субГ ктами конституційного подання) можуть бути лише Президент Укра ни або Кабінет Міністрів Укра ни.

Разом з цим існу ще одна форма (опосередкована) перевірки конституційності міжнародних договорів Укра ни. Йдеться про сиҮ туацію, коли Конституційний Суд Укра ни вирішу питання щодо конституційності правових актів Верховно Ради Укра ни, ПрезиҮ дента Укра ни або Кабінету Міністрів Укра ни про набрання міжҮ народними договорами чинності для Укра ни. Це повноваження заҮ значені органи здійснюють відповідно до Закону «Про міжнародні договори Укра ни» від 29 червня 2004 року90, яким передбачено, що надання згоди на обовГязковість міжнародного договору для Укра ни здійсню ться залежно від виду договору: Верховною РаҮ дою Укра ни у формі закону про ратифікацію міжнародного догоҮ вору, а для договорів, які не потребують ратифікаці 2 у формі указу Президента (щодо міжнародних договорів, які укладаються від імені Укра ни) чи постанови Кабінету Міністрів Укра ни (щодо міжнародних договорів, які укладаються від імені Уряду Укра ни).

У даному випадку ці питання розглядаються Конституційним Судом Укра ни відповідно до пункту 1 частини першо статті 150 Конституці Укра ни і пункту 1 статті 13 Закону «Про КонституҮ ційний Суд Укра ни», тобто під час розгляду справи щодо констиҮ туційності правового акта вказаних органів Конституційний Суд Укра ни одночасно да висновок щодо конституційності міжнароҮ

Відомості Верховно Ради Укра ни. 2 2004. 2 No. 50. 2 Ст. 540.

дного договору Укра ни, що набрав чинності за цим правовим акҮ том (стаття 89 Закону). При цьому розгляд справи здійсню ться за конституційними поданнями субГ ктів, визначених у статті 40 ЗаҮ кону, а саме: Президент Укра ни, не менше як сорок пГять народҮ них депутатів Укра ни, Верховний Суд Укра ни, Уповноважений Верховно Ради Укра ни з прав людини, Верховна Рада АвтономҮ но Республіки Крим. У розглядуваному випадку Конституційний Суд Укра ни ухвалю рішення, яке обовГязковим до виконання на територі Укра ни, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи з того, що відповідно до Конституці Укра ни чинні міжнародні договори, згода на обовГязковість яких надана ВерховҮ ною Радою Укра ни, частиною національного законодавства Укра Ү ни, Конституційний Суд використову положення міжнародних договорів Укра ни для мотивування сво х рішень і висновків, а таҮ кож ухвал про відмову у відкритті конституційного провадження. Найчастіше, як показу практика, Конституційний Суд Укра ни звертався до положень Загально деклараці прав людини 1948 роҮ ку, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 роҮ ку, Конвенці про захист прав і основних свобод 1950 року.

5. Надання висновку щодо додержання конституційноϊ процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента Украϊни з поста в порядку імпічменту

Одним із елементів системи стримувань і противаг, формою конституційно відповідальності усунення Президента Укра ни з поста в порядку імпічменту. Під імпічментом розуміють передбаҮ чену конституціями ряду держав процедуру притягнення парламеҮ нтом до відповідальності вищих посадових осіб у випадках вчиҮ нення ними певних злочинів91. В Укра ні така процедура переҮ дбачена Конституці ю (стаття 111) лише щодо Президента держаҮ ви. Відсторонення від посади в порядку імпічменту інших вищих поҮ садових осіб держави укра нським законодавством не передбачено.

Відповідно до статті 111 Основного закону, Президент Укра Ү ни може бути усунений з поста Верховною Радою Укра ни в поҮ рядку імпічменту в разі вчинення ним державно зради або іншоҮ го злочину. Це дина підстава для імпічменту.

Питання про усунення Президента Укра ни з поста в порядку імпічменту ініцію ться більшістю від конституційного складу

Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. 2 К.: Укр. енцикл., 2001. 2 Т. 2. 2 С. 666.

Верховно Ради Укра ни. Для проведення розслідування ВерховҮ на Рада Укра ни створю спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу яко включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. За результатами сво діяльності тимчасова слідча комісія готу висновки і пропозиці, які розглядаються на засіданні ВерҮ ховно Ради Укра ни.

За наявності підстав Верховна Рада Укра ни не менше як двоҮ ма третинами від конституційного складу прийма рішення про звинувачення Президента Укра ни.

Наступним етапом процедури імпічменту Президента Укра ни перевірка справи Конституційним Судом Укра ни і Верховним Судом Укра ни. Останній уповноважений давати висновок про те, чи містять діяння, в яких звинувачу ться Президент Укра ни, ознаки державно зради або іншого злочину. Що ж до КонституҮ ційного Суду Укра ни, то його завданням надання висновку виҮ ключно щодо додержання конституційно процедури розслідуҮ вання і розгляду справи про імпічмент.

Перевірку додержання конституційно процедури розслідуванҮ ня і розгляду справи про імпічмент Президента Конституційний Суд Укра ни здійсню після отримання відповідного конституційҮ ного подання Верховно Ради Укра ни. До зазначеного конституҮ ційного подання, відповідно до статті 90 Закону «Про КонституҮ ційний Суд Укра ни», додаються такі документи та матеріали:

щодо ініціювання питання про усунення Президента Укра ни з поста в порядку імпічменту;

про створення та роботу спеціально тимчасово слідчо коміҮ сі Верховно Ради Укра ни для проведення розслідування, виҮ сновки і пропозиці ці комісі;

про розгляд Верховною Радою Укра ни висновків і пропозиҮ цій тимчасово слідчо комісі;

рішення Верховно Ради Укра ни про звинувачення ПрезиденҮ та Укра ни у вчиненні державно зради або іншого злочину;

рішення Верховно Ради Укра ни про звернення до КонституҮ ційного Суду Укра ни.

Розгляд справи в Конституційному Суді Укра ни припиняҮ ться в разі відставки Президента Укра ни за його власним баҮ жанням.

Рішення про усунення Президента Укра ни з поста в порядку імпічменту прийма ться Верховною Радою Укра ни не менше як трьома четвертими від конституційного складу після переҮ вірки справи Конституційним Судом Укра ни і отримання його висновку щодо додержання конституційно процедури розсліҮ

дування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду Укра ни про те, що діяння, в яких звинувачуҮ ться Президент Укра ни, містять ознаки державно зради або іншого злочину.

Питання процедури імпічменту Президента Укра ни інтерпреҮ товані в Рішенні Конституційного Суду Укра ни у справі за конҮ ституційним поданням 47 народних депутатів Укра ни про офіҮ ційне тлумачення положень частини першо статті 105, частини першо статті 111 Конституці Укра ни (справа щодо недоторканҮ ності та імпічменту Президента Укра ни) від 10 грудня 2003 роҮ ку. Відповідно до цього рішення, встановлена Конституці ю Укра ни процедура імпічменту диним способом притягнення Президента Укра ни до конституційно відповідальності і за своҮ ю правовою природою не аналогічна обвинуваченню особи відҮ повідно до норм КримінальноҮпроцесуального кодексу Укра ни. Тому нема підстав вважати досудовим слідством проведення розслідування тимчасовою слідчою комісі ю, яка створю ться парламентом. У разі порушення кримінально справи проти глави держави на нього поширювалася б юрисдикція уповноважених органів протягом усього періоду досудового слідства та розгляду справи в судах, що позбавило б його права недоторканності та можливості належним чином виконувати покладені на нього конҮ ституційні повноваження. Тому положення частини першо статті 111 Конституці Укра ни треба розуміти так, що конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення ПрезиҮ дента Укра ни з поста в порядку імпічменту здійсню ться без поҮ рушення проти нього кримінально справи92.

6. Надання висновку щодо законопроекту про внесення змін до Конституціϊ Украϊни

Згідно з пунктом 1 частини першо статті 85 Конституці Укра ни, Верховна Рада Укра ни ма повноваження на внесенҮ ня змін до Конституці Укра ни в межах і порядку, передбачеҮ них розділом ХІІІ Конституці Укра ни. Ці повноваження ВерҮ ховна Рада Укра ни відповідно до статті 155 Конституці Укра ни здійсню самостійно або, згідно зі статтею 156 КонҮ ституці Укра ни, з наступним затвердженням законопроекту всеукра нським референдумом, який признача ться ПрезиденҮ том Укра ни.

Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2003. 2 No 6. 2 С. 527.

Відповідно до статті 159 Конституці Укра ни, законопроект про внесення змін до Конституці Укра ни розгляда ться ВерховҮ ною Радою Укра ни за наявності висновку Конституційного Суду Укра ни щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституці Укра ни.

Конституційний Суд Укра ни перевіря, чи не передбачають можливі зміни скасування або обмеження прав та свобод людини і громадянина, чи не спрямовані вони на ліквідацію незалежності або порушення територіально цілісності Укра ни, а також чи не вносяться зміни до Конституці Укра ни в умовах во нного або надзвичайного стану (стаття 157 Конституці Укра ни).

Конституційний Суд Укра ни також перевіря, чи не порушені часові рамки подачі та розгляду законопроекту по внесення змін до Конституці Укра ни відповідно до статті 158 Конституці Укра ни, оскільки вона забороня протягом року подавати до Верховно Ради Укра ни один і той самий законопроект про внеҮ сення змін до Конституці Укра ни, який уже розглядався ВерхоҮ вною Радою Укра ни і не був прийнятий. Верховній Раді Укра ни також заборонено протягом строку сво х повноважень двічі зміҮ нювати одні й ті самі положення Конституці Укра ни.

Ця функція Конституційного Суду Укра ни вирізня його серед органів конституційно юстиці інших кра н, у переважній більшості яких таке повноваження конституційними судами не здійсню ться. В цьому плані досвід Укра ни позитивним у справі забезпечення верховенства конституці, посилення гарантій стабільності.

Перевірку законопроектів про внесення змін до Конституці Укра ни щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Основного закону, Конституційний Суд Укра ни здійсню в порядку попереҮ днього (превентивного) конституційного контролю. При цьому Конституційний Суд Укра ни не обмежу повноважень Верховно Ради Укра ни вносити зміни до Основного Закону, а лише забезпеҮ чу конституційність х реалізаці Верховною Радою Укра ни, що одні ю з основних гарантій стабільності Конституці Укра ни.

Конституційні положення, що регулюють участь КонституҮ ційного Суду Укра ни в процедурі внесення змін до Конституці Укра ни, розГяснені рішенням Конституційного Суду Укра ни від 9 червня 1998 року в справі за конституційним поданням ПрезиҮ дента Укра ни щодо офіційного тлумачення частини друго статті 158 та статті 159 Конституці Укра ни (справа щодо внесення змін до Конституці Укра ни).

Конституційний Суд Укра ни в рішенні у справі за конституційҮ ним поданням Президента Укра ни щодо офіційного тлумачення

положень частини друго статті 158 та статті 159 Конституці Укра ни (справа щодо внесення змін до Конституці Укра ни) від 9 червня 1998 року93 дав тлумачення того, хто ма право звертатися до Конституційного Суду Укра ни за висновком щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни вимогам статей 157 і 158 Конституці Укра ни. Згідно з Конституці ю Укра Ү ни, субГ ктами права законодавчо ініціативи, які вправі подавати законопроекти про внесення змін до Конституці Укра ни ПрезиҮ дент Укра ни (стаття 154), не менше як третина народних депутатів Укра ни (стаття 154), не менше як дві третини народних депутатів Укра ни (стаття 156). Однак названі субГ кти права законодавчо ініціативи, на думку Конституційного Суду Укра ни, повинні вноҮ сити ці законопроекти згідно з установленим порядком на розгляд Верховно Ради Укра ни, а не Конституційного Суду Укра ни.

Таким чином, звернутися до Конституційного Суду Укра ни з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни вимогам статей 157 і 158 Конституці Укра ни може тільки Верховна Рада Укра ни. При цьому таке звернення до Конституційного Суду Укра ни обовГяҮ зковим для Верховно Ради Укра ни, оскільки розгляд нею відпоҮ відного законопроекту можливий лише за наявності висновку Конституційного Суду Укра ни.

Відповідно до положень Конституці Укра ни, а також згадаҮ ного рішення Конституційного Суду Укра ни, висновок останҮ нього ма бути надано до початку розгляду законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни на пленарному засіданні Верховно Ради Укра ни. Наявність висновку Конституційного Суду Укра ни про те, що законопроект відповіда вимогам статей 157 і 158 Конституці Укра ни, умовою для його розгляду на пленарному засіданні Верховно Ради Укра ни.

Законопроект, який, за висновком Конституційного Суду Укра Ү ни, відповідав вимогам статей 157 і 158 Конституці Укра ни і до якого було внесено поправки під час розгляду на пленарному засіҮ данні Верховно Ради Укра ни, підляга також перевірці КонстиҮ туційним Судом Укра ни щодо відповідності цього законопроекту вимогам зазначених статей Конституці Укра ни перед прийняттям його як закону про внесення змін до Конституці Укра ни.

Висновок Конституційного Суду Укра ни щодо законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни ма обовГязкову силу. Це виплива зі статті 69 Закону Укра ни «Про Конституційний

Офіційний вісник Укра ни. 2 1998. 2 No 23.

Суд Укра ни», в якому закріплено положення, що рішення і виҮ сновки Конституційного Суду Укра ни рівною однаково обовГяҮ зкові до виконання. Це й зрозуміло, адже висновок КонституційҮ ного Суду Укра ни матиме значення гаранті додержання встаноҮ вленого порядку внесення змін до Конституці Укра ни та стабіҮ льності Конституці Укра ни тільки за умови його обовГязковості для Верховно Ради Укра ни.

Конституційний Суд Укра ни за час свого існування надав деҮ сять висновків у справах про відповідність законопроекту про внесення змін до Конституці Укра ни вимогам статей 157 і 158 Конституці Укра ни.

7. Захист Конституційним Судом Украϊни прав і свобод людини й громадянина

Функція захисту прав і свобод людини й громадянина КонституҮ ційним Судом ні в Конституці Укра ни, ні в Законі «Про КонституҮ ційний Суд Укра ни» прямо не передбачена. Проте така функція провідною в діяльності цього органу конституційно юрисдикці.

Здійснення захисту прав і свобод людини виплива з інших поҮ ложень Закону, зокрема з тих, що регулюють завдання КонституҮ ційного Суду Укра ни: гарантувати верховенство Конституці Укра Ү ни на всій територі держави (стаття 2 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни»). Відомо, що норми про права й свободи людини і громадянина включені до Основного Закону. Таким чином, забезҮ печуючи верховенство Конституці, Конституційний Суд забезпеҮ чу реалізацію й тих норм, що стосуються прав і свобод людини.

Такі повноваження випливають зі змісту присяги судді КонстиҮ туційного Суду Укра ни, в якій судді зобовГязуються «захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи люҮ дини і громадянина» (стаття 17 Закону), глави 12 «Особливості проҮ вадження в справах щодо відповідності положень чинних правових актів, зазначених у пункті 1 ст. 13 цього Закону, конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадяниҮ на», а також із глави 13 «Особливості провадження в справах щодо конституційності правових актів, якими суперечливо регулю ться порядок реалізаці конституційних прав та свобод людини і громаҮ дянина» Закону Укра ни «Про Конституційний Суд Укра ни».

Реалізацію Конституційним Судом Укра ни функці захисту прав і свобод необхідно розглядати в декількох аспектах відповіҮ дно до його компетенці і проваджень.

Так, згідно зі статтями 157 і 159 Конституці Укра ни КонстиҮ туційний Суд Укра ни здійсню перевірку законопроектів про внесення змін до Конституці на предмет того, чи не передбачаҮ ють такі зміни скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина як одні з основних цінностей Укра нсько держаҮ ви. У випадку відсутності позитивного висновку КонституційноҮ го Суду законопроект відхиля ться.

Відповідно до статей 147 і 150 Конституці Укра ни, а також пункту 1 статті 13 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни», останній вирішу питання відповідності Конституці (конституҮ ційності) законів та інших правових актів Верховно Ради Укра Ү ни, актів Президента Укра ни, актів Кабінету Міністрів Укра ни, а також правових актів Верховно Ради Автономно Республіки Крим. Оскільки права та свободи людини і громадянина закріпҮ лені в Конституці, то вони і одним із критері в оцінювання конституційності цих актів. Якщо за результатами перевірки Конституційний Суд визна ці акти або окремі х положення таҮ кими, що не відповідають Конституці, то вони втрачають юриҮ дичну силу з дня визнання х неконституційними.

СубГ ктами права на конституційне подання з цього питанҮ ня Президент Укра ни, не менше як сорок пГять народних деҮ путатів Укра ни (підпис депутата не відклика ться), Верховний Суд Укра ни, Уповноважений Верховно Ради Укра ни з прав людини, Верховна Рада Автономно Республіки Крим. Фізичні, як і юридичні, особи, конституційні права яких прийняттям відповідного акта порушені, не можуть безпосередньо звернуҮ тися до Конституційного Суду. Це право вони можуть реалізуҮ вати лише через вказані органи, які в такому разі будуть х представляти.

Підставами для порушення питання про відкриття провадженҮ ня в справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституці Укра ни стосовно прав та своҮ бод людини і громадянина:

1) наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правоҮ вих актів;

2) виникнення спірних питань щодо конституційності правоҮ вих актів, виявлених у процесі загального судочинства;

3) виникнення спірних питань щодо конституційності правоҮ вих актів, виявлених органами виконавчо влади в процесі х заҮ стосування та Уповноваженим Верховно Ради Укра ни з прав людини у процесі його діяльності.

Предметом конституційного провадження в справах щодо конституційності норм законів, якими суперечливо регулю ться порядок реалізаці конституційних прав та свобод людини і гроҮ мадянина, вирішення спірних питань конституційності норм двох чи більше законів або актів міжнародного права, визнаних обовГязковими на територі Укра ни, що встановлюють різний порядок реалізаці одних і тих самих конституційних прав та своҮ бод, чим сутт во обмежуються можливості х використання.

Ще одним напрямом конституційного захисту прав і свобод офіційне тлумачення Конституційним Судом Укра ни КонституҮ ці і законів Укра ни. Згідно зі статтею 42 Закону «Про КонстиҮ туційний Суд Укра ни», з метою забезпечення реалізаці чи захиҮ сту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридично особи, до Конституційного Суду Укра ни може бути подане конституційне звернення про необхідність офіційного тлумачення Конституці Укра ни та законів Укра ни.

СубГ ктами такого звернення громадяни Укра ни, іноземці, особи без громадянства, а також юридичні особи. Підставою для конституційного звернення цих осіб наявність неоднозначного застосування положень Конституці Укра ни або законів Укра ни судами Укра ни, іншими органами державно влади, якщо субГ кт права на конституційне звернення вважа, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94 Закону «Про Конституційний Суд Укра ни»). Тобто, такі особи повинні бути особисто (безпосередньо) зацікавлені у рішенні Конституційного Суду, адже саме хнім конституційним правам і свободам завдана певна шкода або створена небезпека спричинення94.

Окремо слід сказати, що така вимога Закону, як наявність неҮ однозначного застосування Конституці або законів Укра ни, сутҮ т во звужу можливості фізичних і юридичних осіб щодо захисту сво х прав у Конституційному Суді Укра ни, оскільки фактично м доводиться або шукати факти неоднозначного застосування законодавства, або чекати, коли такі факти настануть. ОднозначҮ не, хоча й неправильне застосування Конституці або законів Укра ни за буквою Закону, не підставою звернення до КонстиҮ туційного Суду за захистом сво х прав. Тому в цій частині Закон «Про Конституційний Суд Укра ни» потребу доопрацювання.

Тиxий B. Захист конституційних прав і свобод Конституційним Судом Укра ни за зверненнями фізичних та юридичних осіб // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2001 р. 2 No 2. 2 С. 67.

Якщо Конституційний Суд, розглядаючи справу про офіційне тлумачення Закону (окремих його положень), установить його невідповідність Конституці Укра ни, то в цьому ж провадженні він вирішу питання щодо неконституційності цього Закону або окремих його положень (частина друга статті 94 Закону). Це поҮ ложення 2 надзвичайно важливий засіб захисту прав і свобод саме для цих громадян, які не субГ ктами конституційного поҮ дання з питань відповідності законів та інших правових актів Конституці Укра ни.

Крім цього, важливість такого засобу захисту поляга в тому, що, розглядаючи індивідуальне звернення, Конституційний Суд здійсню вплив на всю правозастосовну практику, спрямовуючи в конституційне русло і забезпечуючи захист прав і свобод з питань, що були предметом офіційного тлумачення в системі виҮ конавчо і судово влади, а також сприя відповідальному ставҮ ленню цих органів до забезпечення прав і свобод у процесі застоҮ сування нормативноҮправових актів95.

Серед процедур, які використовують органи конституційно юрисдикці в багатьох зарубіжних кра нах для захисту прав та свобод людини і громадянина, чи не найпопулярнішим розгляд конституційних скарг. Сутність інституту конституційно скарги нині зводиться до права громадян звертатися до органів судового конституційного контролю з проханням про перевірку конституҮ ційності владних актів, якими порушуються, на х думку, хні права й свободи. На жаль, у законодавстві Укра ни цей інститут не знайшов свого відображення, що, мабуть, поясню ться прагҮ ненням законодавця запобігти перевантаженню Конституційного Суду Укра ни такими справами. Разом з цим це обмежу можлиҮ вості громадян щодо захисту сво х прав національними правовиҮ ми засобами, зокрема і в Конституційному Суді.

Цікавим досвід правового регулювання конституційно скарги в Польщі, де вона може бути внесена до КонституційноҮ го Трибуналу після вичерпання всіх інстанційних можливостей оскарження. Це дозволя запобігти непомірному завантаженню Конституційного Трибуналу. Закон «Про Конституційний ТриҮ бунал» формулю й інші обмеження надходження скарг з меҮ тою створення Трибуналу можливостей для нормально та ефеҮ ктивно роботи. Серед них: обмеження термінів подання скарҮ ги 2 три місяці з дня прийняття остаточного рішення відповідҮ

Чубар Л. Захист прав і свобод людини і громадянина у конституційному судочинҮ стві Укра ни // Вісник Конституційного Суду Укра ни. 2 2000 р. 2 No 1. 2 С. 88289.

ним органом; наявність установлено форми скарги; наявність процедури попереднього розгляду скарги. Крім цього, обмеҮ женням по суті вимоги, що стосуються субГ ктів і предмету оскарження.

Польський варіант захисту прав і свобод людини й громадянина органом конституційно юстиці заслугову на увагу і в Укра ні. Особливо це стосу ться регулювання інституту конституційно скарги. У звГязку з цим було б доцільно скористатися цим досвідом і надати громадянам право звертатися до Конституційного Суду Укра ни, але після використання всіх інших правових засобів.

Таким чином, Конституційний Суд Укра ни займа досить ваҮ жливе місце в механізмі захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина в Укра ні. Більшість прийнятих ним за час сво діяльності рішень так чи інакше стосу ться забезпеченҮ ня прав людини. Крім цього, всі підстави стверджувати, що вже сам факт існування такого органу конституційного контролю і Укра ні значною мірою дисципліну органи державно влади, змушу х діяти відповідно до законодавства Укра ни, спрямовуҮ ючи свою діяльність на забезпечення та захист прав і свобод люҮ дини й громадянина.

?

Питання для самоконтролю

1. Як співвідносяться функці Конституційного Суду Укра ни з його повноваженнями?

2. Назвіть форми офіційного тлумачення Конституційним Судом Конституці і законів Укра ни.

3. Визначте суб’иктів звернення до Конституційного Суду Укра ни з питань, віднесених до його компетенці.

4. о и підставами для прийняття Конституційним Судом Укра ни рішення щодо неконституційності правових актів?

5. Чи здійснюи Верховна Рада Укра ни повноваження щодо тлумачення Конституці і законів Укра ни?

6. Яка юридична природа і значення висновку КонституційN ного Суду Укра ни щодо відповідності законопроекту про внеN сення змін до Конституці вимогам статей 157 і 158 КонстиN туці Укра ни.

7. У яких формах Конституційний Суд Укра ни здійснюи заN хист прав і свобод людини і громадянина?

ГЛАВА 6