І. Загальні вимоги до знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ україни

Київський національний лінгвістичний університет

Базові

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

 

З дисципліни

“Філософія“

 

 

для студентів ІІ курсу

 

напрям підготовки: 6.030500 “Мова та література”

6.030500 “Переклад”

6.030500 «Прикладна лінгвістика»

6.040100 «Психологія»

 

Факультети германської, романської філології, перекладачів та сходознавства

 

 

Київ – 2011

І. Загальні вимоги до знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни.

Мета курсу: метою вивчення філософії є формування культури світоглядної і громадянської позиції студентів, їх мисленнєвої суверенності, сприйнятливості до нового етосу людини і соціуму, змістом життєдіяльності котрих є смислотворчість і діалог, та здатності до власної самореалізації в такому контексті.

Навчальний курс іманентно утримує також постійну увагу до процесу формування ментальних структур мовленнєвої діяльності, особливостей розвитку національного духу в його соціокультурній історії, проблем національної та культурної ідентичності, соціальних програм в галузі мови та культури.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

- розрізняти в тій чи іншій системі філософського знання його загальноцивілізаційні, національні та екзистенціальні виміри, застосовувати зазначене розрізнення в справі формування власного відношення до гуманітарної культури людства в цілому;

- уміти орієнтуватись в особливостях різних форм освоєння світу (наукова, філософська, етична, релігійна, художня тощо);

- вміти обґрунтовувати свою світоглядну позицію, ієрархію своїх життєвих цілей та ідеалів з опертям на культурні досягнення людства;

- вміти здійснювати рефлексію над власним життєвим досвідом, професійним та гуманітарним знанням, феноменами духовного життя суспільства;

- вміти в системі суспільної комунікації реалізовувати гуманістичний зміст вироблених людством духовних відношень – моральних, правових, естетичних тощо;

- вміти використовувати інтелектуальний потенціал філософії для розбудови власного духовного світу та професійного становлення;

- вміти толерантно ставитись до інших світоглядних позицій і образів життя.

Викладання навчального курсу з філософії передбачає і певну стратегію щодо освоєння студентами необхідного кола теоретичних знань. Студент мусить знати:

- основні принципи філософського світовідношення, специфіку філософської запитальності, природу полемічності філософських систем між собою, прикметність сучасних типів філософського дискурсу;

- концептуальний характер засадничих способів буттєвості людини (суспільство, практика, комунікація., виробництво тощо);

- історичні типи світовідношення людини та соціокультурні передумови їх принципових трансформацій;

- основні тенденції руху національної свідомості і культури в контексті загальноцивілізаційного поступу;

- ключові стратегії розв’язання основних соціокультурних колізій сучасності;

- стратегію формування нового типу суб‘єктивності, природу духовних імперативів життєдіяльності сучасника та характер розгортання сучасної соціальної стратегії.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі підготовки фахівця: базова, передує вивченню логіки, політології, соціології, риторики та філософських проблем мовознавства, слідує після вивчення культурології. Входить до програми підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Вивчається протягом навчального року (всього – 144 год., лекційних – 40, семінарських – 28, самостійна робота – 76 год.). Курс завершується екзаменом.

Позааудиторна самостійна робота студентів з навчальної дисципліни зорієнтована на максимальне залучення таких форм продуктивної роботи студента, які б у своїй взаємопов‘язаності виступали “експериментальним полем” для практичного формування певного кола якостей, а саме: мисленнєвої суверенності, культури запитальності та узагальнення, рефлексивності тощо. З урахуванням такої педагогічної цілі позааудиторна самостійна робота являє собою певну систему пізнавальних зобов‘язань студента, в котрій можлива індивідуальна варіативність виконання завдань згідно з рейтинговим оцінюванням. В цю систему входять такі елементи:

- Методична карта індивідуальної підготовки до семінарських занять;

- Тематизовані круглі столи;

- Завдання до філософських першоджерел (реконструкція тексту, коментар до нього тощо);

- Реферування наукової літератури з теми;

- Творчі проекти;

- Завдання для самоконтролю.