Спосіб діаграм причин-наслідків

Цей спосіб забезпечує формальний запис логічних умов та відповідних дій.

Послідовність кроків:

1. Для кожного модуля перераховуються причини (умови вводу чи класи еквівалентності умов вводу) та, наслідки (дії чи умови виведення). Кожній причині та наслідку присвоюється свій ідентифікатор.

2. Розробляється граф причинно-наслiдкових зв'язкiв.

3. Граф перетворюеться у табпицю розв'язкiв.

4. Стовпці таблиці розв’язків перетворюються у тестові варіанти.

3ауважння:

1. Причини позначаються Сі, а наспiдки - Еі.

2. Кожнний вузол графа може знаходитися у стані 0 (стан відсутній) чи 1 (стан присутній).

Використовуються наступні функції:

1. Функція тотожність: якщо значення С1=1, то значення Е1=1, інакше значення Еl=0.

2. Функція НІ: якщо значення С1=1, то значення Еl=0, інакше значення Е1=1.

3. Функція АБО: якщо значення C1 або С2 =1, то значення Е1=1, інакше значення Еl=0.

4. Функцiя І: якщо значення С1 і С2 =1, то значення Е1=1, інакше значення Е1=0.

5. Обмеження Е (виключення, exclusive): Е - iстинне, якщо одна з причин. а чи b - приймає значення 1. (а та b не можуть приймати значення 1 одночасно).

6. Обмеження І (включення, inclusive): принаймнi одна з велнчнн а чи b с приймає значення 1. (а, b, с не можуть приймати значення 0 одночасно).

7. Обмеження О (один i лише один, only оnе): одна i лише одна з величин а чи b приймає значення 1.

8. Обмеження R (вимагає, requires): якщо а приймає значення 1, то i b приймає значення 1 (неможливо а=l,а b=0).

9. Обмеження М (приховує, masks): якщо а приймає зн. 1, то b приймає значення 0.

Організація процесу тестування ПЗ

 

Методика тестування програмних систем

Процес тестування поєднує різні способи тестування в сплановану послідовність кроків, що приводять до успішної побудови програмної системи (ПС).

На початку здійснюється тестування елементів (модулів), що перевіряє результати етапу кодування ПС. На другому кроці виконується тестування інтеграції, орієнтоване на виявлення помилок етапу проектування ПС. На третьому кроці здійснюється тестування правильності, що перевіряє коректність етапу аналізу вимог до ПС. На заключному етапі проводиться системне тестування, що виявляє дефекти етапу системного аналізу ПС.

Охарактеризуємо кожен крок процесу тестувания.

1.Тестування елементів. Мета - індивідуальна перевірка кожного модуля. Використовуються способи тестування «білого ящику».

2. Тестування інтеграції. Мета - тестування зборки модулів у ПС. В основному

застосовують способи тестування «чорного ящику».

3. Тестування правильності. Мета - перевірити реалізацію в ПС усіх функціональних i поведінкових вимог, а також вимоги ефективності. Використовуються винятково способи тестування «чорного ящику».

4. Системне тестування. Мета - перевірка правильності об’єднання i взаємодiї всіх елементів комп’ютерної системи, реалізації всіх системних функцій.

Тестування елементів

Об'єктом тестування елементів є найменша одиниця проектування ПС - модуль.

Принцип тестування. «білий ящик», крок може виконуватися для набору модулів паралельно. Тестуванню піддаються:

1) інтерфейс модуля (перевірка правильності введення - виведення тестової інформації);

2) внутрішні структури даних (гарантує цілісність даних, що зберігається,);

3) незалежні шляхи (гарантує однократне виконання всіх операторів модуля; виявляються помилкові обчислення, некоректні порівняння, неправильний потік керування);

4) шляхи обробки помилок (початкові дані - помилкові; тестування можна орієнтувати на повідомлення про помилку, обробку виявленої помилки i т.д.);

5) граничні умови.

Тестування елементів звичайно розглядається як доповнення до етапу кодування. Воно починається після розробки тексту модуля. Модуль не є автономною системою, тому для реалізації тестування вимагаються додаткові засоби, представлені на мал.