Вправи на формування навичок вживання структури there is there are

1. Лаконічні відповіді на альтернативні запитання

Give laconic answers.

Model: - Is there a ruler or a pen on the desk?

- A ruler

Вправа на імітацію зразка мовлення

Agree with the following statements.

Model: - There is a pen on the desk.

- Yes, there is a pen on the desk.

Вправа на підстановку у зразок мовлення

Say what else there is in this place.

Model: - There are some books on the table.

- There is also a pencil-box.

Вправа на трансформацію зразка мовлення

Disagree with the following statements. Use the suggested words.

Model: There is a cat in the room. (a dog)

- There is not any cat in the room. There is a dog

Вправа на трансформацію зразка мовлення

Say that there isn’t any object in this place.

Model: - Give me a pencil from the box.

- But there isn’t any pencil there

Вправа на самостійну побудову речення

Say what there is on your desk.

Model: There is a pencil on my desk.

7. Вправа на самостійну побудову запитання

Game “Magic bag”. Try to guess what there is in my magic bag. Ask me like this: Is there a book in your magic bag?

 

14. Ознайомлення з ГС та послідовність їх опрацювання. Розробіть фрагмент уроку на введення структури There is/are. Мовлення за своєю природою ситуативне, тому учнів слід знайомити з новими ГС у типових ситуаціях мовлення. З цією метою можна використати реальні та уявні ситуації, створені різними засобами – за допомогою вербального опису, ілюстративного, предметного або дійового унаочнення. Кожна структура має функціональну та формальну сторони. За кожною ГС закріплюються певні функції – називати предмети або осіб, вказувати на наявність предмета у певному місці, виражати дію, що відбувається у момент мовлення, або минулу дію, що відбулася раніше іншої минулої дії тощо. При ознайомленні учнів з новою ГС вчитель передусім повинен звернути їх увагу на функцію цієї ГС, а форма має засвоюватись у нерозривній єдності з функцією. Приступаючи до опрацювання будь-якого граматичного явища, вчитель насамперед визначає якими мовними зразками та їх варіантами воно може бути представлене – розповідна, питальна, заперечна форми і т.п. Маючи такий список, він визначає послідовність їх опрацювання, планує роботу у відповідності з відведеним для цього часом.

Етапи роботи над новою ГС:

1. Презентація мовного зразка з поясненням нової форми (правило-інструкція). На початковому етапі переважає усне введення. Складніші граматичні явища можна проілюструвати на дошці, нову ГС виділити кольоровою крейдою.

2. Вправи на формування слухового образу. «Послухайте речення, піднесіть руку, якщо в них зустрінеться форма…» (дається набір речень, частина з яких містить нову ГС).

3. Кількаразове повторення речень з новою ГС. При цьому можлива хорова форма роботи, робота групами та індивідуальна, за вчителем або диктором.

4. Виконання серії вправ на формування навичок – підстановчих, вправ на повторення, на закінчення речень, питально-відповідних тощо. Такі вправи супроводяться правилами-інструкціями, по можливості мають бути комунікативно спрямованими.

Опрацювання інших елементів ГС у мовних зразках.

Пояснення спорідненості нових елементів у різних мовних зразках або різниці між ними.

7.Включення опрацьованих мовних зразків з новою ГС у загальну мовну практику.

 

Розвиток умінь усного мовлення. Основні характеристики усного мовлення. Особливості діалогічного мовлення та монологічного мовлення. Розробіть ситуації для розвитку ДМ та ММ на основі тексту “The New Year Tree”.

Характеристики усного мовлення:

1) мотивованість – усне висл. повинно зумовлюватись потребами навчання і трудової діяльності учнів.

2) адресованість – здійснюється через прямий зоровий контакт з партнером, для якого призначається мовлення.

3) модальність – так як жива мова містить певні оціночні характеристики і автор висловлення виражає своє

ставлення до предмета розмови і самого партнера, за допомогою позамовових засобів спілкування: міміки,

жестів, інтонації, сили голосу, то навчання комункативності передбачає засвоєння цих засобів у єдності з мовою. Особливості ДМ та ММ. Говоріння функціонує у двох формах – діалогічній та монологічній. Обидві форми мовлення мають неоднакове поширення. Діалогічне мовлення значно переважає, так як на рівні побутового і громадського повсякденного спілкування люди користуються діалогом. ММ і ДМ характеризується різною взаємоперехідністю. Розпочатий монолог рідко переходить у діалог, проте досить часто діалог включає розгорнуте висловлення і переходить в монолог. Діалог є основною домінуючою формою, тому процес навчання усного мовлення слід будувати у напрямі від діалогу до монологу.