Друга підсистема вправ

Читання – один із видів мовленнєвої діяльності, що має велике пізнавальне значення і реалізує всі 3 основні цілі навчання – практичну, виховну і загальноосвітню.

У курсі навчання ІМ з читанням пов’язують 3 види робіт:

А) читання у голос, з метою засвоєння техніки читання;

Б) виконання вправ різного призначення з основою на друкований текст;

В) читання з метою здобуття інформації.

У процесі навчання читання розрізняють 2 основні стадії:

1. Підготовча стадія – характерна для початкового і середнього етапу навчання і передбачає навчання техніки читання та елементарних умінь читання. Підготовча стадія включає також навчальне читання, яке проводиться на базі опрацьованого матеріалу.

2. Стадія зрілого читання – мета якого: навчання учнів здобувати інформацію з нового тексту.

У процесі навчання техніки читання ІМ здійснюється перенос частин сформованих навичок читання рідною мовою у сферу ІМ. Це полегшує оволодіння іншомовною буквенно-звуковою символікою та іншими навичками читання.

На початковому ступені основною формою є читання вголос яке є основним засобом читання про себе. Умовно виділяють 2 підрозділи читання уголос: дотекстовий, текстовий. Мета до текстового періоду – засвоєння графіки ІМ, оволодіння буквенно-звуковими зразками, читання окремих слів, словосполучень, окремих речень. Важливим завданням цього періоду є розвиток правильного оформлення слів на інформац. Оформлення речень з точки зору їх логічного членування. Читання уголос допомагає зміцнити вимовний аспект, який є спільним для всіх видів мовленнєвої діяльності.

На цьому етапі букви вводяться поступово: спочатку декілька приголосних і голосна з яким можна скласти односкладові слова. Засвоївши зв’язок буква-звук учні самостійно читають слова уголос, виконують вправи на звуко-буквенний та буквенно-звуковий аналіз, що сприяє зміцненню графемно-фонемних звуків при читанні.

Вправи з техніки читання ґрунтуються залежно від їх цільового спрямування, а саме:

1. Вправи на розвиток графемно-фонемних зв’язків.

- Озвучити пред’явлені учителем букви.

- Прочитати букву у різних позиціях у слові.

- Вибрати названу букву із ряду даних.

- Показати букву, що відповідає вимов. учителем звуком.

- Назвати слово з літерою на початку слова.

2. Вправи з техніки читання ізольованих слів та словосполучень.

- Визначити тип складу в даних словах.

- Написати продиктовані вчителем слова.

- Згрупувати слова відповідно до типу складів.

- Змінити початкову літеру утворивши нові слова.

- Підібрати пари слів, що римуються.

- Підібрати до слів відповідні малюнки і навпаки підібрати слово.

- Розгадати кросворд.

3. Вправи на прогнозування форми слова

- Розшифрувати орфограми, прочитати одержані слова.

- Скласти слова з окремих слів.

- Дописати слово.

- Скласти слово з окремих частин на картках

28. Позакласна робота (ПР) з англійської мови. Сплануйте проведення «Тижня англійської мови» для учнів молодшої школи.

Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з ІМ, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу. Позакласну роботу з ІМ можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що входять за межі обов’язкових вінчальних програм. Позакласна робота з ІМ вирішує такі завдання:
- удосконалення ЗУН, набутих на уроках ІМ;
- розширення світогляду учнів;
- розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;
- виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається.
Важливим фактором успішного виконання цих завдань є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання ІМ на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з ІМ.
Існує 3 ступені поз. роб.: поч. ступінь (5-6 кл.), сер. ступінь (7-9 кл.), старший ступінь (10-11 кл.).
Слід звернути уваги на те, що у процесі організації позакласної роботи з ІМ необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з показ класної роботи.

-
Зразок плану проведення Тижня ІМ у школі

Як окрему форму ПР з ІМ можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися ІМ як засобом спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми.
Як показує практика, види ПР, що забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики:
- інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей ПР;
- комунікативна спрямованість: усі види ПР повинні забезпечувати користування ІМ як засобом одержання і передачі інформації і типових природних ситуаціях спілкування;
- ситуативність: переважна більшість видів ПР повинна включати «набір» ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;
- орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;
- матеріал, що використовується на уроці, повинен бути цікавим, відповідати смакам учнів;
- прийоми роботи з навч. матеріалом повинні приваблювати учнів;
- учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні ІМ;
- на мотивацію позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на уроці.

29.Основні положення планування навчального процесу з ІМ. Розробіть план-конспект уроку вступного курсу.
Головна мета планування – казково обґрунтована організація навч.-вих. Процесу та досягнення оптимального засвоєння учнями навчання матеріалу визначеного програмою ІМ. Успішність планування забезпечується урахуванням таких умов:
- цілі навчання ІМ;
- психолог. Закономірності та основних етапів формування мовних навичок і вмінь;
- наявність засобів навчання;
- основних методичних вимог до сучасного уроку ІМ;
- психологічних факторів навчання (вік, рівень їх загального розвитку);
- педагогічні (ступінь навчання, мовна та мовленнєва підготовка учнів).
Розрізняють календарно-річний план(включає плани на 2 семестри) і тематична (план циклу уроку), позаурочний план.
Підготовча робота вчителем на уроці здійснюється послідовно таким вимогам:
- аналіз змісту матеріалу;
- визначення типу;
- формування цілей уроку;
- розробка вправ;
- підготовка засобів навчання.
Визначення місця уроку в курсі навч. та аналіз змісту матеріалу дають вчителеві можливість сформувати основні практичні цілі уроку. Окрім практичних цілей мають місце такі: освітня (прилучення дітей до культури країни), розвиваюча (реалізовується в процесі навчання там, де учень застосовує свій інтелект, пам'ять, увагу, уяву, почуття); виховна (виховний вплив на уроці ІМ забезпечує виховання можливостей навчального матеріалу та спеціальної роботи з ним). Кінець уроку повинен підсумовувати те, що було досягнуто на уроці.
Структура уроку ІМ
1. Поч. уроку
1)орг. Момент. 2)оголошення теми уроку
2. Основна частина
1)мовна розрядка 2)фонетична 3)подача нового матеріалу.4)тренування у мовленні; 5) практика з мовленням; 6) систематизація вивченого; 7) контроль навичок та вмінь: потоковий, тематичний, підсумковий.
3. Заключна частина 1)д/з, 2) підсумок уроку.

Урок вступного курсу має свою специфіку, яку зумовлюють тим, що учні оволодівають навч. матеріалом через аудіювання і говоріння. В цей час проводиться лише підготовка до читання та письма. Для цього уроку характерні такі компоненти:
1. Орг. Частина(1-2 хв)мета:виявлення відсутніх, перевірка готовності класу до роботи;
2.Визначення мети уроку (у доступній формі учня вказуються вміння, якими вони повинні оволодіти)
3. Фонетична розрядка(3-5 хв.) 4.Усне тренування (30-35 хв.) виконуються вправи на засвоєння слів і мовних зразків, включення нових слів. Розрядка. 5. Засвоєння техніки написання букв. 6. Д/з 7. Підведення підсумків уроку

30. Типи і структура уроків ІМ на поч. етапі. Вимоги до уроку. Розробіть план-конспект уроку.
Основними критеріями класифікації уроків ІМ є цілі уроків та ступінь сформованості навичок та вмінь. Виділяють 2 основних типи уроків. Перший тип – уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовленнєвим матеріалом. На таких уроках має місце з новим матеріалом та тренування з метою викор. в аудіюв. Другий тип – це уроки, спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь. Тут переважає практика в мовленнєвій діяльності, їй також може передувати певна кількість тренувальних вправ, котрі готувались до неї.
Описані уроки не виступають в абсолютно чистому вигляді. Уроки ІМ об’єднуються спільними рисами, проте реалізуються вони в різних варіантах, формуючись у різні види уроків в залежності від характеру навч. дія-ті.
Логіка уроків першого типу зумовлена особливостями нового матеріалу матеріалу і того виду виду мовленнєвої дія-ті, в якому він буде використовуватись. В межах цього типу виділяють такі види уроків: ознайомлення з новими ЛО та формув. Лексичних навичок усного мовлення і читання, ознайомлення з новими ГС та формув. Рецептивних граматичних навичок і т.п.
Побудова уроків другого типу залежить від виду мовленнєвої дія-ті, що розвивається, та особливостей розвитку в дітей. Це можуть бути уроки розвитку умінь аудіювання та говоріння, усного мовлення та читання, говоріння та письма.
Структура уроку визначається його змістом і місцем у циклі уроків. Традиційно урок складається з етапів. В цілісній структурі ІМ виділяється початок, основна та заключна частина уроку. До основних компонентів уроку відносять організаційний момент та мовленнєву зарядку. Початок уроку виконує 2 важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність.
Особливу увагу слід приділять мовленнєвій зарядці, яка проводиться у формі бесіди з учнями за певною ситуацією.
В ході основної частини уроку вирішуються головні його завдання. Найбільшу частину уроку займають вправляння.
Контроль мовленнєвих навичок та вмінь здійснюється або безпосередньо в ході навч процесу (поточний), або на етапі завершення теми чи певного періоду навчання.
План-конспект уроку має бути коротким і розгорнутим. Старанно розроблений конспект уроку сприяє чіткому проведенню цього уроку. На поч. конспекту вказується дата проведення уроку, його порядковий номер, група/клас учнів, тема, підтема, цілі, а потім дослівно викладається хід уроку у вигляді докладного сценарію.

Вимоги до уроку ІМ
- Мовленнєва спрямованість уроку ІМ.
- Комплексність уроку ІМ.
- ІМ – мета і засіб навчання.
- Висока активність розумово-мовленнєвої діяльності учнів.
- Різноманітність форм роботи учнів.
- Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності.