Роль читання як засобу навчання та формування техніки читання

Читання як мета і засіб навчання. Читання є і метою і засобом навчання ІМ. У навчальному процесі варто чітко розрізняти ці його дві функцій, оскільки вони визначають методичну організацію всієї роботи. Оволодіння учнями умінням читати ІМ є однією з практичних цілей вивчення цього предмета в середній школі. Усі ситуації читання поділяються на дві групи: ситуації, у яких читачу необхідно лише отримати інформацію, що міститься в тексті, та ситуації, у яких одночасно з її отриманням потрібно передати її у тому ж вигляді іншим особам. У першому випадку використовується читання про себе, у другому – читання вголос. Завданням школи є навчити учнів читати про себе, оскільки в реальному житті читання вголос ІМ потрібно лише дуже незначному колу осіб (учителям, акторам, дикторам). Будь-який фахівець повинен вміти, як мінімум, підібрати необхідну літературу ІМ і точно зрозуміти важливу для нього інформацію, а також бути в курсі досягнень у певній галузі. Особливості читання як виду МД роблять його ще й дуже ефективним засобом навчання. Його позитивна роль особливо відчутна в оволодінні мовним матеріалом: мнемічна діяльність, що супроводжує процес читання, забезпечує запам'ятовування мовних одиниць. Тому на старших ступінях навчання читання текстів є одним із способів розширення словника. Запам'ятовування під час читання може бути як мимовільним, так і довільним. Мимовільне має місце переважно за швидкого (ознайомлювального) читання, коли увага читця цілком спрямована на зміст тексту (разом зі змістом, він запам'ятовує і його мовну форму). Результативність запам'ятовування цього виду особливо відчутна за “легкого” читання, тому на всіх ступінях навчання рекомендується читати багато легких (для відповідного рівня) текстів. (Пригадаймо рекомендації М. Веста). Довільне запам'ятовування досягається тим, що увага учня свідомо (за допомогою спеціальних завдань чи вчителя) спрямовується не тільки на зміст, але і на мовні засоби його вираження.