Сучасний етап розвитку методів навчання іноземних мов

Сучасні методи навчання: 1) Комунікативний метод за Пасовим: - Мовленнєва спрямованість навчального процесу; - Індивідуалізація за керівної ролі її особистісного аспекту; - Функціональність, яка забезпечує відбір іншомовного матеріалу; - Ситуативність, що розглядається як засіб мовленнєвої стимуляції і як умова розвитку мовленнєвих навичок; - постійна зміна предмета розмови, обставин, завдань. 2) Метод повної фізичної реакції Ашера: - етап говоріння повинен базуватись на попередньому етапі рецепції та розуміння; - розуміння розвивається через виконання наказів; - говоріння не повинно бути результатом примусу. 3) Драматико-педагогічний метод: учні оволодівають іноземною мовою, підключаючи не тільки своє мислення, але й емоції. 4) Мовчазний метод: діяльність (пасивна) вчителя, організація та зміст навчального процесу підпорядковується потребам і можливостям учнів.

7. Планування у методичній роботы вчителя іноземної мови. Календарні, тематичні, поурочні плани.

Планування у роботі вчителя. Правильне планування навчального процесу є важливою умовою успішного навчання ІМ. Система планування передбачає кілька

послідовних етапів: а) календарно-річний план; б) тематичний план; в) поурочний план.

Календарно-річні плани складаються з урахуванням вимог програми, змісту і структури навчальних комплексів, вікових особливостей учнів і теорії побудови сучасного уроку. Серед складових частин річного плану – піврічні плани, у яких, у свою чергу, виділяється планування роботи над конкретними темами. Він передбачає кількість годин, що відводяться на вивчення кожної теми, обсяг знань і рівень розвитку мовленнєвих умінь, дані про характер контрольних робіт і термін їхнього проведення.

Якщо мають місце певні відхилення, то зростає чи знижується кількість факультативних вправ, змінюється співвідношення між мовними і мовленнєвими вправами, випадають окремі матеріали до тем з інших посібників комплексу. Усі видозміни знаходять висвітлення у тематичних планах, що розробляються методичним предметним об'єднанням школи. Основним завданням тематичного планування є визначення кінцевих цілей у результаті вивчення певної теми. Тематичний план дозволяє, крім того, бачити чітку перспективу і наступність у роботі, правильно розподіляти різні види МД, стежити за послідовністю формування навичок і умінь, більш ретельно продумувати співвідношення між класною, домашньою і лабораторною роботою.

Планування уроку. У типовому плані уроку зазначається тема уроку, мета (цілі уроку), мовний матеріал, засоби навчання, що використовуються (обладнання уроку). Далі викладається послідовність пунктів, де розгорнуто зазначаються структурні частини – етапи уроку, наприклад, фонетична або мовленнєва зарядка, пояснення нових лексичних одиниць та їх актуалізація, тренування та мовленнєва практика, контроль, заключна частина уроку..

При визначенні практичних цілей конкретного уроку вчитель може поставити одну головну мету та дві супутні. Головна мета (практична), як правило, пов’язана із розвитком умінь, однак практичною метою уроку, на відміну від практичної мети навчання взагалі, може бути ознайомлення з новою граматичною структурою, формування артикуляційної навички або розуміння на слух нових ЛО, систематизація вивченого матеріалу тощо. Як правило, практична мета може звучати наступним чином – “Сформувати...”, “Розвивати...”, “Удосконалювати...” тощо.

Наприклад – “Навчити розпізнавати та розуміти певне граматичне явище в тексті”.