Студопедия


Авиадвигателестроения Административное право Административное право Беларусии Алгебра Архитектура Безопасность жизнедеятельности Введение в профессию «психолог» Введение в экономику культуры Высшая математика Геология Геоморфология Гидрология и гидрометрии Гидросистемы и гидромашины История Украины Культурология Культурология Логика Маркетинг Машиностроение Медицинская психология Менеджмент Металлы и сварка Методы и средства измерений электрических величин Мировая экономика Начертательная геометрия Основы экономической теории Охрана труда Пожарная тактика Процессы и структуры мышления Профессиональная психология Психология Психология менеджмента Современные фундаментальные и прикладные исследования в приборостроении Социальная психология Социально-философская проблематика Социология Статистика Теоретические основы информатики Теория автоматического регулирования Теория вероятности Транспортное право Туроператор Уголовное право Уголовный процесс Управление современным производством Физика Физические явления Философия Холодильные установки Экология Экономика История экономики Основы экономики Экономика предприятия Экономическая история Экономическая теория Экономический анализ Развитие экономики ЕС Чрезвычайные ситуации ВКонтакте Одноклассники Мой Мир Фейсбук LiveJournal Instagram

ТРАСУВАННЯ ВНУТРІШНЬОКВАРТАЛЬНИХ




MІHІCTEPCTВO ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

 

МЕТОДИЧНІ ВКА3ІВКИ

До виконання курсової роботи з дисципліни

“ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ”

Для студентів з спеціальності 7.070904

“Землевпорядкування та кадастр”

 

 

Затверджено

на кафедрі теплогазо-

постачання та вентиляції

Протокол № від

 

 

Київ - 1998

 

 

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Інженерне об-ладнання населених місць” для студентів з спеціальності 7.070904 “Землевпорядкування та кадастр”. Укл. В.О.Потапов, С.А.Макаров, В.А.Бурлай, О.П.Любарець, К.М.Предун - К.: КДТУБА, 1998. - с.

 

Укладачі: В.О.Потапов

С.А.Макаров

В.А.Бурлай

О.П.Любарець

К.М.Предун

 

Рецензент О.М.Скляренко

 

 

З М І С Т

Загальна частина 1. Трасування внутрішньоквартальних інженерних мереж 2. Розрахунок системи водопостачання будинків житлової групи 3. Розрахунок системи водовідведення будинків житлової групи 4. Розрахунок системи теплопостачання будинків житлової групи 5. Розрахунок системи газопостачання будинків житлової групи 6. Розрахунок системи електропостачання будинків житлової групи 7. Створення і ведення містобудівного кадастру Додаток 1. Відстані від підземних інженерних мереж до будинків, споруд Додаток 2. Відстані між сусідніми підземними інженерними мережами Додаток 3. Відстані від кабельної каналізації до будинків, мереж тощо Додаток 4. Значення коефіцієнтів a (ahr) при P (Phr)<0.1 і любому значенні N, а також при P (Phr)>0.1 і N>200 Додаток 5. Таблиця для гідравлічного розрахунку пластмасових водопровідних труб Додаток 6. Таблиця для гідравлічного розрахунку чавунних каналізаційних труб Додаток 7. Укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків qo, Вт/м2, які збудовані після 1.01.1994 р. Додаток 8. Кліматологічна характеристика населених пунктів України Додаток 9. Номограма для гідравлічного розрахунку трубопроводів теплових ме-реж Додаток 10. Технічна характеристика побутових газових приладів Додаток 11. Значення коефіцієнтів одночасності Ksim для житлових будинків Додаток 12. Номограма для гідравлічного розрахунку газопроводів низького тис-ку Додаток 13. Розрахункові електричні навантаження Ркв, кВт житлових будинків Додаток 14. Коефіцієнт попиту КПкв для різної кількості квартир, які одержують живлення від ліній чи трансформаторних станцій Додаток 15. Коефіцієнт попиту та потужності ліфтів на вводі житлових будинків Додаток 16. Економічна густина струму jек, А/мм2 для алюмінієвих провідників та кабелів Додаток 17. Струмові навантаження для кабелів I, А в залежності від площі пере-різу струмопровідних жил S, мм2 Додаток 18. Активні Ro та індуктивні Xo опори багатожильних кабелів, Ом/км  

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА




 

В курсовій роботі розглядаються системи інженерного забезпечення бу-динків житлової групи (кварталу) населеного пункту. Робота складається з наступ-них частин:

1. Проектування схеми підключення будинків житлової групи до міських інженерних мереж.

2. Розрахунок системи водопостачання.

3. Розрахунок системи водовідведення.

4. Розрахунок системи теплопостачання.

5. Розрахунок системи газопостачання.

6. Розрахунок системи електропостачання.

7. Заповнення вихідних форм документів для створення і ведення містобудівно-го кадастру.

В процесі виконання курсової роботи студенти набувають практичних навичок з вибору місць і способів прокладання інженерних мереж та їх розрахунку з метою визна-чення всіх необхідних параметрів для заповнення вихідних форм документів за стандарт-ними запитами згідно з вимогами ДБН Б.1-1-93 [16], а також знайомляться з довідковою та нормативною літературою з вищевказаних питань.

Вихідні дані для проектування студент вибирає з методичних вказівок [ 17] на ос-нові тризначного шифру, який отримує від викладача.

ТРАСУВАННЯ ВНУТРІШНЬОКВАРТАЛЬНИХ

ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

В міських кварталах (мікрорайонах або житлових групах) передбачають всі основні види сучасного інженерного обладнання і упорядкування: водопро-від, водовідведення, централізоване теплопостачання, гаряче водопостачання, електропостачання, газопостачання тощо.



Прокладка названих мереж може відбуватися таким чином:

1. Сумісне прокладання мереж в прохідних каналах, колекторах.

2. Роздільне прокладання всіх видів інженерних мереж.

3. Сумісне прокладання мереж в одній траншеї.

4. Сумісне прокладання мереж в технічних коридорах або підпіллях бу-динків.

Вибір схеми прокладки інженерних мереж у кварталі залежить від рельєфу і планувальних рішень. В окремих випадках можливе одночасне використання декількох видів прокладки інженерних комунікацій.

Внутрішньоквартальні мережі підключають до відповідних магістральних районних або міських мереж, які прокладають вздовж транспортних вулиць в спеціально відведених для них технічних полосах.

Розміщення підземних інженерних мереж по відношенню до будинків, споруд, зелених насаджень тощо, а також їх взаємне розташування регламенту-ються вимогами ДБН 360-92* [1]. В додатках 1,2 даних методичних вказівок вка-зані необхідні значення мінімальних відстаней (у просвіті) по горизонталі.

 

Водопостачання

Для задоволення господарсько-питних потреб мешканців у воді житлові будинки кварталу підключаються до вуличних розподільних мереж водопоста-чання за допомогою внутрішньоквартальних та внутрішньобудинкових мереж [2]. У курсовій роботі розглядається тільки внутрішньоквартальний водопровід.

Як правило, в житлових будинках проектують один ввід на будинок або навіть на групу будинків. Для того, щоб вводи мали найменшу довжину, їх про-водять перпендикулярно вуличній мережі (це характерно і для інших інженерних мереж).

Внутрішньоквартальний водопровід можна прокладати окремо в траншеї, в непрохідному каналі разом з трубопроводами систем опалення і гарячого водо-постачання, в технічному коридорі або підпіллі будинку, прохідному каналі разом з іншими інженерними мережами.

Внутрішньоквартальні мережі прокладаються по внутрішніх проїздах, як правило паралельно будівлям на відстані 5…8 м в залежності від висоти будівель, на відстані не менше 1,5 м від теплових мереж, водовідвідних мереж (при діамет-рі водопроводу до 200 мм), а також на відстані 1 м від газопроводів низького тиску та силових кабелів.

На території кварталу, як правило, господарсько-питний водопровід поєд-нується з протипожежним. Хоча можуть прокладатися і окремі протипожежні лі-нії водопроводів.

Водопровідна мережа обладнується колодязями в місцях установки арма-тури та пожежних гідрантів. За наявності пожежних гідрантів діаметр мережі приймається не менше 100 мм. Пожежні гідранти рекомендуються встановлюва-ти на відстані не більше 100...150 м один від одного [2].

Для невеликих житлових груп при довжині лінії не більше 200 м прийма-ється тупикова схема трасування.

Глибина закладання холодного водопроводу (до низу труби) приймається на 0,5 м нижче глибини промерзання грунту.

 

Водовідведення

Для відведення господарсько-побутових стічних вод житлові будинки об-ладнуються системами внутрішнього побутового водовідведення, які за допомо-гою внутрішньоквартальної самопливної мережі приєднуються до зовнішньої ву-личної (міської) водовідвідної мережі.

У курсовій роботі розглядається тільки внутрішньоквартальна водовідвід-на мережа, мінімальний діаметр якої згідно [ 3] повинен бути не менше 150 мм.

Як правило, кожна секція житлового будинку має окремий випуск, який на відстані не менше ніж 3 м підключається до будинкового колектора, що прокла-дається паралельно будинку (при розміщенні трубопроводів системи водовідве-дення в самостійних траншеях), і далі до магістрального внутрішньоквартального трубопроводу. Допускається прокладання мережі водовідведення в технічних ка-налах або підвалах під будинками разом з іншими мережами [ 3].

Трасування водовідвідної мережі обов’язково ув’язується з водопроводом, газопроводом, тепло- та електромережею, дощовим водовідведенням.

На внутрішньоквартальній мережі водовідведення для контролю за її роботою та прочищення влаштовуються оглядові колодязі у місцях приєднання випусків від будинків, на поворотах, у місцях зміни діаметрів та нахилів труб, на прямих ділянках умовним діаметром до 150 мм на відстані не більше чим 35 м один від одного.

Лоток труби умовним діаметром до 500 мм можна закладати на глибині на 0,3 м менше глибини промерзання грунту, але не менше 0,7 м до верха труби. Трубопроводи прокладають з уклоном, що забезпечує рух стічних вод із швидкіс-тю не нижче швидкості “самоочищення”, з метою запобігання відкладання за-бруднень в нижній частині труби.

Внутрішньоквартальна мережа водовідведення закінчується контрольним колодязем, який розміщується всередині кварталу на відстані не менше ніж 1,0 м від червоної лінії вулиці.

 

Теплопостачання

В кожному теплофікованому житловому будинку влаштовують індивіду-альний тепловий пункт (ІТП), який приєднується до внутрішньоквартальних теп-лопроводів [8]. В ІТП завжди розміщується обладнання для підключення системи опалення будинку, а обладнання для систем гарячого водопостачання - в залеж-ності від кількості поверхів у будинку:

а) до 5 включно - гаряче водопостачання - децентралізоване і відбувається від проточних газових водонагрівників типу ВПГ, які встановлюються у кожній квартирі;

б) більше 5 - гаряче водопостачання - централізоване (в ІТП розміщуються водоводяні теплообмінники).

На території кварталу прокладання теплопроводів виконують підземним і, як правило, в непрохідних каналах. Мінімальна відстань у просвіті від стінки ка-налу до поверхні землі складає 0.5 м. Теплові камери влаштовують: а) в місцях приєднання відгалужень-вводів у будинки до внутрішньоквартальної мережі (для встановлення засувок), б) на прямих ділянках внутрішньоквартальної мережі (для компенсації теплових видовжень за допомогою сальникових компенсаторів при діаметрах теплопроводів не менше 100 мм з кроком не більше 70 м). Компенса-цію теплових видовжень трубопроводів діаметром менше 100 мм виконують за допомогою П-подібних компенсаторів, а також використовуючи повороти траси. П-подібні компенсатори на плані інженерних мереж під час виконання курсової роботи умовно не показують.

Газопостачання

Відповідно до вимог [4, 5] природний газ для задоволення господарсько-побутових потреб мешканців дозволяється використовувати в житлових будин-ках з кількістю поверхів не більше 9, а при відповідному обгрунтуванні - 12. При-чому проточні газові водонагрівники для гарячого водопостачання можна вста-новлювати тільки в житлових будинках з кількістю поверхів до 5 включно.

Для задоволення господарсько-побутових потреб і гарячого водопостачан-ня населення згідно з вимогами [5] можна використовувати тільки газ низького тиску.

Джерелом газопостачання житлових будинків кварталу є розподільний ву-личний газопровід низького тиску, до якого приєднуються внутрішньоквартальні газопроводи. Від останніх проектується, як правило, по одному вводу на кожний будинок. Ці ділянки виконуються підземними в окремій траншеї (мінімальна гли-бина закладання складає 0.8 м, а при відсутності проїжджої частини – 0.6 м), хо-ча допускається [4] і надземна прокладка на опорах і по фасадам будинків, а та-кож прокладка у внутрішньоквартальних прохідних каналах або колекторах при обладнанні останніх системами вентиляції і відсутності електрокабелів. Від точки вводу в будинок прокладання газопроводу відбувається надземним (між першим і другим поверхами) з окремим вводом в кожне приміщення, де встановлені побу-тові газові прилади.

 

Електричні мережі

Електропостачання міста здійснюється за наступною схемою: від електро-станції по високовольтній мережі напругою 35 кВ електричний струм поступає на центральний розподільний пункт (ЦРП), де його напруга зменшується до 10 кВ. Далі струм потрапляє на трансформаторну підстанцію (ТП) житлового квар-талу або групи будинків. На ТП напруга електричного струму знижується до 0.36...0.4 кВ і він надходить до споживачів.

Зв’язок між електричною станцією, ЦРП і ТП здійснюється за допомогою електричних мереж:

а) високої напруги 10...35 кВ - між електростанцією та ЦРП і трансфор-маторними підстанціями;

б) низької напруги 0.36...0.4 - між ТП і споживачами.

Електричні мережі прокладають над землею (лінії електропередач - ЛЕП) і під землею (кабелі різного виду - ПКЛ).

Силові кабелі напругою 1...35 кВ виконують з міді або алюмінію з ізоля-цією паперовими стрічками із спеціальним просочуванням, а також гумовою або пластмасовою ізоляцією.

Глибина прокладання кабельних ліній (ПКЛ) від планувальних відміток землі повинна бути не менше, м:

а) для ліній до 20 кВ - 0.7;

б) для ліній до 35 кВ - 1;

в) для вводів у будинки - 0.5.

При прокладанні кабельних ліній у відповідності з вимогами [6] встанов-люються охоронні зони:

а) для ПКЛ напругою більше 1 кВ - по 1 м від крайніх кабелів;

б) для ПКЛ напругою до 1 кВ - по 1 м від крайніх кабелів в сторону про-їжджої частини дороги і 0.6 м - в сторону споруд.

Ширина траншеї при прокладанні кабелів напругою до 10 кВ складає для одного кабелю 0.35 м, двох - 0.47 м, трьох - 0.6 і чотирьох - 0.72 м.

У проекті прийнято, що ЦРП розміщена за межами житлового кварталу і на генплані не показується. ТП для енергопостачання житлових будинків проек-тується, як правило, в геометричному центрі забудови, що забезпечує мінімальні довжини кабелів. Будинки підключаються до ТП підземними кабельними лініями за радіальною схемою.

 

Приклад

Вихідні дані. У відповідності з шифром завдання необхідно вибрати ген-план житлової групи, місцезнаходження вуличних інженерних мереж та кількість поверхів і секцій в кожному з житлових будинків і виконати трасування внутріш-ньоквартальних мереж тепло-, газо- і електропостачання, водопроводу та водо-відведення.

На рис.1.1 наведено генплан житлової групи. Головна вулична магістраль, вздовж якої прокладені вуличні інженерні мережі, знаходиться на заході по від-ношенню до житлової групи. Етажність будинків дорівнює: №1 -5, №2 - 14, №3 - 9, №4 - 12, №5 - 16 поверхів. Будинки №№1,2,5 - дво-, №3 - одно-, №4 - трисекційні.

Вирішення. Згідно з вимогами нормативних документів [1…9] та даними, які наведені у додатках 1…3 методичних вказівок, прийнята наступна схема тра-сування інженерних мереж в житловій групі, яка наведена на мал.1.1. В ході ви-конання роботи генпланплан житлової групи перетворюється на генеральну схе-му інженерних мереж житлової групи.

1. Водопостачання. В кожному житловому будинку влаштовується по од-ному вводу. Останні через домові відгалуження підключаються до внутрішньо-квартального водопроводу житлової групи. В місцях підключень влаштовують водопровідні колодязі, в яких розміщується запірна арматура. На рис.1.1 зобра-жена схема водопостачання житлових будинків.

2. Водовідведення. В кожному житловому будинку проектуються випуски господарсько-побутової водовідвідної системи з розрахунку один випуск на одну житлову секцію. Випуски одного будинку об’єднуються колектором, який під-ключається до збірного трубопроводу системи водовідведення житлової групи. Трубопроводи мережі водовідведення прокладаються в окремій траншеї.

Місця розміщення оглядових і контрольного колодязів показані на рис.1.1.

3. Теплопостачання. В кожному житловому будинку влаштовується індиві-дуальний тепловий пункт (ІТП), який підключається до вуличної тепломережі. В прикладі з навчальною метою прийнято два варіанти прокладання теплопроводів для забезпечення теплотою:

а) житлових будинків №1,2,3 - в непрохідних каналах;

б) житлових будинків №4,5 - в непрохідних каналах (між будинками) і в технічних коридорах підвалів будинків.

В ІТП будинків №2...5 окрім елеваторного вузла розміщуються ще тепло-обмінники для систем гарячого водопостачання. В будинку №1 гаряче водопо-стачання відбувається від проточних газових водонагрівників.

Місця розміщення теплових камер по трасі теплопроводів показані на рис.1.1.

4. Газопостачання. Газифікації підлягають житлові будинки №1 (5 повер-хів) і №3 (9 поверхів). В цих будинках влаштовується по одному вводу газопро-воду низького тиску. Для задоволення господарсько-побутових потреб мешкан-ців житлових будинків №2,4 і 5 в кухнях встановлені електроплити.

Внутрішньоквартальні газопроводи на території житлової групи до вводу в кожний будинок прокладають під землею. У місці вводу газопровід виходить із землі і далі виконується надземна прокладка до кожної житлової секції будинку між першим та другим поверхами на висоті не менше ніж 2.5...3.0 м над рівнем землі.

З метою зменшення витрат на будівництво інженерних мереж підземні га-зопроводи прокладають в одній траншеї з водопроводами. Відстань між ними (в просвіті) становить 1 м, що більше мінімальної нормативно-допустимої в 0,8 м.

5. Електромережа. На території житлової групи розміщується приблизно посередині в окремому будинку трансформаторна підстанція (ТП), яка є джере-лом електропостачання всіх житлових будинків. Влаштовується по одному вводу на будинок. Електрокабелі прокладаються під землею в окремій траншеї за раді-альною схемою.

Для всіх інженерних мереж проектується по одному вводу на територію житлової групи. Винятком є система теплопостачання (з навчальною метою вла-штовано два вводи).

При трасуванні трубопроводів і електрокабелів дотримуються необхідних значень відстаней між ними і будинками, а також безпосередньо між самими комунікаціями (див. додатки 1…3 методичних вказівок).

На рис.1.1 наведена генеральна схема інженерних мереж житлової групи, на якій вказані відстані як безпосередньо між самими трубопроводами, каналами, кабелями тощо, так і між ними та будинками. Як видно, всі значення, як правило, перевищують мінімально допустимі.



2. РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ БУДИНКІВ

ЖИТЛОВОЇ ГРУПИ

 

На підставі вихідних даних по кожному будинку, куди входять кількість мешканців, квартир, поверхів, рівень благоустрою, кількість санітарно-технічних приладів, виконують гідравлічний розрахунок згідно з загальноприйнятою мето-дикою [2,3] за наведеним нижче порядком .

 





Дата добавления: 2017-12-14; просмотров: 1049; Опубликованный материал нарушает авторские права? | Защита персональных данных | ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ


Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Лучшие изречения: Как то на паре, один преподаватель сказал, когда лекция заканчивалась - это был конец пары: "Что-то тут концом пахнет". 8342 - | 7963 - или читать все...

 

34.204.173.45 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.


Генерация страницы за: 0.011 сек.