Студопедия


Авиадвигателестроения Административное право Административное право Беларусии Алгебра Архитектура Безопасность жизнедеятельности Введение в профессию «психолог» Введение в экономику культуры Высшая математика Геология Геоморфология Гидрология и гидрометрии Гидросистемы и гидромашины История Украины Культурология Культурология Логика Маркетинг Машиностроение Медицинская психология Менеджмент Металлы и сварка Методы и средства измерений электрических величин Мировая экономика Начертательная геометрия Основы экономической теории Охрана труда Пожарная тактика Процессы и структуры мышления Профессиональная психология Психология Психология менеджмента Современные фундаментальные и прикладные исследования в приборостроении Социальная психология Социально-философская проблематика Социология Статистика Теоретические основы информатики Теория автоматического регулирования Теория вероятности Транспортное право Туроператор Уголовное право Уголовный процесс Управление современным производством Физика Физические явления Философия Холодильные установки Экология Экономика История экономики Основы экономики Экономика предприятия Экономическая история Экономическая теория Экономический анализ Развитие экономики ЕС Чрезвычайные ситуации ВКонтакте Одноклассники Мой Мир Фейсбук LiveJournal Instagram

Методика гідравлічного розрахунку




Гідравлічний розрахунок теплової мережі виконують засобом питомих втрат тиску на тертя [12, дод. 4;14]

, кПа (4.7)

де ΔР - втрата тиску на розрахунковій ділянці, кПа; - питома втрата тиску на тертя, Па/м; - приведена довжина ділянки, м; - теж, геометрич-на, м; - теж, еквівалентна, м

, м (4.8)

де а - коефіцієнт для визначення еквівалентної довжини ділянки, яка відповідає місцевим опорам на розрахунковій ділянці трубопроводів теплової мережі; прий-мається в залежності від виду теплоносія, діаметра трубопроводу і типу встанов-лених компенсаторів [12, дод. 5].

Для теплових мереж з П-подібними компенсаторами при 150 мм, = 0,3.

Гідравлічний розрахунок теплових водяних мереж виконують в таб-личній формі (див. табл.4.1) за спрощеною методикою, використовуючи розра-хункові витрати води та приймаючи значення швидкості руху води в тепло-проводах в оптимальному діапазоні Vопт=0,8…1,5 м/с. За допомогою номограми (додаток 9) по відомим значенням на кожній розрахунковій ділянці виби-рають діаметри теплопроводів (у зв’язку з різноманітністю сортаментів труб у системах теплопостачання при виконанні гідравлічного розрахунку обов’язково вказується зовнішній діаметр труби dзовн і товщина стінки S) і питомі втрати тис-ку в діапазоні швидкостей води Vопт, а потім підраховують втрати тиску на ді-лянці по формулі (4.7). При цьому слід враховувати, що згідно [12] діаметр теп-лопроводів незалежно від розрахункової витрати води повинен прийматися не менше dзовнхS=38x2.5 мм і бути однаковим для подавального і зворотного трубо-проводів двотрубної закритої теплової мережі при сумісній подачі теплоти на опалення і гаряче водопостачання.

Для визначення тиску у кожному вузлі теплової мережі використову-ються п’єзометричні графіки, які розробляються для різних режимів експлуатації теплової мережі з урахуванням розрахункової температури води, рельєфу місце-вості, висоти будинків, виду опалювальних приладів та іншого [8]. Як правило, гідравлічний тиск на вводі теплової мережі в будинки, які обладнані системами опалення з чавунними радіаторами (при залежній схемі приєднання до теплової мережі і параметрах води t1=150°С, t2=70°С) не повинен перевищувати 0,6 МПа.

В курсовій роботі значення тиску у подавальному теплопроводі у самого віддаленого від вуличної теплової мережі будинку можна приймати =0,5 МПа, а в зворотньому теплопроводі - =0,4 МПа.

 

Приклад

Вихідні дані:Необхідно розрахувати діаметри теплопроводів і визначи-ти гідравлічний тиск у вузлових точках двотрубної закритої теплової мережі, до якої приєднані системи опалення і гарячого водопостачання житлових будинків житлової групи у м. Києві. Схема теплової мережі та місця розміщення індивіду-альних теплових пунктів (ІТП) в будинках показані на рис.4.1. Кількість повер-хів, квартир та мешканців у житлових будинках наведені у табл.4.1. Тиск в пода-вальному та зворотному трубопроводах теплової мережі на вводі в ІТП житлово-го будинку №3 прийнято відповідно Рп=0,5 і Рз=0,4 МПа. Для житлового 5-по-верхового будинку №1 централізоване гаряче водопостачання не передбачається (в квартирах встановлені проточні газові водонагрівачі).




Вирішення:

Розрахунок починають з визначення витрат теплоти на опалення житло-вих будинків по формулі (4.1), умовно приймаючи середню загальну площу од-нієї квартири Акв=50 м2, а значення q0max по додатку 7 в залежності від кліматич-ної зони України, в якій розташоване м. Київ, та кількості поверхів в будинках.

Визначають кількість градусо-діб для м. Києва по формулі (4.2) при

tс.оп. =-1,1 oC, nоп =187 діб, tв=18 oC

S=187 (18+1,1)=3572 гр.-діб

Це відповідає першій кліматичній зоні України. Результати розрахунків ви-трат теплоти на опалення наведені у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Визначення витрат теплоти на опалення будинків

№№ будинку Кількість в будинку Загальна площа будинку А, м2 Укр.показник макс.тепл.пото-ку на опалення q o, Вт/ м2 Максимальний тепловий потік на опалення будинку QОmax, кВт
Повер-хів nпов квар- тир nкв Мешканців U=3·nкв, чол.
247,5

Примітка. При визначенні кількості споживачів (мешканців у будинку) умовно прийнято 3 чоловіки на 1 квартиру.



Розрахунок витрат теплоти на гаряче водопостачання житлових будинків починають з визначення максимальних витрат гарячої води в них та на розра-хункових ділянках теплової мережі (мал.4.1) з урахуванням (як і для холодного водопроводу) нерівномірності та неодночасності користування гарячою водою в житлових будинках по формулам (2.1 … 2.3). При цьому приймають кількість санітарно-технічних приладів, які споживають гарячу воду, у кожній квартирі – 3 (мийка на кухні, умивальник, ванна, яка обладнана душем); диктуючим приладом приймають змішувач ванни з секундною витратою води =0,2 л/с [2, дод.3] та годинною - =200 л/год [2, дод.3 чи п.3.2]; норму витрати гарячої води одним мешканцем в годину найбільшого водоспоживання =10 л [2, дод.3]; кількість санітарно-технічних приладів на розрахунковій ділянці N=3·nкв.

Спочатку визначають ймовірність дії (включення) санітарно-технічних приладів для всієї системи гарячого водопостачання в цілому (при однакових водоспоживачах у всіх житлових будинках)

Далі розраховують ймовірність використання санітарно-технічних прила-дів Phr для всієї системи в цілому по формулі

Потім визначають добуток і за його значенням за додатком 4 зна-ходять значення коефіцієнта і далі розраховують максимальні годинні витра-ти води , м3/год по формулі (2.3)

По знайденому значенню по формулі (4.3) розраховують витрати теплоти на підігрів гарячої води за період максимального водоспоживання Qh,max.

Результати розрахунку та Qh,max на ділянках основної дворової ма-гістралі від теплової камери ТК-1 вуличної теплової мережі до найвіддаленішого від неї будинку (будинок №3), та відгалуження від ТК-3 до будинку №2 наведені в табл.4.2.

Кількість санітарно-технічних приладів приймається з урахуванням кіль-кості споживачів, що забезпечуються гарячою водою по кожній ділянці.

Таблиця 4.2





Дата добавления: 2017-12-14; просмотров: 192; Опубликованный материал нарушает авторские права? | Защита персональных данных | ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ


Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Лучшие изречения: Да какие ж вы математики, если запаролиться нормально не можете??? 8337 - | 7272 - или читать все...

 

18.204.2.53 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.


Генерация страницы за: 0.004 сек.