Відкрита інформація, що розкривається банками обов’язково на індивідуальну вимогу користувачів

У ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» законодавець гарантує право клієнта на інформацію. Зокрема, клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:

1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;

2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

3) перелік послуг, що надаються банком;

4) ціну банківських послуг;

5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг.

Крім цього, згідно із вимогами ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи (а банки є фінансовими установами). Фінансові установи зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:

1) відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;

2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;

3) перелік послуг, що надаються фінансовою установою;

4) ціну/тарифи фінансових послуг;

5) кількість акцій фінансової установи, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують п'ять відсотків;

6) іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.

Відкрита інформація, що розкривається банками добровільно і розрахована на необмежене коло користувачів.

Стосовно цього виду відкритої інформації, то її банки поширюють добровільно з метою розвитку своєї діяльності серед більш широкого складу клієнтури. Як правило, така інформація рангується і в залежності від категорії потенційної клієнтури розповсюджується через ділові видання (пропозиції про комплексне банківське обслуговування, про відкриття рахунків підприємств та швидке здійснення міжнародних розрахунків тошо), або ж шляхом надання індивідуальних повідомлень чи через розголошення популярними друкованими засобами (пропозиції та умови споживчого кредитування, грошових переказів тощо).

Як правило, це інформація рекламного характеру. Вона може поширюватися також і через телебачення, радіомовлення, електронними каналами зв’язку, включаючи веб-сайти в мережі «Інтернет».

Фінансові та статистичні звіти банків, що подаються Національному банку України