Значення статистичної звітності банків

Статистична звітність банку використовується для ознайомлення та аналізу його діяльності НБУ, керівництвом банку, іншими зацікавленими юридичними та фізичними особами, а також для відкритого опублікування.

Поряд з цим, звітність банків має важливе значення для складання статистики грошової сфери, статистики платіжного балансу, податково-бюджетної статистики і статистики національних рахунків. Такі статистичні дані, як і інші дані, що готуються на базі інформації бухгалтерського обліку в НБУ та в банках, використовуються особами, відповідальними за розроблення політики, а також аналітиками для найрізноманітніших цілей, у тому числі для грошово-кредитного аналізу та досліджень, для планування і контролю у сфері грошово-кредитної політики, для виконання рішень з конкретного використання інструментів грошово-кредитної політики.

Уніфікація статистичної звітності банків

Нормативно-правовим актом, що регулює організацію статистичної звітності банків, є «Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України», затверджені постановою Правління НБУ 19 березня 2003 р. № 124 (з наступними змінами та доповненнями).

Вимоги Правил поширюються на територіальні управління і установи НБУ, банки, інші фінансові установи, національного оператора поштового зв'язку України, яким надано генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, та підприємства (що мають рахунки в іноземних банках), і є обов'язковими для виконання. Правила містять спеціальні форми звітності територіальних управлінь НБУ та установ НБУ і окремо форми звітності банків та підприємств.

З метою забезпечення потреб складання фінансової звітності використовується план рахунків банків - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій. Він застосовується для відображення бухгалтерської інформації та є складовою національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Для отримання ряду деталізованих показників використовуються дані аналітичного обліку. Дані ряду форм звіряються з балансовими даними, отже, джерелом інформації для заповнення таких форм є дані синтетичних (балансових) і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку. Балансові та позабалансові рахунки мультивалютні, тобто облік операцій в іноземній валюті здійснюється за тими ж рахунками, що й операції в національній валюті. Перерахування в національну валюту здійснюється за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення операцій. Дані щодо сум у іноземній валюті у формах наводяться в гривневому еквіваленті.

Для зручного подання та сприймання інформації звітні форми подано у вигляді таблиць. Основним елементом форм фінансової звітності є стаття. Кожна стаття відповідає конкретному виду об’єктів обліку (активів, зобов’язань, капіталу, витрат, доходів тощо). Як правило, стаття – це один рядок, що має свій код (умовну позначку), який складається з трьох цифр. У балансі деякі статті складаються з кількох рядків. За економічним змістом статті об’єднано в розділи та частини. Найменування статей (показників) у фінансовій звітності стандартизовано.