Розкрийте основні положення когнітивної психології.( Д.Міллер, У.Найссер, Г. Келлі)

Когнітивна психологія – це вчення у психології, що досліджує внутрішні розумові процеси: процеси вирішення проблеми, пам’ять та мовні процеси. Основні принципи когнітивної психології зустрічаються у гештальтпсихології М.Вертгеймера, Курта Коффки і Вольфганга Келлера, а також у теорії Жана Піаже, який вивчив ментальний розвиток дітей. Когнітивні психологи досліджують те, як люди розуміють, виявляють причини та знаходять рішення проблеми займаючись розумовими процесами, які виступають сполучною ланкою між стимулом та реакцією. Когнітивна теорія стверджує, що вирішення проблем приймають такі форми: 1) форма алгоритму, тобто таких правил, які не обов’язково розуміти, але які обіцяють рішення; 2) форма еврістики (методу спрб і помилок) тобто таких правил які зрозумілі, але які не завжди гарантують рішення; 3) форму інтуїції, тобто раптового усвідомлення взаємозв’язків. Когнітивна психологія припускає використання виключно наукового методу, відмовляється від самоспостереження. Вона недвозначно визнає існування внутрішніх психічних станів. Поява когнітивного підходу пов’язана з виходом у світ книги Дональда Бруатбента «Сприйняття і процес передачі інформації». Д.Міллер (р. 1920) створив перший науковий Центр когнітивної психології і почав розробляти нові методи вивчення пізнавальних процесів. У.Найссер (р. 1928) випустив в 1967 р. книгу «Когнітивна психологія» в якій виклав основні положення цього напрямку.У 1960 р. при Гарвардському університеті Міллер і Брунер створили Центр когнітивних досліджень. В Центрі вивчали різноманітні пізнавальні процеси - сприйняття, пам'ять, мислення, мова, в тому числі проводили аналіз їх генезису. Для Міллера і інших когнітивістів пріоритетною залишалася орієнтація на аналіз функціонування вже сформованих процесів та їх структурний аналіз. Найссер «»Він припустив, що когнітивні процеси найкраще вивчати, моделюючи інформаційний потік, що проходить через різні стадії трансформації. Для пояснення суті процесів їм були запропоновані такі терміни, як «іконічна пам'ять», «ехоїчна пам'ять», «переднастроїчні процеси», «фігуративний синтез», і розроблені методи їх вивчення - візуальний пошук і селективне спостереження.»»
Спочатку він також займався дослідженням «штучного інтелекту», проте потім відійшов від цих робіт і критикував деяких своїх колег за надмірну увагу до штучного інтелекту, що звужує ефективність когнітивної психології. Він прийшов до висновку про те, що при вивченні штучних моделей переробки інформації (наприклад, діяльності оператора) недооцінюється велика кількість інформаційних стимулів, які отримує людина в природних інформаційно насичених умовах. Ці думки Найссера отримали відображення в його новій книзі «Пізнання і реальність» (1976). Метафора комп'ютера, яка, як згадувалося, дуже поширена в цьому підході, лягла в основу робіт, в яких комп'ютерні програми служать моделлю для розуміння процесів обробки інформації людиною. У новому підході розглядається комплексна система, що має складну структуру, а ієрархія побудована на типах переробки інформації і залежить від поставлених завдань.
Численні дослідження, проведені вченими в рамках нового напрямку, були спрямовані на вивчення цієї структури та її діяльність в різних ситуаціях. Серед їхніх робіт необхідно відзначити вивчення тих перетворень, які відбуваються з сенсорною інформацією з моменту її потрапляння на рецептор і до отримання відповідної реакції. При цьому були отримані дані, що доводять, що сенсорна чутливість є безперервною функцією і не існує порогу у власному розумінні цього слова, так як поріг виявлення сигналу залежить від багатьох факторів. На підставі цих матеріалів була розроблена теорія виявлення сигналу. Зазначена теорія інформації, яка вплинула на всі подальші роботи з когнітивної психології, також була спочатку сформульована на основі даних, отриманих при вивченні сприйняття.У результаті досліджень було виділено структурні складові (блоки) інтелекту, вперше описані такі види пам'яті, як короткочасна і довготривала. При цьому в експериментах Д. Сперлінга, що змінив методику Найссера з вивчення іконічної пам'яті, було показано, що обсяг короткочасної пам'яті практично не обмежений. Роботи Бродбента, Нормана та інших вчених показали, що своєрідним фільтром,яка відбирає потрібні в даний момент сигнали, є увага, яка набула абсолютно нове трактування в когнітивної психології.
Матеріали, отримані при дослідженні уваги і пам'яті, послужили стимулом до дослідження несвідомого, підхід до якого в когнітивної психології істотно відрізняється не тільки від психоаналітичного, але і від підходу гуманістичної психології. Несвідоме містить неусвідомлювану частина програми переробки інформації, яка включається вже на перших етапах сприйняття нового матеріалу.. При цьому мова йде про те, що з незліченної кількості інформації, одержуваної в одиницю часу, когнітивна система відбирає і доводить до свідомості лише ті сигнали, які найбільш важливі в даний момент. Така ж селекція відбувається при перекладі інформації в довгострокову пам'ять.Говорячи про розвиток когнітивного напрямку, необхідно згадати про теорію особистісних конструктів Г. Келлі (1905-1967). Точка зору Келлі, який розглядав людину як дослідника, прагне зрозуміти, інтерпретувати і контролювати себе і навколишній світ, багато в чому стимулювала інтерес когнітивної психології до процесу усвідомлення і переробки людьми інформації про свій світ.
Келлі сформулював свої ідеї в кінці 50 -х років. В основі його теорії лежить поняття конструктивного альтернативізм, виходячи з якого Келлі доводив, що кожна подія осмислюється і інтерпретується різними людьми по- різному, так як кожна людина володіє унікальною системою конструктів (схем). Конструкти мають певні властивості (діапазон застосовності, проникність і т.д.), на основі яких Келлі виділив різні типи особистісних конструктів. Він стверджував, що не існує такої речі, щодо якої не може бути декілька думок. Різниця у думках пояснюється різними схемами (конструктами), якими оперує людина. Таким чином, провідними в діяльності особистості є саме інтелектуальні процеси.
Стверджуючи, що кожна людина - дослідник, Келлі, звичайно, не ототожнював цю діяльність з реальними дослідженнями вчених.Іншими словами, на відміну від психоаналітиків, які стверджують, що люди орієнтовані на минуле, або від Рождерса, який говорив про сьогодення, Келлі підкреслював, що найбільше значення для людини має майбутнє. Основний постулат теорії Келлі говорить, що психічна діяльність визначається тим, як людина прогнозує (конструює) майбутні події, тобто його думки і вчинки спрямовані на прогноз ситуації. При цьому Келлі підкреслював, що потрібен цілісний підхід до людини, а не аналіз окремих дій або переживань. З цього постулату їм було зроблено 11 висновків, які пояснюють, яким чином функціонує система конструктів, як вона змінюється і змінює соціальну ситуацію навколо людини.