Синдром, який характеризується втратою білків плазми через кишкову стінку і супроводжується явищами порушення кишкового всмоктування.
Етіологія:
- вроджена вада розвитку лімфатичних судин кишки (первинна інтестинальна лімфангіоетазія);
- генералізована лімфопатія;
- вторинна ексудативна ентеропатія при (целіакії, муковісцидозі, хворобі Крона, НВК, хвороба Гіршпрунга і ін..)
Патогенез:
Втрата білка може відбуватись по причинах:
- розрив лімфатичних судин;
- прискорене відторгнення поверхневого епітелію кишечника і посилена ексудація плазми;
- діарея, стеаторея;
- гіпопротеінемія;
- периферичні набряки нефротичного типу;
- гіпокальціємія;
- гіпохромна анемія.
Класифікація.
Первинна – аномалії лімфатичної системи;
Вторинна – при целіакії муковісцидозі, хворобі Крона, НВК і ін..
Перебіг: гострий, транзиторний, хронічний.
Клініка:
- діарея;
- стеаторея;
- гіпотрофія;
- перефиричні набряки;
- гіпопротеінемія;
- дистпротеінемія;
- гіпогамаглобулінемія;
- гіпокальцеємія;
- копрограма – стеаторея.
Діагностика.
- проба з трихлороцетом заліза (голубий колір калу);
- рентгенографія тонкого кишечника;
- імунограма (гіпоімуноглобулінемія);
- ангіографія, лімфографія;
- аспірацій на біопсія слизової тонкого кишечнику (ознаки кишкової лімфангіоектазії).
Лікування.
Первинна ЕЕ: харчування сумішами, які містять середньо ланцюгові тригліцериди (всмоктуються оминаючи лімфатичну систему): Портаген, рослинні жири, вітаміни. Обмеження тваринних жирів. Можливе призначення кортикостероїдів. При набряках – сечогінні. Переливання плазми, альбуміну. При інфекціях – імунозамісна терапія.
Вторинна: лікування основного захворювання.
6. Матеріали для самоконтролю:
А. Тестові завдання.
1. Спадкові форми непереносимості дисахаридів пов’язані з недостатністю всіх ферментів, окрім:
1. Інвертаза
2. ά- гліцерофосфатдегідрогеназа.
3. Ізомальтоза.
4. Трегелаза.
5. Лактаза.
2. Клінічні прояви лактозної недостатності можуть виникати після вживання всього крім:
1. Грудне молоко.
2. Коров’яче молоко.
3. Мигдальне молоко.
4. Козяче молоко.
5. Молочні суміші.
3. Характер випорожнень при непереносимості дисахаридів характеризується всім, окрім:
1. Часті.
2. Водянисті
3. Велика кількість газів.
4. Колір «болотної твані».
5. Кислий запах.
4. Допоміжними методиками діагностики лактазнлї недостатності є всі окрім:
1. Дослідження глікемічної кривої після навантаження лактозою.
2. Проба з α- ксилозою.
3. Біопсія тонкої кишки.
4. Копроцитограма.
5. Дослідження рН калу
5. В якості джерела білка в раціоні дитини з гіполактазією використовують:
1. Коров’яче масло.
2. М'ясо
3. Сир
4. Сливки
5. «Раболак».
6. В анамнезі хворих МВ має значення все, окрім:
1. Наявність хронічних бронхолегеневих захворювань серед родичів.
2. Випадки смерті новонароджених від кишкової непрохідності.
3. Алкоголізм батьків.
4. Випадки смерті дітей в сім'ї від муковісцидозу.
5. Рецидивуючі бронхолегеневі захворювання нехарактерні до традиційного лікування у дитини.
7. Для муковісцидозу типове все, окрім:
1. Множинні ураження бронхолегеневої системи.
2. Стійкий кишковий синдром.
3. Дистрофія.
4. Вигляд «павука».
5. Симптом «солоної» дитини.
8. В діагностицімуковісцидозу має значення все, окрім:
1. Потовий тест.
2. Нігтьовий тест.
3. Рентгеноплівчатий тест.
4. Копрологічне дослідження.
5. Біопсія тонкої кишки.
9. Патогенетична терапія муковісцидозу включає все, окрім:
1. Панкреатичні ферменти.
2. Муколітики.
3. ГКС
4. Цитостатики.
10. Тривалість диспансерного нагляду дітей з муковісцидозом складає:
1. 1 рік
2. На протязі всього періоду дитинства.
3. 3 роки.
4. 5 років.
5. Залежить від частоти загострень хвороби.
11. Для типової форми целіакії характерно все окрім:
1. Стійка дисфункція ШКТ.
2. Хронічні розлади травлення.
3. Полігіповітаміноз.
4. Рахітоподібні деформації.
5. Хронічні бронхолегеневі захворювання.
12. Зовнішній вигляд хворих на целіакію характеризується всім, окрім:
1. Лице «старця».
2. Великий живіт.
3. Тонкі кінцівки
4. Збереження емоційного тонусу.
5. Порушення пігментації шкіри.
13. Клінічні ознаки целіакії маніфестуються після введення в раціон:
1. Манної каші.
2. Сумішей з пшеничної муки
3. Вівсяні каші
4. Адаптованих молочних сумішей
5. Всього приведеного.
14. До діагностичних критеріїв целіакії відносяться все окрім:
1. Зміни слизової тонкої кишки.
2. Синдром мальабсорбції жирів, вітамінів і мінеральних солей.
3. Клінічна ремісія після відмови глютену.
4. Загострення після введення глютену.
5. Все перераховане.
15. Дієтотерапія при целіакії включає все окрім:
1. Зменшення на ½ в дієті вуглеводів.
2. Виключення з раціону продуктів, які містять глютен.
3. Дотримання етапності в розширенні харчування.
4. Намагання до максимального забезпечення фізіологічних потреб дітей в основних харчових інгредієнтах і енергії.
5. Відновлення нутрейльного статусу дітей за рахунок білка в раціоні.
16. Причиною розвитку вторинної форми ексудативної ентеропатії можуть біти:
1. Целіакія.
2. Гастроентерит.
3. Нефротичний синдром.
4. Хвороба Крона.
5. Все перераховане.
17. До основних клінічних ознак ексудативного ентеропатії відносяться, окрім:
1. Набряковий синдром.
2. Часті рідкі випорожнення, стеаторея.
3. Блювота, зниження апетиту.
4. Гепатоспленомегалія.
5. Дистрофія.
18. Параклінічна діагностика ексудативної ентеропатії базується на:
1. Визначення прихованої крові в стільці.
2. Постановка реакції трихлооцетної кислоти з фільтратом калу.
3. УЗД кишечника.
4. Проба з α-ксилозою.
5. Дослідження рівня антитіл в сироватці крові.
19. При лікуванні ексудативної ентеропатії можна використати всі препарати, окрім:
1. Вітаміни.
2. Сечогінні
3. Не стероїдні ПП
4. ПКС
5. Білкові препарати.
20. В якості допоміжних методів діагностики ексудативної ентеропатії використовують:
1. Імунофоретичну ідентифікацію білків сироватки крові і калу.
2. Постановку тестів на всмоктування жирів.
3. Рентгенологічне дослідження кишечника.
4. Біопсію тонкої кишки.
5. Все перераховане.
Б. Задачі для самоконтролю:
Задача №1
Хлопчик 7 років направлений в стаціонар на обстеження перед поступленням в школу, турбують болі в животі на протязі 6 місяців. З вживанням їжі чіткої залежності немає, частіше біль виникає після емоційного або фізичного напруження. В анамнезі: коліінфекція в 5 місяців, дизентерія в 5 років, часті респіраторні захворювання. Живіт при пальпації м’який, незначна болючість в правому підребер’ї, печінка біля краю реберної дуги. Є ознаки вегетодисфункції: гіпергідроз, червоний стійкий дермографізм, емоційна лабільність.
1. Поставте попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Причини розвитку даного стану.
4. Дифдіагностика.
5. Лікування.
Задача №2
Хлопчик 12 років скаржиться на приступоподібні болі в животі, печію, блювоту. Хворіє 4 роки. Болі часто натще, періодично нічні, після їди біль зникає, з’являється через 2-3 години. Переніс кір, вітряну віспу. Харчується нерегулярно, часто без гарячої рідкої їжі.
Об’єктивно: маса тіла 36 кг, довжина – 140 см, язик обкладений нашаруваннями сірого кольору. Живіт при пальпації м’який, болючий в епігастрії, пілородуоденальній зоні. рН- метрія: кислотність висока, ФГДС: бульба 12-палої кишки деформована, на задній стінці виразка діаметром до 1 см.
1. Поставити діагноз.
2. Призначити обстеження.
3. Вказати основний етіологічний чинник.
4. Диф. діагноз
5. Лікування.
Задача №3
13-річній хлопчик з дошкільного віку скаржиться на болі в животі, часто нічні, періодично блювота. Батько знаходиться на диспансерному нагляді в гастроентеролога.
Реакція на приховану кров в калі позитивна.
1. Найбільш ймовірний діагноз?
2. Які клінічні та анамнестичні дані підтверджують діагноз?
3. Яке обстеження допоможе поставити діагноз?
4. Диференціальний діагноз.
5. Лікування.
Задача №4
Дівчинка 10 років скарги на: погіршення апетиту, печію болі в животі. Болі носять тупий характер і виникають через 2 -3 години після їжі, часто - натще. Біль зменшується після їди. Хворіє три роки.
Об’єктивно: шкіра бліда, живіт м’який, болючий в епігастрії, пілородуоденальній зоні. Позитивний синдром Менделя.
1. Вірогідний діагноз.
2. Вказати основний етіологічний чинник.
3. Скласти план обстеження.
4. Провести диференціальний діагноз.
5. Призначити лікування.
Задача №5
Хлопчик 14 років скаржиться на слабкість, головокружіння, шум у вухах, стан погіршився на протязі останніх 2-х тижнів: тричі було блювання «кавовою гущею», дьогтьоподібні випорожнення.
Пульс 110 за хв., АТ 80/50 мм рт. ст.
Живіт напружений, болючий при пальпації в епігастрії.
Аналіз крові загальний: еритр.- 2,3*10 12/л, Нв – 60 г/л, КП – 0,7, л – 10*109/л, е – 3%, п/я – 4%, с/я – 58%, л – 27%, м – 8%, ШОЕ – 12 мм/год.
Згортання крові: початок – 2 хв, кінець – 5 хв., тривалість кровотечі – 4 хв. Реакція Грегерсена різко позитивна.
1. Імовірний діагноз.
2. Які клінічні дані підтверджують діагноз.
3. Скласти план обстеження.
4. З якими захворюваннями треба провести диф. діагноз.
5. Лікування.
Задача №6
Хлопчик 9 років. Скарги на болі в епігастрії, часто нічні, періодично нудота, здуття. Хворіє 2 міс. Не лікувався. Пульс 132 за 1 хв., АТ 80/50 мм рт.ст. Шкіра бліда. Язик обкладений білувато-жовтим нальотом, сухий. Живіт при пальпації м’який, болючий в пілородуоденальній зоні.
Стілець нестійкий, останнім часом темного кольору. Аналіз крові: еритр.- 2,8*10 12/л, Нв – 90 г/л, КП – 0,8, л – 10*109/л, е – 3%, п/я – 7%, с/я – 49%, л – 38%, м – 8%, ШОЕ – 12 мм/год.
Реакція Грегерсена різко позитивна.
1. Попередній діагноз.
2. Які клінічні і лабораторні дані вказують на діагноз.
3. План обстеження.
4. Тактика сімейного лікаря.
5. Невідкладна допомога.
Задача №7
Дівчинка 10 років скаржиться на болі в верхній частині живота, які виникають і посилюються після вживання грубої або гострої їжі, відрижку кислим, печію, часті закрепи, головні болі дратівливість. Хворіє близько 1 року. Харчування не регулярне, часто всухом’ятку.
Огляд: задовільного живлення, язик вологий, м’який, болючий в епігастрії.
1. Попередній діагноз.
2. Які причини розвитку даного стану.
3. Клінічні варіанти цього захворювання.
4. Яке обстеження підтверджує діагноз.
5. Лікування.
Задача №8
Дитина 8 років, хворіє на протязі 3-х років. Скарги на випорожнення з кров’ю та слизом до 5 – 6 разів на добу, зменшення маси тіла, слабкість.
Посів калу на патогенну флору негативний. В аналіз крові анемія, підвищення ШОЄ.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Етіологія захворювання.
4. Ускладнення
5. Причини лікування.
Задача №9
Хлопчик 14 років доставлений в клініку з скаргами на загальну слабкість, головокружіння, шум вухах, тошноту, болі в животі, блювоту «кофейною гущею». АТ 90/40 мм.рт.ст.
1. Поставити попередній діагноз.
2. Яке обстеження необхідно провести в першу чергу?
3. Етіологія захворювання.
4. Тактика сімейного лікаря.
5. Невідкладна допомога.
Задача №10
Дівчинка 12 років на протязі 2-х років хворіє хронічним гастритом. Останні 6 міс. з’явились нічні болі в животі, які зменшуються після прийому їжі. Іноді блювота кислим.
1. Попередній діагноз.
2. Яке обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу.
3. Найбільш часта етіологія захворювання.
4. Тактика лікування.
5. Прогноз.
Диференціально-діагностичний алгоритм "Больовий абдомінальний синдром у дітей" (хронічні болі у верхніх відділах живота у необстеженої дитини)
|
Диференціально-діагностичний алгоритм "Диспепсичний синдром у дітей" (у необстеженої дитини)
Тактичний алгоритм «Лікування хворого з хелікобактер-асоційованими ураженнями шлунка і дванадцятипалої кишки»
Диференційно-діагностичний алгоритм
«Синдром мальабсорбції (хронічна діарея)»
Позитивна
Диференціально-діагностичний алгоритм "Синдром закріпу"
Література.
Основна
1. Белоусов Ю.В. Гастроентерология детского возраста. – Харьков, 2006.
2. Медицина дитинства /за ред.. П.С. Мощича. – К., 1994.
3. Майданник В.Г. педиатрия. – Харьков: фолио, 2006.
4. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга. – 1096с.
5. Протоколи лікування хронічного гастродуоденіту, виразкової хвороби шлунку і 12-палої кишки (Наказ МОЗ України).
6. Шабалов Н.П. Детские болезни – СПб: Питер, 2006.
Додаткова
1. Гастроентерологія дитячого віку / за ред. С.В. Прохорова, О.П. Волосовця. – Тернопіль, 2004
2. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.
3. Фармакотерапевтичний довідник дитячого гастроентеролога. Денисова М.Ф., Шадрін О.Г. – Київ, 2008.
4. Шиляєв Р.Р., Чемоданов В.В. Болезни детей старшого возраста. – М., 2002.
5. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.