Під функціональними порушеннями (ФП) розуміють клінічні етапи, при яких відзначаються відхилення в діяльності органа, обумовлені порушеннями нервово-гуморальної регуляції, без структурних і біохімічних порушень. Механізми виникнення ФП різноманітні й визначаються у першу чергу анатомо-фізіологічними особливостями дитячого організму, вегетативними дисфункціями, нерідко пов’язаними із психоемоційними й стресовими факторами. Велике значення в розвитку ФП відводять ролі гастроінтестипальних пептидних гормонів системи нервово-гуморальної регуляції ШКТ.
Класифікація
І. Функціональні порушення верхніх відділів травного тракту:
1. функціональне зригування;
2. функціональний гастроезофагальний рефлюкс;
3. пілороспазм;
4. функціональна диспепсія.
ІІ. Функціональні порушення панкреатобіліарної зони:
1. дисфукція (дискінезія) жовчного міхура;
2. дисфукція (дистонія) жовчного міхура;
3. панкреатична стеатерея.
ІІІ. Функціональний абдомінальний больовий синдром:
1. функціональний абдомінальний біль;
2. абдомінальна мігрень;
3. дисфукція імоцікальної зони.
ІV. Функціональні порушення дефекації:
1. функціональна діарея;
2. функціональний закреп;
3. функціональний енкопрез;
4. синдром подразненого кишечнику.