Колізійне регулювання укладання та припинення шлюбу в міжнародному приватному праві

Правовому регулюванню у міжнародному приватному праві підлягають не тільки сімейні відносини пов’язані з укладенням та припиненням шлюбу, а й відносини щодо майнових та немайнових прав подружжя, усиновленням, аліментними зобов’язаннями тощо.

Порядок укладення шлюбу з іноземнимелементом здійснюється із застосуванням законодавства кількох держав. Слід розрізняти процесуальні питання укладення шлюбу, що регулюються виключно законодавством держави місця укладення шлюбу, та питання правосуб’єктності осіб, які вступають до шлюбу, що регулюються особистим законом фізичної особи. До процесуальних питань укладення шлюбу відносять порядок реєстрації шлюбу у визначених установах держави. Зокрема, у правових системах світу існують різні форми укладення шлюбу: релігійна, світська та змішана. В Україні шлюб буде визнаним, якщо він укладений у світській формі. У деяких мусульманських державах панує виключно релігійна форма укладення шлюбу.

До питань правосуб’єктності осіб, які вступають до шлюбу відносять: досягнення шлюбного віку, наявність дієздатності, відсутність родинних зв’язків. При чому застосування права іноземної держави щодо умов вступу до шлюбу може обмежуватися застосування застереження про публічний порядок та імперативних норм. У різних державах світу досягнення шлюбного віку буде відрізняється, спектр може бути найрізноманітніший від 14 років до 20 років. Різними є і інші умови вступу до шлюбу: наявність згоди батьків, прийняття мусульманства, дозвіл держави на вступ до шлюбу з іноземцем (Німеччина) тощо. Підстави ж недійсності шлюбу визначаються, як правило, правом держави – місця укладення шлюбу.

Приклад. Громадянка України та громадянин Росії, які досягла 18-річного віку мають право одружитися на території України, відповідно до процедури, яка визначена законодавством України щодо вступу в шлюб.