Колізійні норми щодо сімейних відносин відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право»

Закон України «Про міжнародне приватне право» визначає колізійні прив’язки у сімейних відносинах щодо права на шлюб, форми і порядку укладення шлюбу в Україні, укладення шлюбу в консульській установі або дипломатичному представництві, дійсності шлюбу, укладеного за межами, правових наслідків шлюбу, майнових відносин подружжя, припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним, встановлення та оскарження батьківства, прав та обов'язків батьків і дітей, зобов'язання щодо утримання, утримання родичів та інших членів сім'ї, усиновлення (ст. 55-69).

Відповідно до ст. 55 Закону, право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р. (ратифіковано Україною 10.11.1994 р., набрання чинності 14.04.1995 р.), умови укладення шлюбу визначаються для кожного майбутнього подружжя законодавством Договірної Сторони, громадянином якого він є, а для осіб без громадянства – законодавством Договірної Сторони, що є їх постійним місцем проживання. Крім того, у відношенні перешкод до укладення шлюбу повинні бути дотримані вимоги законодавства Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб.Згідно із ст. 56 Закону України «Про міжнародне приватне право», форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадяниномУкраїни та іноземцем або особою без громадянства, а також міжіноземцями або особами без громадянства визначаються правом України. В Україні застосовується найбільш розповсюджена у світі колізійна прив’язка – Lex loci celebrationis. Остання передбачена багатьма міжнародними договорами, стороною яких є Україна. Приклад. Відповідно до Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред'явити паспортний документ з відміткою про реєстрацію уповноваженого органу щодо законності їх перебування в Україні, якщо інше не передбачено чинним законодавством України. Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.У разі необхідності підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, та громадяни України, які проживають за кордоном, подають заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, у тому числі дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, витребовують документи на підтвердження фактів реєстрації актів цивільного стану, здійснених компетентними органами іноземної держави, через Міністерство закордонних справ України, якщо інший порядок не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи про державну реєстрацію актів цивільного стану іноземців, осіб без громадянства та громадян України, які проживають за кордоном, витребовуються через дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном, а також через Міністерство закордонних справ України за заявою або анкетою (установленого зразка), підписаною особою, яка витребовує документи.

Якщо договорами про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, установлений інший порядок витребування цих документів від компетентних органів іноземних держав, то діють правила, передбачені відповідним договором.

Ст. 57 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що шлюб між громадянами України, якщо, хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в консульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України. Тобто шлюб між громадянами України за кордоном реєструється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Особам, щодо яких державна реєстрація актів цивільного стану проводилась у дипломатичних представництвах або консульських установах України, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних управлінь юстиції у місті Києві та Київській області, якщо такі записи передано їм на зберігання (п. 8 розділу IV Правил).

Приклад. Громадяни України, перебуваючи з миротворчою місію в Іраці уклали шлюб у присутності консула України, відповідно до законодавства України. Свідоцтво про державну реєстрацію такого шлюбу буде видаватися у відповідних реєстраційних органах України.

Відповідно до ст. 61, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визнаютьсяправом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. Подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.

Приклад. Відповідно до Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні відділ державної реєстрації актів цивільного стану направляє рішення суду про розірвання шлюбу до компетентного органу іноземної держави за місцезнаходженням актового запису про шлюб, якщо між Україною і цією державою укладено договір про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах (пп. 3 п. 3 розділу ІІІ Правил).