Право на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)

Суперфіцій — це особистий земельний сервітут,який полягає у наданні особі, на користь якої він встановлений,прав володіння та користування чужою земельною ділянкою для забудови.

Оскільки забудова може здійснюватися на земельних ділянках різних категорій земель (промисловості, транспорту, житлової та громадської забудови тощо), об'єктом суперфіцію можуть бути земельні ділянки такого цільового призначення, на яких земельним законодавством дозволяється будівництво житлових будинків, господарських будівель та споруд.

Ознаки:

· має речовий характер

· може бути відчужений його володільцем іншій особі, а також переходити до інших осіб в порядку спадкування, крім випадків передбачених законом (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди)

· надає право землекористувачам використовувати земельні ділянки виключно для забудови (будівництво промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель)

· виключає можливість власника використовувати земельні ділянки протягом дії

· може бути строковий і безстроковий (строк для земель державної і комунальної власності максимум 50років)

· право власності на будівлі і споруди належить суперфіціарію

· оформлюється договором, який підлягає державній реєстрації.

Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право

· на одержання плати за користування нею.

· якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

· володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

Землекористувач має право

· користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.

· має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Землекористувач зобов'язаний

· вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.

· використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі:

· поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

· спливу строку права користування;

· відмови землекористувача від права користування;

· невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

· право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.