Розкрийте предмет історії економіки та економічної думки і еволюцію господарських одиниць: фактори розвитку, історичні типи

Розкрийте об’єкт, предмет, методи історії економіки та економічної думки

Спільним об'єктом економічних наук є господарська сфера суспільства. Історико-економічна наука досліджує еволюцію господарської сфери суспільства, основні етапи її становлення і розвитку. Історичні явища і факти господарського життя суспільства виступають об'єктом історико-економічної науки. Відбір та опис історичних явищ і фактів науковими засобами є однією з найскладніших проблем історико-економічних дослі­джень. Методологічною базою такого відбору є панівна парадиг­ма економічної теорії, яка науково відбиває реально існуючу гос­подарську систему суспільства. На основі системи наукових знань про економічну сферу суспільства здійснюється оцінюван­ня процесу її історичного поступу, установлюються факти та явища, що мали історичне значення. Задача істор.ек. науки полягає у виявленні взаємозвязку між цими факторами та пошук причин їх виникнення.

В історії роз-ку сусп.госп-ва ключову роль відіграють історич. форми гос-ва (господадські одиниці) та способи їх взаємодії між собою і сус-вом вцілому. В економічних теоріях необхідно виділяти по­зитивний та нормативний аспекти, на які звернув увагу ще Адам Сміт. Позитивний підхід в економічній думці покликаний розкри­ти реальний зміст явища чи процесу. Нормативний аспект економічної науки орієнтує нас на по­шук відповіді на питання «як має бути?», щоб суспільство якнай­повніше реалізувало свої цілі в господарській сфері.

Під предметом історії економічних учень маємо на увазі виникнення і розвиток економічних ідей, течій та шкіл, формування системи економічних знань. При цьому поза увагою залишалося врахування одночасного існування кількох систем економічних знань, які передбачали свої підходи до історії ек.думки. Отже, предмет історико-економічної науки включає в себе історичні форми господарств і способи їх взаємодії та віддзеркалення їх в ек.думці. Тобто, історія ек.думки тісно пов’язана з реальними змінами в ек.системі і відбиває етапи її розвитку – від виникнення і до сучасної системи знань ек.теорії.

Метод - це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова значимість та пізнавальна цінність якого визначається насамперед його здатністю збагатити науку новими знаннями. Методи історії економіки: поняття ек.сис-ми та її структури, перехід від загальної описовості розвитку господарських систем і процесів до поглиблибленого історико-економічного аналізу, статистичні методи, побудова та використання гіпотетичних дедуктивних моделей для пояснення минулого, використання принципу «за інших незмінних обставин». Методи іст.ек.думки: історичний метод, хронологічний, проблемно-тематичний, міждисциплінарний підходи, метод зіставлення, аналітичний, казуальний функціональний методи. Поряд із переліченими методами чільне місце посідають системний аналіз та генезис. Системний аналіз передбачає розгляд кожного об’єкта як цілісного утворення, що має складну внутрішню будову. Генезис – поєднання історичного та теоретичного аспектів дослідження фактів господарського життя суспільства.

Розкрийте предмет історії економіки та економічної думки і еволюцію господарських одиниць: фактори розвитку, історичні типи

Під предметом історії економічних учень мається на увазі виникнення і розвиток економічних ідей, течій та шкіл, формування системи економічних знань. При цьому поза увагою залишалося врахування одночасного існування кількох систем економічних знань, які передбачали свої підходи до історії ек.думки. Отже, предмет історико-економічної науки включає в себе історичні форми господарств і способи їх взаємодії та віддзеркалення їх в ек.думці. Тобто, історія ек.думки тісно пов’язана з реальними змінами в ек.системі і відбиває етапи її розвитку – від виникнення і до сучасної системи знань ек.теорії.

Господарство суспільства – це сукупність господарських одиниць(історичних форм господарств), що взаємодіють, створюють та обмінюють матеріальні блага та послуги в рамках установленого інституційного середовища.В історичному розвитку господарської системи насамперед відображено еволюцію державного устрою суспільства і притаманний тому характер влади. Кожне суспільство в своєму розвитку пройшло такий шляхвід держав общинного типу, держав у фомі територіальних і централізованих імперій до національних держав, основою яких є солідарність і демократична організація. Розрізнять такі види господарської системи: натурального виробництва -це система в якій діяльність здійснюють самостійно функціонуючі домогосподарства задля забезпечення власних потреб його членів, що не пов’язана постійними господарськими зв’язками з іншими; товарного господарства –це господарство, в якому потреби людей забезпечуються через створення матеріальних благ і послуг у різних та самостійних господарських одиницях з наступним їх обміном. Товарно грошового(капіталістичного) господарства – господарська система, зв’язки якої опосередковані рухом різноманітних форм грошей.історично вона утвердилась появою національних держав, завоюванням людьми особистої свободи та домінування приватної васності на засоби виробництва.

На сучасному етапі свого розвитку товарно-грошова господарська система набуває нових якостей, зумовлених утвердженням грошово-кредитних відносин, що надають небаченого динамізму економічним процесам. Зростає роль свідомої координації людьми економічних процесів, пошуку оптимального поєднання її з конкуренцією. Це досягається через свідому розбудову інституційного середовища господарської системи, передусім грошово-кредитних інститутів. Посилюється координувальна роль держави, необхідність ширшого використання засобів свідомої організації господарської взаємодії.