2017-12-16
253
Господарська система суспільства – підсистема суспільства, що покликана забезпечити розв’язання одного з ключових завдань – створення матеріальних благ і послуг для забезпечення постійно зростаючих потреб окремих людей і суспільства загалом. Ця функція передбачає існування відносно івдокремленої структури суспільства – йог господарства, що самостіно функціонує як цілісне утворення та підсистема суспільства. Господарська система суспільства є складним і багатоплановим утворенням, якому притаманн певна цілісність. Вона характризуєтья відповідним рівнем розвитку поділу праці, техніки, технології; форми власності на засоби виробництва та суспільного статусу людей, які беруть участь у їх використані; характеров влади та особливостями впливу держави на господарські процеси, особливістю суспільних умов їх протікання (інституційним середовищем господарської діяльності людей); наявними ресурсами, що використвоуєтья виробництва тощо.
Розрізнять такі типи господарської системи: Натуральне виробництво -це система в якій діяльність здійснюють самостійно функціонуючі домогосподарства задля забезпечення власних потреб його членів, що не пов’язана постійними господарськими зв’язками з іншими. Товарне господарство –це господарство, в якому потреби людей забезпечуються через створення матеріальних благ і послуг у різних та самостійних господарських одиницях з наступним їх обміном. У вивченні господарської системи товарного виробництва важливу роль відіграє суспільний поділ праці та ворми обміну продуктами праці. Перший суспільний поділ праці пов’язаний зі спеціалізацією господарств у землеробстві та тваринництві, другий – з утвердженням як самостійної сфери господарської діяльності ремесла, а тетій – торгівлі. Товарно грошове(капіталістичне) господарство – господарська система, зв’язки якої опосередковані рухом різноманітних форм грошей,історично вона утвердилась появою національних держав, завоюванням людьми особистої свободи та домінування приватної васності на засоби виробництва.
На сучасному етапі свого розвитку товарно-грошова господарська система набуває нових якостей, зумовлених утвердженням грошово-кредитних відносин, що надають небаченого динамізму економічним процесам. Зростає роль свідомої координації людьми економічних процесів, пошуку оптимального поєднання її з конкуренцією. Це досягається через свідому розбудову інституційного середовища господарської системи, передусім грошово-кредитних інститутів. Посилюється координувальна роль держави, необхідність ширшого використання засобів свідомої організації господарської взаємодії.
Отже, на різних етапах історичного розвитку господарська система кожного суспільства характеризується різними рівнями своєї цілісності. Спочатку господарські об’єднуються за допомогою зовнішніх засобів, коли виникає господарська система натурального виробництва. Згодом, у результаті розвитку суспільного поділу праці та обміну, формується господарська система товарного виробництва, в якій об’єднання господарських одиниць забезпечує взаємний інтерес. У своєму розвиткові система товарного господарства проходить етапи простого товарного, товарно-грошового (капіталістичного) та грошово-кредитного господарства.
Порівняйте історичні типи господарських систем за критеріями: назва типу, рівень розвитку, мета виробництва господарських одиниць, суспільний поділ праці, історична форма власності.
Господарська система суспільства – підсистема суспільства, що покликана забезпечити розв’язання одного з ключових завдань – створення матеріальних благ і послуг для забезпечення постійно зростаючих потреб окремих людей і суспільства загалом. Розрізняють 4 типи господарських систем: господарська система натурального виробництва, товарного, товарно-грошового та грошово-кредитного.
Натуральне виробництво -це система в якій діяльність здійснюють самостійно функціонуючі домогосподарства задля забезпечення власних потреб його членів, що не пов’язана постійними господарськими зв’язками з іншими. Товарне господарство –це господарство, в якому потреби людей забезпечуються через створення матеріальних благ і послуг у різних та самостійних господарських одиницях з наступним їх обміном. У вивченні господарської системи товарного виробництва важливу роль відіграє суспільний поділ праці та ворми обміну продуктами праці. Перший суспільний поділ праці пов’язаний зі спеціалізацією господарств у землеробстві та тваринництві, другий – з утвердженням як самостійної сфери господарської діяльності ремесла, а тетій – торгівлі. Товарно грошове(капіталістичне) господарство – господарська система, зв’язки якої опосередковані рухом різноманітних форм грошей,історично вона утвердилась появою національних держав, завоюванням людьми особистої свободи та домінування приватної васності на засоби виробництва.
На сучасному етапі свого розвитку товарно-грошова господарська система набуває нових якостей, зумовлених утвердженням грошово-кредитних відносин, що надають небаченого динамізму економічним процесам. Зростає роль свідомої координації людьми економічних процесів, пошуку оптимального поєднання її з конкуренцією. Це досягається через свідому розбудову інституційного середовища господарської системи, передусім грошово-кредитних інститутів. Посилюється координувальна роль держави, необхідність ширшого використання засобів свідомої організації господарської взаємодії.
Отже, на різних етапах історичного розвитку господарська система кожного суспільства характеризується різними рівнями своєї цілісності. Спочатку господарські об’єднуються за допомогою зовнішніх засобів, коли виникає господарська система натурального виробництва. Згодом, у результаті розвитку суспільного поділу праці та обміну, формується господарська система товарного виробництва, в якій об’єднання господарських одиниць забезпечує взаємний інтерес. У своєму розвиткові система товарного господарства проходить етапи простого товарного, товарно-грошового (капіталістичного) та грошово-кредитного господарства.
