Позиції у спілкуванні

Ефективна комунікація

Мета: опанування навичок ефективної комунікації, вміння використовувати мовні й позамовні засоби у службовій діяльності офіцера поліції

 

 

ТЕМА 1.ОФІЦІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ. ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ.

 

СПІЛКУВАННЯ. ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

«Якою б не була причина спілкування з поліцією (ДТП, просто знайомство із мешканцями району) у 95% обидві сторони розходяться з посмішками і хорошим настроєм. (Хоча, дехто і з протоколом)»

Євген Зборовський. Поліція, м. Київ

Спілкування – процес взаємодії між людьми. Завдання спілкування:

• Передача інформації;

• Вплив на поведінку іншого;

• Вираження емоцій.

 

Ділове спілкування. Мета - досягнення узгодженості у трудовій, професійній сферах, суспільній діяльності. Статуси партнерів чітко визначені. Існують норми поведінки й правила, порушення яких може образити гідність партнера.Ділове спілкування виникає між людьми, які мають лише формальні міжособистісні стосунки (співробітники, керівники, підлеглі, службові особи та громадяни).

Цілі ділового спілкування в діяльності офіцера поліції (ОП):

• Підтримання законності й правопорядку;

• Забезпечення громадської безпеки, прав людини;

• Правове виховання членів суспільства;

• Формування позитивного іміджу правоохоронних органів.

Особливості ділового спілкування в умовах ОП:

• Цілеспрямованість – патрульний розуміє мету спілкування;

• Зумовленість субординацією і статутами;

• Ліміт часу – д має обмежений час на виконання службових завдань;

• Робота поза межами кабінетів;

• Значний обсяг і різноманітність завдань і дій;

• Високий рівень психологічної напруженості.

 

Комунікативні умови спілкування:

• місце (вулиця, приміщення);

• час (ранок, день, вечір);

• обставини спілкування (звичайні або конфліктні);

• тривалість спілкування.

Правила побудови висловлювань

• пріоритетність цілі повідомлення;

• врахування ситуації;

• вирішення службового і психологічного завдання водночас;

• адаптація мовлення під співрозмовника (дитина, людина у стані стресу тощо);

• дотримання словесного етикету і культури поведінки;

• аргументація кожного висловлювання

Етика в діловій комунікації

• наслідування вимог відомчих наказів;

• відмова від примітивного, авторитарного й маніпулятивного стилів спілкування, застосування жаргонів й інвективи;

• повага, толерантне ставлення до співрозмовника;

• дотримання мовленнєвого етикету;

• розуміння ситуації щодо доречності застосування мобільних телефонів

Етикетні формули у спілкуванні

Ситуація	З керівником, з колегами	З громадянами
Привітання	Здоров’я бажаю	Добрий ранок, добрий день, добрий вечір
Звертання	Товаришу ….. (спеціальне звання)!	Шановний добродію! Громадянин…. (громадянко, громадяни)
Прохання	Дозвольте, приміть…	Дозвольте, будьте ласкаві, будь ласка, будьте люб’язні, перепрошую
Згода	Так точно	Добре, згоден
Вдячність	Висловлюю подяку	Дякую
Вибачення	Пробачте	Прошу пробачення, вибачте, пробачте, даруйте на слові
Прощання	До побачення	До побачення! Бувайте здорові! На все добре!

 

 

СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

 

Діловий стиль. Стиль мовлення, що використовується в офіційному спілкуванні. Ознаки:

• Позбавлений образності, емоційності;

• Широко вживаються готові ділові словесні формул типу: “відповідно до”, “з метою”, “згідно з” та ін.

• Нейтральна лексика, вживається в прямому значенні;

• Може містити посилання на інструкції, закони, розпорядження;

• Лаконічність, стислість й послідовність викладу фактів.

 

Позиції у спілкуванні

Я – ОК ТИ – ОК	Позиція ПОВАГИ до себе з ПОВАГОЮ до інших, передбачає настанову на успіх та стратегію «Виграв-Виграв»
Я- ОК ТИ – НЕ ОК	Позиція ПЕРЕВАГИ над іншими, тактика переслідування та агресії, стратегія «Виграв - Програв»
Я – НЕ ОК ТИ- НЕ ОК	Позиція НЕДОВІРИ, тактика ухиляння від взаємодії з іншими, стратегія «Програв - Програв»
Я – НЕ ОК ТИ - ОК	Позиція САМОПРИНИЖЕННЯ з іншими, неадекватна тактика залежності від думки інших, стратегия «Програв - Виграв»

 

Мовлення

Коли я КАЖУ

За чим слідкуємо?

1) Чи передають слова мої думки повністю? 2) Чи розуміє мене слухач? 3) Як він ставиться до моїх слів? 4) Чи узгоджується його реакція з моїми цілями? Чи таку реакцію я хотів отримати. · Так. Продовжуємо. · Ні. Змінюємо тактику · Ні. Перепитуємо у слухача, відносно чого він починає реагувати (напружуватись, боятись, сердитись, радіти)

 

Коли я СЛУХАЮ

За чим слідкуємо?

1) Що каже? (Інформація). 2) Як каже? (Невербальний супровід). 3) Навіщо каже? (Цілі особи) 4) Чи узгоджується його слова з моїми цілями? Чи таку поведінку я хотів отримати.