У чому сутність проблеми та запропонований по ній висновок?

Проблема – теоретично чи практично важлива задача, яка вимагає свого вирішення, розв'язання.

Проблема як правило формулюється у вигляді питального речення. Нормальна проблема в принципі передбачає розв'язання. Воно формулюється у вигляді висновку по даній проблемі. Фаза аналізу аргументації у критичному мисленні розпочинається саме з пошуку проблеми та відповідного їй висновку.

Існує два способи виділення проблеми: змістовний та формальний. У першому випадку проблема виявляється завдяки розумінню смислу тексту. Другий спосіб базується на тій закономірності, що у правильно побудованому тексті проблема зазвичай формулюється у назві або у перших абзацах. Це так би мовити ключ до виявлення проблеми через її стандартне місцезнаходження. Крім того, для підсилення уваги до проблеми автор може використовувати певні слова-індикатори (наприклад: "Стаття присвячена...", "Розв'язуване мною питання ґрунтується на...").

Як і у випадку з проблемою, пошук висновку може відбуватися двома шляхами: змістовному (розуміння смислу тексту, внаслідок якого простежується авторське бачення розв'язання проблеми) та формальний (аналіз місцезнаходження висновку і використовуваних для його позначення слів-індикаторів).

Автор може з самого початку сформулювати своє вирішення проблеми, в цьому випадку висновок буде винесений у назву або буде поданий в одному з перших абзаців тексту. Але можлива ситуація, коли висновок формулюється у кінці тексту, підсумовуючи зміст викладених у ньому міркувань.

У правильно побудованих текстах, якщо вони достатньо складні або об'ємні, результат вирішення проблеми прийнято формулювати в останньому параграфі, який так і називається – "Висновки". У наукових статтях, книгах часто вимагають, щоб проблема та висновок ясно формулювалися у короткій анотації (резюме), що знаходиться на початку тексту.

Таким чином, ключ для знаходження висновку за його місцезнаходженням – це звернення уваги на назву, перші та останні складові структури тексту. Що ж стосується слів-індикаторів, то для виділення висновку використовують, наприклад, наступні: "таким чином", "тому", "зі сказаного вище слідує те, що", "на підставі вищевикладеного можна зробити такий висновок, що" і тому подібні.

ДРУГЕ КРИТИЧНЕ ПИТАННЯ:

Які резони (доводи) обґрунтовують запропонований висновок?