Наявність фази розуміння істотно відрізняє критичне мислення від простого логічного дослідження, що ґрунтується на принципах одиничності та прозорості смислу досліджуваного тексту. У науковому або діловому спілкуванні метою розуміння буде визначення та засвоєння смислу, закладеного у текст його автором. Досягнення цієї мети приводить до автентичного (правильного) розуміння.
Результат розуміння смислу деякого міркування залежить від певних чинників:
§ від ступеня ясності висхідної думки;
§ від вміння автора виразити свої думки, створити текст, правильно фіксуючий висхідний його смисл;
§ від співвідношення біосоціальних умов та властивостей психіки автора та адресата;
§ від використовуваної мови спілкування.
Якими є мовні корні неправильного розуміння? Що у самому тексті створює передумови для навмисного викривлення його смислу? Як виявити відповідні джерела нерозуміння або неправильної інтерпретації аргументів? Якими є найпростіші логічні засоби усунення нерозуміння, досягнення взаєморозуміння або критики не автентичних інтерпретацій тексту? Вирішення проблем такого роду обов'язкове для критично мислячої людини, що призводить до постановки таких критичних питань.
|
|
ЧЕТВЕРТЕ КРИТИЧНЕ ПИТАННЯ:
Які слова або словосполучення неоднозначні?
Практично усі слова природної мови багатозначні. Врахування усіх можливих комбінацій при їх тлумаченні не є можливим за браком часу. До речі це і не потрібно, оскільки не усі слова у реченні відіграють однакову роль. У будь-якому тексті є деяка сукупність ключових слів або фраз, що виражають його смисл. Тому основна увага повинна приділятись саме виявленню таких ключових слів, а вже потім – осмислення ймовірних наслідків їх різного розуміння.
Ключові слова по своїй суті обов'язково входять у формулювання проблеми та висновку по ній. Тому найпростішим способом виявлення буде їх вичленовування саме з цих істотних елементів тексту, тобто у його назві, перших та останніх абзацах. Деякі автори, зацікавлені щоб їх текст був зрозумілим, самі можуть виділяти ключові слова та словосполучення. В деяких же випадках цього вимагають правила написання, наприклад наукових статей, авторефератів дисертацій. Перелік ключових слів в таких випадках спеціально виділяється та наводиться зазвичай перед основним текстом або разом з його анотацією.
П'ЯТЕ КРИТИЧНЕ ПИТАННЯ: