Аргумент – це система висловлювань, в якій висновок обґрунтовується за допомогою резонів (доводів, доведень)

Фактично, існування проблеми і висновку по ній не є чимось відірваним, ізольованим. Проблема та висновок по ній – це дві взаємопов'язані системи висловлювань, міркувань тощо, існування яких зумовлене структурою тексту або процесу комунікації. Відповідно до цього взаємозв'язок проблеми та відповідного їй аргументу можна відобразити на наступній схемі:

Висновок та резони зв'язані між собою. Їх зв'язок у загальному вигляді фіксується формулою: висновок В є істинним тому, бо істинними є резони R₁, R₂…R_n. Крім висновку та резонів необхідним елементом аргументу є зв'язок між ними. Сила цього зв'язку істотно впливає на характер аргументу та його критичну оцінку.

В логіці прийнято вважати, що резони обґрунтовують висновок, вони є основою визнання його істинності. З істинності резонів з більшим чи меншим ступенем надійності, що залежить від їх переліку та зв'язків з висновком, випливає істинність висновку. Якщо резони хибні, то їх здатність обґрунтувати істинність висновку дорівнює нулю. Нарівні з резонами, що обґрунтовують даний висновок (резони "за"), міркування може містити і конррезони або контрдоводи (резони "проти").