Правильна відповідь – це відповідь, яка повністю або частково усуває пізнавальну невизначеність, наявну у запитанні

Правильні відповіді можуть бути сильними або слабкими.

Сильна відповідь – це відповідь, яка надає повну відповідь щодо певного запитання.

Слабка відповідь – це відповідь, яка лише частково усуває незнання: інформація, що надається такою відповіддю є неповною.

Наприклад, на запитання: "Чиє ім'я присвоєне Київському національному університету" можна дати як сильну відповідь: "Ім'я Тараса Шевченка", так і слабку відповідь: "Ім'я українського поета".

Неправильна відповідь – це відповідь, яка не надає нової інформації стосовно проблеми, якою цікавиться той, хто запитує.

Неправильними є відповіді не по суті запитання, хибні відповіді. Неправильною відповіддю може бути "відповідь питанням на питання". Ця хитрість використовується для ухилення правильної відповіді по суті. Увагу слід також звертати на складні запитання, особливо якщо частина їх не задана явно, а лише мається на увазі. На такі запитання не можна дати однієї стислої відповіді. В противному разі може бути скоєна помилка, якою часто користуються несумлінні люди. Наприклад: "Чи згодні Ви жити в заможній державі, в якій гарантовано всі права людини і на чолі якої стоїть член партії "рожевих". Це запитання складається принаймні з трьох простих, отже відповісти на нього однозначно "так" або "ні", значить визнати істинність або хибність трьох відповідей-суджень.

 

ДЕСЯТЕ КРИТИЧНЕ ПИТАННЯ:

Чи відповідає висновок проблемі?

Взагалі найкращим висновком по правильній проблемі буде прямий повний обґрунтовано-істинний висновок. встановлення відповідності чи невідповідності висновку проблемі вирішується на основі розглянутих вище принципів логіки запитань-відповідей, що досліджує відповідність відповіді питанню.

Якщо наведений висновок не відповідає чітко і правильно сформульованій проблемі, то ми маємо висновок не по суті. Можливі також випадки взагалі відсутності у міркуванні будь-якого висновку, навіть у неявному вигляді. Це трапляється з авторами, які не володіють матеріалом або бажаючих ввести читача в оману.

Виявлення невідповідності проблеми і висновку стає основою критики, яка може призвести або до відмови до подальшого розгляду міркування, або вимагатиме його суттєвої модифікації (формулювання релевантного висновку чи нового аргументу в цілому).

Якщо на критичне запитання про відповідність висновку проблемі буде надана позитивна відповідь, то надалі слід перейти до оцінки висновку з іншого боку. Однак така оцінка суттєво залежить від природи та логічного значення наведених для обґрунтування висновку резонів.

 

ОДИНАДЦЯТЕ КРИТИЧНЕ ПИТАННЯ:

Наскільки гарні резони (доводи)?

Оцінка резонів залежить від їх природи. Взагалі у якості доводів можуть виступати факти, статистичні дані, висновки експертів, закони, аксіоми, визначення тощо.