Факт (фактичні дані) – усно чи письмово зафіксовані відомості про подію, що відбулася або відбувається

Логічна форма факту – судження, для підкреслення змістовного статусу його називають фактуальним. Факти визнаються одними з найбільш надійних видів доводів. У випадку, коли в обґрунтуванні висновку по конкретній проблемі звертаються до фактів, їх слід брати у всій сукупності, а не вибірково. У протилежному випадку може виникнути помилка неповноти фактичних даних, що призводить до обґрунтування хибного висновку чи спростування істинного.

Факти можуть мати різну доказову силу. Більш сильними є ті, що відображають сутність явищ і процесів, відносно яких виникає проблема. Якщо виявляється хибність фактичних даних, то їх слід виключати з обґрунтування висновку. Аргумент в такому випадку, так як і у випадку хибності будь-яких інших резонів, не може бути повністю правильним.

Поняття статистичних даних як резонів використовується у двох значеннях: як результат кількісного врахування деяких подій, числові відомості про ці події та як результат особливого індуктивного умовиводу – статистичного узагальнення.

Як і факти статистичні дані можуть бути визнані надійними при виконанні таких умов:

§ коли вони відповідають висновку;

§ коли вони істинні;

§ коли вони повні;

§ коли вони істотні;

§ коли вони не суперечать критерію прийнятності в тій системі аргументації, в якій використовуються.

Важливе місце серед резонів займають закони. Відомо багато законів природи, які існують об'єктивно, незалежно від людини і не можуть бути нею порушені. Закони мислення – це загальні норми мисленнєвої діяльності, які також є об'єктивними.

При зверненні до резонів-законів потрібно уважно стежити, щоб вони не використовувались поза областю свого визначення. Хибним, наприклад, буде розповсюдження юридичних законів на тварин. Ще однією вимогою до використання резонів-законів є їх правильне розуміння та тлумачення. Проблема тлумачення пов'язана з багатозначністю понять, що може призвести до їх підміни і т. п. Правильно застосовані у своїй області визначення закони є сильними резонами. Вони дозволяють будувати незаперечні аргументи, здійснювати строге доведення чи спростування висновків.

Розповсюдженим видом аргументів в теорії і практиці є аксіоми, тобто положення, що приймаються без доведення. Аксіоми – сильний вид резонів за умови їх використання в області їх природного визначення, як це має місце у випадку із законами. При їх використанні поза відповідної області визначення аксіоми втрачають свою доказову силу.

Інформація, яку ми отримуємо у процесі нашого розвитку є настільки різноплановою як за своїм змістом, так і за формою. часто трапляється так, що людина не в змозі охопити весь цей спектр, не говорячи вже про здатність осмислити і винести правильне рішення з певної проблеми. Тому, при посиланні на важливі для нас інформативні ресурси, на які не розповсюджується наша компетенція, необхідні певні знання, висновки, які б розкривали зміст проблеми та шляхи її вирішення. Саме такими знаннями можуть бути висновки експертів, які в певній мірі можна використовувати як резони у аргументації.