Ефективність фінансово-господарського контролю та шляхи його удосконалення

Ефективність фінансово-господарського контролю − досить складне поняття, що характеризується різними критеріями, оцінюється рядом показників, на формування яких впливають різноманітні соціальні, економічні, правові та інші фактори. До останнього часу загальне поняття ефективності фінансового контролю, критерії, показники і методи його визначення ще мало досліджені, хоча мають велике значення. В практиці постійно виникає потреба визначення ефективності фінансово-господарського контролю.

Якщо під ефективністю загалом розуміється досягнення результату з найменшими затратами часу, сил та засобів, то під ефективністю контролю мається на увазі досягнення не будь-якого позитивного результату, а тільки такого, який є наслідком контролю. Проте на сучасному етапі з контролем відбуваються певні негативні трансформації. Як зазначають окремі автори, іде підміна одного результату іншим: інтенсивність роботи, що визначається за кількістю проведених перевірок контрольних органів, підміняє ефективність контролю як певного виду діяльності, результату цього контролю. Критерієм оцінки ефективності контролю повинні бути його професійні експертні рекомендації. Якщо суб’єкт контролю виявив певні порушення, він зобов’язаний не тільки вжити заходи до винних, але й вказати на шляхи усунення цих недоліків, їх попередження в майбутньому. З іншого боку, визначальною умовою ефективності контролю є його об’єктивність, що передбачає всебічний та неупереджений аналіз реальних фактів, документів, пояснень. Позитивним проявом належного здійснення контролю є встановлення фактичних причин виявлених порушень, недоліків та зловживань.

При визначенні ефективності фінансово-господарського контролю перш за все треба зупинитись на критерії економічності. Він необхідний при плануванні, організації, здійсненні перевірок суб’єктами контролю. Зокрема, необхідно збалансувати витрати часу, матеріальних, фінансових і трудових ресурсів відповідно до потреб, умов. Недотримання цього критерію призводить до перевитрат, зниження якості та ефективності роботи органів контролю, дублювання дій тощо.

Економічність фінансово-господарського контролю може бути оцінена шляхом урахування показників, які характеризують витрати, що пов’язані із здійсненням контролю. Вони включають кількість перевіряючих і чисельність працівників підприємств, що перевіряються; час для проведення контрольного заходу; витрати на утримання контролюючих органів у цілому і на оплату праці їх працівників; обсяг ресурсів, передбачених для конкретного контрольного заходу та ін.

Економічність фінансового контролю може бути забезпечена шляхом удосконалення організації фінансово-господарського контролю, зокрема, на наукових засадах з орієнтацією на кращий досвід у цій сфері; оптимального розподілу функцій між різними контролюючими органами та чіткої координації їх діяльності. Для цього, насамперед, необхідним є адекватне нормативно-правове забезпечення.

Наступними критеріями ефективності фінансового контролю є його якість та результативність. Вони визначаються ступенем реалізації мети і завдань контролю, впливом суб’єктів контролю на діяльність підконтрольних об’єктів. Проявом цього є, наприклад, економія ресурсів, оптимізація господарських процесів та операцій, зменшення кількості випадків порушень і зловживань, відшкодування завданих збитків, відсторонення і притягнення до відповідальності винних осіб.

При оцінці ефективності фінансово-господарського контролю також можна зважати на такі показники: кількість проведених ревізій та перевірок, прийнятих щодо них і реалізованих рішень. Але при цьому слід пам’ятати, що екстенсивний характер контролю не завжди є позитивним, оскільки це може призвести до збільшення формальних, поверхових перевірок, що не завжди супроводжуються фактичним усуненням недоліків і порушень. Разом з тим, не слід ігнорувати показник кількості перевірок, тому що він свідчить про систематичність контролю, завантаження контрольного органу, його активність та ініціативність.

При визначенні ефективності фінансово-господарського контролю також повинен враховуватись соціальний критерій. Він виражається у впливі фінансово-господарського контролю на суспільні та економічні відносини, пов’язані, насамперед, з різними формами власності, нагромадженням та розподілом капіталу, забезпеченням умов для розвитку підприємництва, створенням стабільної правової бази економічної системи як на мікро-, так і на макрорівнях. Це стосується також скорочення масштабів тіньової економіки, забезпечення рівномірного і своєчасного надходження коштів до бюджету, що в кінцевому результаті веде до загального суспільного добробуту. Отже, з часом соціальний ефект повинен стати домінуючим показником функціонування фінансово-господарського контролю в Україні.

Вітчизняними і зарубіжними дослідженнями з питань фінансово-господарського контролю доведено, що шлях до підвищення його ефективності лежить через удосконалення його теорії, методології та організації, уточнення відповідно до особливостей розвитку економіки мети, завдань і об’єктів контролю, функцій його суб’єктів. Тобто наукова складова є вирішальною у практиці.

Потребує вдосконалення система матеріального стимулювання праці контролерів, яка повинна ґрунтуватися на сукупності показників якості контрольної роботи. Система матеріального стимулювання повинна бути налаштована на якість, загальні критерії і оцінки роботи, на результати виконання централізованих завдань контролюючих органів, Мінфіну, доручень керівних і правоохоронних органів, планових робіт відповідно до програм фінансово-господарського контролю, одночасно передбачати чітко визначений індивідуальний фактор. Досвід зарубіжних країн свідчить, що ефективна праця працівників державних і аудиторських контролюючих органів повинна оплачуватися належним чином.

Важливою умовою підвищення ефективності фінансово-господарського контролю є кадрове забезпечення контролюючих органів. Тільки укомплектованість працівниками, які мають спеціальну освіту, досвід контрольної роботи, може забезпечити високу якість контролю.

Важливим фактором, що безпосередньо впливає на ефективність фінансово-господарського контролю, є удосконалення кадрової політики контролюючих органів. Це, насамперед, розвиток та удосконалення системи підготовки кадрів для ФГК, а також підвищення їх кваліфікації через курси, семінари, конференції з обміну досвідом, із залученням до складних ревізій та перевірок, очолюваних найбільш досвідченими працівниками, фахівцями-практиками з правоохоронних, фінансових, митних, приватизаційних, контролюючих органів. У програмах і тематичних планах цих форм навчання акцент треба робити на аналізі конкретних фактів порушень, на методичних прийомах, що були застосовані для викриття зловживань, на відпрацюванні технології проведення ревізій і перевірок за пріоритетними напрямами контролю. В процесі такого навчання фахівці зможуть оволодіти всіма тонкощами контролю, практична сторона яких не знайшла відображення в підручниках і навчальних посібниках.

Підвищення ефективності фінансово-господарського контролю багато в чому залежить від якості його планування. Вже на стадії планування закладаються передумови дієвості і результативності контролю.

Для визначення ефективності роботи контролюючих органів треба всебічно проаналізувати їхню діяльність за певні періоди. Це передбачає:

а) перевірку та дотримання встановленої періодичності ревізій і перевірок;

б) обговорення результатів ревізій, ефективність навчання, обмін досвідом, перепідготовку кадрів;

в) порівняння загальних результатів за певний період з результатами попереднього періоду (рік з роком, півріччя з півріччям і т. д.), визначення динаміки показників роботи;

г) визначення виявлених сум додаткових доходів, що повинні надійти до бюджету та державних цільових фондів, виявлених та відшкодованих незаконних витрат, розкрадань, недостач тощо в розрахунку на одну ревізію та одного ревізора в контролюючих органах;

ґ) підготовку контролерами-ревізорами оглядових листів з прикладами про застосування найбільш дієвих і результативних методичних прийомів при проведенні ревізій та перевірок, а також про роботу щодо забезпечення повного відшкодування виявлених ревізіями незаконних витрат, розкрадань, недостач грошових коштів і матеріальних цінностей;

д) здійснення заходів за матеріалами ревізій, підготовку пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень, відшкодування збитків, заподіяної шкоди.

В умовах ускладнення економічних відносин, розширення сфер економічної діяльності в Україні суттєво підвищується кількість інформації, яку необхідно враховувати в процесі фінансово-господарського контролю. За таких умов практично неможливо здійснювати достовірний фінансовий контроль “у ручну”. Отже, необхідною умовою підвищення ефективності фінансово-господарського контролю є його автоматизація, шляхом розробки та впровадження сучасних комп’ютерних інформаційно-аналітичних технологій здійснення контролю.

Ефективно фінансово-господарський контроль може здійснюватися лише за умови його належного нормативно-правового забезпечення. Тому ще одним важливим напрямком підвищення ефективності фінансово-господарського контролю є удосконалення системи його правового регулювання.