Однією із стратегій проникнення на закордонний ринок є укладання ліцензійного договору. Ліцензування — це надання іншій фірмі визначених прав на використання патентів, торгових марок або ноу-хау за визначену платню. Продаж ліцензій є резонним у тому випадку, якщо фірма, що володіє цінними технологічними
патентами чи ноу-хау на унікальну продукцію, не мае організа-ційних структур на закордонних ринках і ресурсів для самостій-ного виходу на ринок.
Ліцензійні угоди можуть складатися щодо наступних катего-рій нематеріальних активів: програм, технологій, методів, процедур, систем, торгових марок, фірмових назв, авторських прав, музичних, літературних чи художніх композицій, винаходів та формул, процесів, конструкцій, схем тощо.
Основною перевагою використання стратеги ліцензування є доступ на НОВИЙ ринок без інвестицій. Але сьогодні вважається, що ліцензування в галузі виробництва пов'язане з високим ризи-ком (наприклад, ліцензіат може перетворитися на конкурента). Ліцензування у сфері послуг пов'язане з меншим ризиком. При цьому багато великих компаній використовують франчайзинг (комерційну концесію). Переконливим прикладом успіху в галузі франчайзинга є мережа «Макдональдс». Головна причина ЇЇ успіху — в широких програмах навчання і контролю за якістю. Але при цьому зберігається деяка економічна незалежність ліце-нзіатів. 3 правової ж точки зору, вони — незалежні юридичні особи.
|
|
Фірма може вийти на зовнішній ринок, створивши спільне пі-дприємство (СП). СП — це міжнародна фірма, створена двома чи декількома національними підприємствами з метою найбільш повного використання потенціалу кожної зі сторін для максимі-зації корисного економічного ефекту їхньої діяльності. Важли-вою ознакою СП є наявність у складі його засновників (учасни-ків) хоча б одного іноземного інвестора.
Ця стратегія проникнення стала засобом полегшення експорту капіталу і реалізації інвестиційних проектів, здійснення яких не під силу одній компанії. Завдяки СП поширюються передові технологи і сучасний досвід керування. Крім того, освоения ринків в інших країнах простіше здійснювати за допомогою місцевих пар-тнерів, тим більше, що спільні підприємства часто користуються податковими пільгами. Іноді СП створюються спеціально з метою проникнення міжнародних компаній у закриті національні ринки.
Охарактеризуйте форми спільного підприємництва. Які умови застосування, переваги та недоліки кожної з форм?
Існує 4 типи підприємництва: 1. ліцензування – форма спільного підприємництва, що базується на тому, що Ліцензіар (продавець) передає Ліцензіату (покупцеві) приво на використання виробничого процесу, патенту, товарного знаку в обмін на гонорар або ліцензійний платіж. 2. Підрядне виробництво - форма спільного підприємництва, що базується на тому, що національний виробник (продавець) укладає угоду із закордонним виробником на виготовлення своєї продукції. 3. Управління за контрактом – форма спільного підприємництва, за якої національний експортер передає закордонному партнерові «ноу-хау» в галузі управління, а той забезпечує необхідний капітал. 4. Спільне володіння – форма спільного підприємництва, за якої об’єднуються зусилля закордонних та місцевих інвесторів з метою створення місцевого комерційного підприємства, що ним вони володіють та керують спільно.
|
|