Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні

Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні - один з основних, універсальних законів діалектики. Сутність його полягає в тому, що він відображає важливу, загальну особливість предметів об'єктивної дійсності, за якої всі вони мають свою визначеність, завдяки зв'язку, взаємодії своїх внутрішніх і зовнішніх властивостей.Внутрішні властивості предметів визначають їх якість, зовнішні - їх кількість. Причому якість предмета визначають не всі його внутрішні властивості, а лише ті, які є корінними, суттєвими. Якщо предмет втрачає ці корінні, суттєві ознаки, то він неминуче втрачає і свою якість.

Якість як філософська категорія - це сукупність внутрішніх, корінних, суттєвих властивостей предмета. Виявлення суттєвих властивостей предмета здійснюється в результаті узагальнення, теоретичного мислення. Тому якість як поняття на рівні відчуттів не сприймається.

Властивість є однією із сторін предмета, що обумовлює його відмінність чи схожість з іншими предметами і виявляється щодо них. Властивості бувають: внутрішніми і зовнішніми; корінними і некорінними; суттєвими і несуттєвими; головними і неголовними; основними і неосновними; необхідними і випадковими.

Властивості притаманні самим речам. Вони не існують самостійно, окремо від них. Відокремити їх від речей можна лише по думки.

Кількість - філософська категорія, що відображає загальні зовнішні ознаки усіх речей, що існують: величину, вагу, число, об'єм, швидкість, темп, висоту, довжину, температуру, множину, чисельність, протяжність, колір і т. д.

Кількість як філософська категорія теж є результатом узагальнення зовнішніх ознак усіх речей об'єктивної дійсності. В категорії "кількість" відображається не конкретна кількісна ознака чогось, а кількість як узагальненість, безвідносно до конкретних ознак тієї чи іншої речі. Тому категорія "кількість", як і "якість", теж не сприймаються на рівні відчуттів. На рівні відчуттів сприймаються конкретні кількісні ознаки речей. Іншими словами категорія кількості, як загальне поняття, само по собі не визначає, які кількісні ознаки ми маємо на увазі (температуру, колір, величину і т. д.) і в яких речах (соломі, рослині, воді тощо). Категорія "кількість" дає уявлення про зовнішні, узагальнені ознаки безвідносно до будь-якого предмету чи будь-якої його властивості.

Зв'язок кількості і якості є об'єктивним, необхідним та рухливим. До певних меж кількісні зміни не зачіпають якісної визначеності предметів. Однак при порушенні цих меж настають зміни, які призводять до їх якісних перетворень.

Всі якісні зміни, що відбуваються в об'єктивному світі, здійснюються на основі кількісних змін. Іншого шляху до появи нового просто не існує. Візьмемо звичайну воду. Коли вона тече спокійно, то не викликає ніяких руйнацій. Але варто збільшити тиск до кількох атмосфер, і струмінь води перетвориться на землекопа. Якщо ж збільшити тиск до десятків атмосфер, то струмінь води перетвориться на забійника. Варто ж довести тиск до 2000 атмосфер, і цей струмінь стане каменерізом. Вода буде різати граніт. Якщо тіло рухається зі швидкістю 7800, 7890, 7900, 7910 м/сек., то воно, під впливом закону всесвітнього тяжіння впаде на Землю. Якщо ж його швидкість збільшити всього на 1 м/сек, (до 7911 м/сек.), то воно подолає земну гравітацію і за цієї швидкості набуде нової якості - стане штучним супутником Землі.

Візьмемо ще один приклад - хімічні сполуки СО і СО₂ (хімія дає нам масу таких прикладів). СО - чадний газ, СО₂ - вуглекислий газ. Вони відрізняються лише одним атомом кисню, а якість їх різна. СО - горить, не розчиняється у воді, не утворює солей, є отрутою. СО₂ - не горить, розчиняється у воді, утворює солі, не є отрутою (використовується у процесі виготовлення різних харчових напоїв). Кількісна зміна призводить, таким чином, до якісної зміни.

Відомо, що сума сил окремих робітників суттєво відрізняється від їх спільної сили, котра розвивається, коли багато рук одночасно беруть участь в одній і тій же нероздільній операції, наприклад при піднятті вантажу. Одна людина не може підняти вантаж вагою в одна тонна, а сто робітників можуть це зробити, "діючи лише одним пальцем". І в цьому прикладі прості кількісні зміни призводять до якісних зрушень.

Вазаємозв'язок кількісних і якісних змін здійснюється і в процесі пізнання, мислення. Процес збирання фактів, аналітична розумова діяльність є тією необхідною базою, котра передує новим відкриттям, досягненню нових знань.

Перехід кількісних змін у якісні означає взаємний перехід якісних змін у нові, кількісні зміни. "Зміна буття, - писав Гегель, - суть не лише перехід однієї величини в іншу, а й перехід якісного в кількісне і навпаки".

Розглянемо це на прикладах. Перехід індивідуальних виробників, скажімо, шевців до спільної виробничої діяльності шляхом кооперування є якісною зміною. Для спільної виробничої діяльності характерні: розподіл праці між виробниками, їхні суспільні контакти, змагання, взаємодопомога, внаслідок чого підвищується продуктивність праці, виникає нова продуктивна сила, на основі якої відбувається зростання виробництва, створюється продукт у більшій кількості. Іншими словами, виробник у процесі кооперованої праці створює матеріальних цінностей.більше, ніж тоді, коли він працював індивідуально, як окремий виробник. Кооперативна праця, за словами К. Маркса, "об'єднує одночасно більше число робітників, отже, процес праці розширює свої розміри і дає продукту у більшій кількості" (Див. КМаркс. Капитал. - Т.І. - М.,1949. - С.328). Як результат - суттєві кількісні зміни виникають на основі якісних змін.

Згадаймо крилату фразу: "Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі". Бо дешеві речі, як правило, невисокої якості. І, безумовно, таких дешевих речей для вжитку потрібно буде більше, і витрата коштів теж буде більшою. Якісна ж річ служить довше, то і речей таких необхідно менше. Меншою буде і витрата коштів. Отже, і тут ми маємо приклад переходу якісних змін у кількісні зміни.

Взаємний перехід кількості у якість є адекватним відображенням у мисленні змін, що відбуваються в об'єктивному світі. Якщо в ньому щось змінюється, розвивається, переходить з одного стану до іншого, то наше мислення, якщо воно претендує на точність відображення, має це відтворити, тобто якщо світ рухається, то наші поняття про цей світ теж мають бути рухливими, інакше ми не зможемо адекватно відобразити рух, зміни у самій дійсності.

Єдність, взаємозв'язок і взаємозалежність якості і кількості виражаються у понятті міра. За Гегелем, "міра є сутньою єдністю кількісного і якісного", "в мірі якісне кількісно, міра є звичайною якістю, що має визначену, належну їй величину" і найбільш лаконічно: міра - "якісно виражена кількість". Будь-який предмет, явище, процес мають свою міру, тобто якісно-кількісну визначеність. Міра - це межа, в рамках якої предмет залишається тим, чим він є, не змінюючи своєї якості як сукупності корінних його властивостей. Цією категорією предмет охоплюється в єдності, синтезі його кількості та якості. Порушення міри предмета веде до порушення його буття і переходу в інше. Однак це закономірний процес. Стара якість зникає, а нова виникає. Разом з тим виникає і нова міра, яка згодом теж: буде порушена новими змінами. Так відбувається розвиток всього сутнього.

Важливою категорією в розумінні закону взаємного переходу кількісних змін у якісні є стрибок. У діалектиці взаємозв'язку кількісних і якісних змін стрибок означає перехід від старої якості до нової. Стрибок є дискретністю у виникненні нового відносно до попереднього стану існуючого. Виникнення нової якості, хоч би як вона об'єктивно не народжувалася, завжди пов'язане зі стрибком, перервою кількісної поступовості,незалежно від того, в якій формі відбувається якісне перетворення. Перехід від старої якості до нової єпереломом у розвитку, перервою неперервності. Стрибок у розвитку рівнозначний появі нового стану існуючого внаслідок суперечливого взаємозв'язку кількості і якості, який підноситься до рівня істотного, необхідного і загального зв'язку. Цей зв'язок з неминучістю повторюється у процесах становлення найрізноманітніших предметів і явищ об'єктивної дійсності.

Французький неотоміст Тейяр де Шарден вважав, що в усіх сферах, коли яка-небудь величина достатньо виросла, вона різко змінює свій вигляд, стан або природу. Крива змінює напрямок, площина переходить у точку, стійке розвалюється, рідина кипить, яйце ділиться на сегменти, спалах інтуїції освітлює нагромадження фактів. Критичні точки зміни станів, ступені по похилій лінії, всілякі стрибки у ході розвитку - це єдиний, зате справжній спосіб уявити собі і відчути "перший момент". Отже, Тейяр де Шарден доходить висновку, що стрибки у розвитку - це єдиний спосібзрозуміти суть змін, що відбуваються у ході розвитку.

Категорія стрибка дає уявлення про моментабо періодпереходу до нової якості. Момент - коли стара якість перетворюється на нову відразу, раптово, цілком, одноактне; період - коли стара якість змінюється не відразу, не раптово, не цілком, не одноактне, а поступово.

Приклади разових, одноактних стрибків: політичний переворот у суспільному житті; скасування забутих форм господарювання; різного роду катаклізми у природі; анігіляція тощо. Приклади поступових якісних змін: виникнення нових видів тварин і рослин; становлення людини; становлення і розвиток мови; перехід до ринкових відносин, зміна форм власності через проміжні ланки -оренду, акціонування, викуп тощо.

Поступовість якісних змін, що відбуваються у процесі переходу до ринкових відносин, полягає в тому, що в проміжних формах відбувається нагромадження елементів приватновласницьких відносин і відмирання елементів державної форми власності.

Таким чином, закон взаємного переходу кількісних змін у якісні конкретизується через ряд категорій (якість, кількість, властивість, міра, стрибок), котрі дають цілісне уявлення про його зміст як загального закону розвитку. Цей закон розкриває внутрішній механізм переходу до нової якостіу будь-якій сфері об'єктивної дійсності, відповідаючи на запитання, як, яким чином відбувається розвиток, рух і зміна всього сутнього.